Особливості мовостилю С. Черкасенка під час вивчення темпоральної лексики у профільній школі (на матеріалі історичного роману «Пригоди молодого лицаря»)

Abstract

Магістерська дипломна робота присвячена комплексному дослідженню особливостей мовостилю Спиридона Черкасенка в аспекті функціонування темпоральної лексики та методики її вивчення у профільній школі на матеріалі історичного роману «Пригоди молодого лицаря». Актуальність дослідження зумовлена зростанням уваги сучасної лінгвістики й лінгводидактики до проблем мовної репрезентації часу в художньому тексті, а також потребою поглибленого аналізу історичної прози як ефективного засобу формування мовної, літературної та культурологічної компетентностей учнів старшої школи. Метою роботи є виявлення лексико-стилістичних особливостей темпоральної лексики у романі Спиридона Черкасенка, з’ясування її ролі у формуванні художнього хронотопу та історичної атмосфери твору, а також обґрунтування й експериментальна перевірка методичних підходів до вивчення зазначеної лексики в умовах профільного навчання. Для досягнення поставленої мети використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: аналіз і синтез, описовий, контекстуально-інтерпретаційний, структурно-семантичний, стилістичний, а також педагогічний експеримент і методи кількісної обробки результатів. У першому розділі висвітлено теоретичні основи дослідження темпоральної лексики: уточнено поняття темпоральності та темпоральної лексики, охарактеризовано її функції в художньому тексті, розкрито особливості темпоральної організації історичного роману, проаналізовано лексико-стилістичні засоби вираження часу в українській літературній мові, а також роль темпоральної лексики у створенні історичної атмосфери й структуруванні художнього хронотопу. Другий розділ присвячено безпосередньому аналізу мовостилю Спиридона Черкасенка в романі «Пригоди молодого лицаря». У ньому розкрито жанрову специфіку та художні особливості твору, здійснено тематико-семантичну класифікацію темпоральної лексики, виявлено функціонування назв часових відрізків, календарних понять, історичних реалій, а також архаїзмів і історизмів як важливих маркерів історичного часу. Окрему увагу приділено взаємодії книжної та розмовної лексики, що сприяє стилістичній багатоплановості тексту та автентичному відтворенню історичної епохи. У третьому розділі обґрунтовано дидактичні та методичні засади вивчення темпоральної лексики в профільній школі. Запропоновано систему методів, прийомів і форм роботи з художнім текстом, спрямованих на розвиток аналітичних умінь учнів, формування навичок лінгвостилістичного аналізу та поглиблення розуміння мовної картини світу письменника. Подано зразки практичних завдань і вправ для роботи з темпоральною лексикою, а також окреслено можливості використання історичної прози у формуванні мовної, літературної й читацької компетентностей старшокласників. Четвертий розділ містить опис організації та етапів дослідно-експериментальної роботи, результати діагностики рівня сформованості знань учнів про темпоральну лексику до і після експерименту, а також аналіз ефективності запропонованої системи занять із використанням роману Спиридона Черкасенка. Отримані результати засвідчили позитивну динаміку в рівні мовної та літературної підготовки учнів, що підтверджує доцільність і результативність розробленої методики. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів у шкільній практиці викладання української мови та літератури, під час підготовки вчителів-філологів, а також у створенні навчально-методичних матеріалів, спецкурсів і факультативів для профільної школи.