Статті (ЕСЕУтаТЕ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Application analysis of a hybrid solid oxide fuel cell-gas turbine system for marine power plants(SHIPS AND OFFSHORE STRUCTURES, 2022) Serbin Serhiy; Washchilenko Nikolay; Cherednichenko Oleksandr; Burunsuz Kateryna; Dzida Marek; Chenc DaifenДокумент Study of Prospects of Two-Phase Gravity Thermosiphons Used in Waste Heat Boilers of Cogeneration Units(2020) Dolganov Yu. A.; Yepifanov А. A.; Patsurkovskyi P. A.; Sorokina T. N.; Lychko B. M.Документ Simulation of Efficiency Enhancement of Electric Power Generation by Wind Turbines in Wind Cadaster Various Zones(2021) Podgurenko Volodymyr; Kutsan Yulii; Getmanets Oleg; Terekhov VolodymyrДокумент Межа максимальної ефективності роботи вітроелектричних установок із заданими типорозмірами у конкретних вітрокліматичних умовах(2023) Подгуренко В. С.; Гетманець О. М.; Терехов В. Є.; Podgurenko V. S.; Getmanets O. M.; Terekhov V. Ye.За результатами моделювання характеристик потужності 115 вітроелектричних установок (ВЕУ) різних виробників потужністю від 0,85 до 8,0 МВт із застосуванням двопараметричного інтегрального розподілу Вейбула–Гніденка (ІРВГ) одержано систему рівнянь регресії для параметрів ІРВГ через основні типорозміри ВЕУ: номінальну встановлену потужність (НВП) генератора та діаметр вітрового колеса (ВК). Побудовано регресійну модель залежності середньої використаної потужності (СВП) ВЕУ від її основних типорозмірів для різних вітрокліматичних умов. Визначено область існування можливих значень типорозмірів. Виявлено наявність локальних максимумів розподілу СВП за НВП при фіксованих значеннях діаметру ВК. Знайдено аналітичний зв’язок між оптимальними типорозмірами ВЕУ у різних вітрокліматичних умовах. Одержано певні обмеження для максимального діаметру ВК в залежності від значень НВП. Теоретично встановлено середнє значення стартової швидкості вітру Vст ≥ 3,37 м/с, при якому ВЕУ починає працювати.Документ Результативність інвестиційної політики у вітроенергетичний сектор України в контексті світових тенденцій(2022) Подгуренко В. С.; Куцан Ю. Г.; Гетманець О. М.; Терехов В. Є.; Podgurenko V. S.; Kutsan Yu. G.; Getmanets O. M.; Terekhov V. E.Відсутність інформації щодо реальних результатів промислової експлуатації вітропарків України, існуючі тенденції приховування основних технічних характеристик встановлених мультимегаватних вітроелектричних установок (ВЕУ) та їх вартості створює непереборні труднощі в оцінці їх роботи. З огляду на результати досліджень еволюції основних параметрів ВЕУ та усередненої (загальносвітової) вартості одного мегавату їх отужності, вперше запропоновано оригінальні лінійні математичні моделі, які дозволяють визначати вартість ВЕУ із заданими основними параметрами (номінальною потужністю, діаметром та висотою осі вітроколеса) на будь-який рік експлуатації. Із застосуванням раніше розроблених та апробованих математичних моделей річних виробітків електроенергії ВЕУ різної потужності у вітрокліматичних умовах Північного Причорномор'я визначено вартісні показники вітропарків України на 2021 р. та виконано їх зіставлення з показниками провідних країн у вітроенергетиці.Документ Метод оцінювання коефіцієнта використання встановленої потужності вітрової електричної установки(2021) Подгуренко В. С.; Гетманець О. М.; Терехов В. Є.; Podhurenko V. S.; Getmanets О. M.; Terekhov V. E.Знайдено аналітичну залежність коефіцієнта використання встановленої потужності вітрової електричної установки (ВЕУ) від параметрів її характеристики потужності і параметрів вітрового кадастру на передбачуваній місцевості розміщення вітрової електричної станції при заданій висоті розташування осі її вітроколеса. На основі дослідження характеристик потужності 50 вітрових електричних установок різних виробників потужністю від 2,0 до 3,6 МВт показано, що ці характеристики добре описуються двопараметричним інтегральним розподілом Вейбула–Гніденка (ІРВГ). Отримано простий асимптотичний вираз для коефіцієнта використання встановленої потужності в залежності від двох параметрів диференціального розподілу Вейбула–Гніденка для швидкості вітру і двох параметрів ІРВГ для характеристики потужності ВЕУ. Показники, отримані за допомогою даного асимптотичного виразу, відрізняються від результатів кількісних розрахунків коефіцієнта використання встановленої потужності не більше, ніж на 2 %, і тому можуть бути використані для вибору або проектування певної ВЕУ на передбачуваній місцевості на заданій висоті розташування осі вітроколеса.Документ Моделювання кривих потужності промислових вітроелектричних установок заданого типорозміру(2021) Терехов В. Є.; Подгуренко В. С.; Terekhov V. Ye.; Podhurenko V. S.