Статті (ДВЗ,УтаТЕ)

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/3265

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 48

Проєктування радіаторних секцій для тепловозів на основі шахового пучка біметалевих трубок
(УкрНДІВ, 2024) Мошенцев Ю. Л.; Гогоренко О. А.; Корогодський В. А.; Moshentsev Yu. L.; Gogorenko O. A.; Korohodskyi V. A.
Тепловозний парк України складається із різних типів тепловозів, переважно випущених до 2000 року. В основному – це тепловози типу 2ТЕ116, ТЕ10 і М62 та їх модифікації. Гостро стоїть питання про заміну штатних, що вийшли з ладу, радіаторних секцій системи охолодження, виготовлених на основі пластинчастої поверхні теплообміну (пластинчастих секцій). Такі секції нині випускаються іноземними компаніями. Встановлено, що ремонтна секція (біметалева секція) може бути створена на базі шахового пучка біметалевих трубок, виробництво якого освоєно українським підприємством. Біметалеві трубки мають алюмінієві ребра і сталеву внутрішню (несучу) трубку, на яку оребрення одягається з натягом. Зовнішній діаметр алюмінієвого ребра 24,5 мм, крок ребер на зовнішньому діаметрі – 2,5 мм. Зовнішній діаметр несучої сталевої трубки – 13,5 мм, внутрішній діаметр – 10 мм. Крок між поперечними рядами трубок 21,9 мм, крок між трубками у поперечному ряді 25 мм. Виконано розрахунки параметрів секцій, що застосовуються, і пропонованих. Аналіз результатів розрахунків встановив можливість створення ремонтної біметалевої секції, здатної замінити штатні пластинчасті, що вийшли з ладу. Біметалева секція має однаковий з пластинчастою секцією повітряний опір та незначно збільшений опір водяного тракту. Повітряний опір секції становить 53 мм вод. ст. опір по воді становить 1,6…4,7 кПа (залежно від можливих розходів води і числа ходів). ККД біметалевої секції з кроком між ребрами 2,5 мм буде дещо менший – 0,796…0,829 (діапазон ККД вказується відповідно можливому діапазону розходу води) проти 0,848…0,891 для звичайних секцій. Це зниження, у даному випадку, не надто суттєве. Встановлена також можливість вдосконалення біметалевої секції, яка буде мати габарити, не перевищуючі габаритів штатних, пластинчастих секцій. Біметалева секція буде мати навіть вищу середню у діапазоні ефективність (тепловий ККД), ніж штатна. Секція з підвищеним ККД повинна бути виконана на базі біметалевої трубки з кроком ребер 2 мм (цей крок менше штатного, проте його виконання цілком можливе) і мати три ходи по воді при загальній протитечії теплоносіїв. Тож, вона матиме ККД 0,871…0,888 проти 0,848…0,891 для найкращої пластинчастої секції. У такому разі її повітряний опір складе 64 мм вод. ст., опір по воді буде такий самий, як і у попереднього варіанту.
Залежності для визначення коефіцієнтів тепловіддачі та опору повітря для теплообмінників із трубчасто-пластинчастої поверхні теплообміну
(ХНАДУ, 2024) Мошенцев Ю. Л.; Гогоренко О. А.; Немченко А. В.; