Психологічний аналіз системи дитячо-батьківських стосунків у парадигмі глибинної психології

Abstract

Чернуцька О.О. «Психологічний аналіз системи дитячо-батьківських стосунків у парадигмі глибинної психології». Кваліфікаційна робота зі спеціальності 053 «Психологія», освітньої програми «Психологія». Миколаїв: НУК ім. адм. Макарова, 2025. 74 сторінок. Метою дослідження обрано вивчення психологічних особливостей системи дитячо-батьківських стосунків у парадигмі глибинної психології та окреслення можливостей їх оптимізації в дітей молодшого шкільного віку. Із літературних джерел досліджуваної проблематики після аналізу до загального списку наукових джерел було зараховано 40 джерел. Для досягнення поставленої мети застосовано порівняльний теоретичний аналіз, конкретизацію й узагальнення даних наукової, методичної літератури і контенту мережі Інтернет, а також емпіричні методи (стандартизовані опитувальники дитячобатьківських стосунків, методики оцінки прив’язаності, проективна методика «Малюнок сім’ї», спостереження, напівструктуроване інтерв’ю) і статистичні процедури (методи описової статистики, кореляційний аналіз, U-критерій Манна–Уітні). Проведений аналіз літературних джерел показав, що, попри значну кількість праць у межах психоаналізу, теорії об’єктних стосунків, теорії прив’язаності та сучасних психодинамічних підходів, недостатньо дослідженим залишається цілісний психологічний аналіз системи дитячо-батьківських стосунків саме в парадигмі глибинної психології в умовах воєнних подій і соціальної нестабільності. Виявлено, що гармонійні, емоційно підтримувальні дитячо-батьківські стосунки пов’язані з вищим рівнем емоційної безпеки, більш цілісним і прийнятним образом Я та нижчою внутрішньою напругою дитини, тоді як дисфункційні, ризикові стосунки асоціюються з фрагментованою Я-концепцією, підвищеною тривожністю, самозвинуваченням і переважанням примітивних механізмів психологічного захисту. Розглянуто особливості функціонування системи дитячо-батьківських стосунків у молодшому шкільному віці, типологію гармонійних, змішаних і дисфункційних стосунків, їхній зв’язок із досвідом прив’язаності, внутрішніми образами батьків, емоційною безпекою та внутрішньою напругою. Сформульовано основні принципи психодинамічно орієнтованої психокорекційної роботи з сім’ями групи ризику (усвідомлення несвідомих сімейних сценаріїв, підтримка емоційної безпеки, розвиток суб’єктності дитини, емоційна включеність батьків, поетапність і екологічність змін). Отримано наступні результати: на вибірці 30 дітей 7–10 років Миколаївського ліцею № 34 емпірично підтверджено значущі відмінності між дітьми з ресурсним і ризиковим профілем дитячо-батьківських стосунків за рівнем емоційної безпеки, внутрішньої напруги та позитивного ставлення до себе; розроблено й апробовано психокорекційну програму, ефективність якої засвідчено статистично значущим зниженням внутрішньої напруги, підвищенням позитивного ставлення до себе та тенденцією до зростання емоційної безпеки в дітей групи ризику.