На основі аналізу характеристик потужності (кривих потужності) 66-ти вітроелектричних установок мегаватного класу розроблено математичну модель кривої потужності, яка, на відміну від існуючих моделей, дозволяє визначати характеристики потужності вітроелектричної установки всього лише за двома її основними параметрами: номінальної потужності генератора та діаметром вітроколеса. Доведено, що математичну модель кривої потужності вітроелектричної установки заданого типорозміру, представлену у вигляді поліноміальної кривої, можна наблизити до кривої потужності вітроелектричної установки іншого типорозміру шляхом введення відповідних коефіцієнтів її масштабування по осі Х та Y. За результатами дослідження виявлено існування лінійної залежності між коефіцієнтами масштабування та відповідними значеннями номінальної потужності генератора, діаметром вітроколеса та отримані відповідні рівняння лінійної регресії. Проведений статистичний аналіз результатів моделювання кривих потужності 66-ох вітроелектричних установок потужністю від 2,0 до 3,6 МВт і діаметром вітроколеса від 100 до 140 м показала їхній високий середній коефіцієнт детермінації R2 = 0,995, а стандартне відхилення абсолютної похибки моделювання в цілому збігається з похибкою експериментального визначення кривої потужності. Розроблена математична модель кривої потужності дозволяє швидко та надійно визначити криву потужності вітроелектричної установки заданого типорозміру за умови відсутності її у вільному доступі або для тих вітроелектричних установок, що проектуються.Документ Моделювання роботи вітропарків України в умовах обмеження генерації(2020) Подгуренко В. С.; Гетманець О. М.; Терехов В. Є.; Podhurenkо V. S.; Getmanets О. M.; Terekhov V. Ye.Розглянуто моделювання виробітку вітроелектричної станції (ВЕС) у нормальному режимі роботи та в умовах накладених обмежень генерації для кількісної оцінки втрат електроенергії вітропарків України. З використанням існуючих у вітроенергетиці підходів запропоновано нові рішення, наприклад заміна параметрів роботи ВЕС у нормальному режимі параметрами обмеження, застосування характеристики потужності вітроелектричної установки (ВЕУ) у характерних зонах роботи. На основі багаторічних метеорологічних спостережень та результатів аналізу характеристик потужності сучасних промислових ВЕУ великої потужності запропоновано та випробувано математичну модель виробітку з мінімальним набором вхідних даних. Наведено приклади розрахунків різними способами та співставлення отриманих результатів.Документ Математична модель задачі оцінки виробітку вітроелектричної установки(2019) Подгуренко В. С.; Гетманець О. М.; Терехов В. Є.Документ Світлій пам’яті Віктора Михайловича Горбова присвячується(2023) Бондаренко М. С.; Bondarenko М. S.Розкривається життєвий шлях Віктора Михайловича Горбова, якого справедливо можна вважати організатором технічної освіти в місті Миколаїв.Документ Внедрение прогрессивных технологий строительства мощных ветроэлектростанций Северного Причерноморья на базе ветротурбин мегаваттного класса(2014) Подгуренко В. С.; Ефимов М. В.; Круглов Н. П.; Куцан Ю. Г.; Podgurenko V. S.; Yefymov M. V.; Kruglov N. P.; Kutsan Yu. G.Документ Промышленная ветроэнергетика Украины в контексте мировых тенденций: современное состояние и перспективы развития(2013) Еременко Е. Ф.; Никитенко Е. Ф.; Подгуренко В. С.Документ Привлечение негосударственных инвестиций в ветроэнергетику Украины(2007) Горбов В. М.; Подгуренко В. С.Документ Об ошибочных утверждениях, дискредитирующих ветроэнергетику(2000) Подгуренко В. С.; Бордюгов В. Н.Документ Анализ развития ветроэнергетики в Украине(2000) Подгуренко В. С.Документ Investigation of the Efficiency of a Dual-Fuel Gas Turbine Combustion Chamber with a Plasma‒Chemical Element(2023) Serbin, Serhiy; Diasamidze Badri; Dzida Marek; Chen DaifenДокумент Теоретичні дослідження двопаливної низькоемісійної камери згоряння газотурбінного двигуна(2019) Діасамідзе, Б. Т.; Вілкул, С. В.; Сербін, С. І.; Диасамидзе, Б. Т.; Вилкул, С. В.; Сербин, С. И.; Diasamidze, B.; Vilkul, S.; Serbin, S.Запропоновано ефективний спосіб організації згоряння рідкого палива в двопаливній газотурбінній камері згоряння. Обрана математична модель подачі і горіння рідкого палива. Проведено тривимірні теоретичні дослідження впливу різних способів впорскування рідкого палива в канали аксіально-радіальних завихрювачів на нерівномірність температурного поля на виході з жарової труби, а також на утворення оксидів азоту і монооксиду вуглецю в низькоемісійній камері згоряння.Документ Tools for forecasting and optimizing the tuning parameter of the low-speed engine for designing a ship with the kite(2018) Shostak, V.; Kisarova, A.Досліджується вплив параметра узгодження "двигун внутрішнього згоряння – турбокомпресор" на витрату палива за строк служби судна за допомогою імітаційної математичної моделі. Встановлено, що для танкера з двигуном 6S50ME-C7 і кайтом 640 м2 оптимальний параметр відповідає точці узгодження на гвинтовій характеристиці двигуна з координатою по навантаженню 60,5 % від номінального. Економія палива від оптимізації на стадії проектування судна становитиме за строк експлуатації на рейсовій лінії в Північній Атлантиці близько 3 %.Документ Залежність характеристик термоакустичного двигуна від неоднорідності температури поверхонь теплообмінників(2020) Коробко, В. В.; Korobko, V.Задача утилізації низькопотенційних теплових викидів енергетичних установок (ЕУ) промисловості, транспорту, енергетики може бути вирішена з допомогою термоакустичних енергогенеруючих систем енергозбереження. Такі системи являють собою окремі функціональні модулі, які зв’язані з головною ЕУ з допомогою проміжних систем, що забезпечують енергообмін між зовнішніми джерелами енергії та термоакустичними двигунами (ТАД) цих систем. Проміжні системи являють собою циркуляційні контури, до складу яких входять теплообмінники – зовнішні, що безпосередньо контактують з джерелами енергії, та внутрішні, які є складовими елементами вузла термоакустичних перетворень ТАД. Конструктивні особливості ТАД систем енергозбереження зумовлюють використання рекуперативних теплообмінників трубчато-реберної конструкції з перехресним рухом теплоносіїв. Відомо, що на виході з таких теплообмінників теплоносії мають суттєво неоднорідний розподіл температур. В даному випадку, це призведе до формування неоднорідного розподілу температур в структурних елементах вузла термоакустичних перетворень ТАД, що є небажаним явищем. Існуючі теоретичні моделі термоакустики та методики розрахунку ТАД побудовані в рамках лінійної теорії, яка передбачає наявність однорідного розподілу теплофізичних параметрів в поперекових перетинах будь яких елементів ТАД – резонаторах, теплообмінниках, матриці, тощо. В ході досліджень було розроблено математичну модель розподілу температури в матриці ТАД в залежності від поля температур на поверхні теплообмінників вузла термоакустичних перетворень ТАД. Особливістю запропонованої моделі є урахування впливу ділянки початкової гідродинамічної стабілізації потоку на інтенсивність теплообміну в трубках теплообмінників. В ході числового моделювання розглядалися випадки використання різних типів проміжних теплоносіїв, таких, як вода або терморідини. Показано, що неоднорідність розподілу температур в поперековому перетині матриці ТАД призводить до зменшення можливої потужності ТАД в 1,1–1,4 рази, в залежності від характеристик теплообмінників та теплофізичних параметрів транспортних теплоносіїв. Зменшити неоднорідність поля температур в елементах ТАД систем утилізації теплових викидів можна за рахунок використання теплообмінників на основі фазових переходів.Документ Експериментальні дослідження робочих процесів в термоакустичному турбогенераторі(2019) Коробко, В. В.; Korobko, V. V.Термоакустичні теплові машини (ТАТМ) – це відносно новий та мало поширений тип теплових машин, які суттєво відрізняються від традиційних механічних систем відсутністю рухомих елементів, екологічною безпечністю, здатністю працювати від зовнішніх джерел енергії. Термоакустичні двигуни (ТАД) – теплові машини прямої дії, здатні перетворювати теплову енергію в механічну в формі потужних акустичних хвиль. Зростаючий інтерес до ТАТМ пов’язаний з можливостю використання їх в системах енергозбереження, оскільки впровадження енергозаощаджуючіх технологій є дієвим методом підвищення ефективності енергетичних установок (ЕУ), та зменшення їх шкідливого впливу на довкілля. Широкому впровадженню ТАТМ заважає їх низька питома потужність, складність перетворення акустичних коливань в механічну роботу, брак досвіду. В статті приведені результати експериментальних досліджень робочих характеристик дослідного термоакустичного турбогенератора (ТАТГ). До складу ТАТГ входив термоакустичний двигун, який працює за термодинамічним циклом Брайтона, та електрогенератор. В якості привода електрогенератора було використано імпульсну двонаправлену турбіну (ІДТ), яка здатна перетворювати коливний рух робочого середовища в механічну енергію. В ході експериментів були отримані дані що до зовнішніх, як, так і ТАТГ, при різних режимах навантаження. Взаємодія імпульсної двонаправленої турбіни з пульсуючим робочим середовищем призводить до появи в резонаторі складних радіальних течій, які впливають на ефективність процесів енергоперетворення. В роботі, шляхом CFD-моделювання, вивчалися особливості формування та розвитку радіальних течій. Граничні та начальні умови завдавалися на основі експериментальних даних. Результати CFD-експериментів дозволили вивчити вплив різних чинників на інтенсивність радіальних течій. Показано, що радіальні течії існують у вигляді квазістаціонарних пульсуючих структур, довжина яких залежить від амплітуди коливного руху пульсуючого середовища та частоти акустичних коливань. Наявність цих течій призводить для «ударного» входу потока в спрямляючий апарат ІДТ. За результатами досліджень запропоновані технічні рішення, які запобігають їх утворенню.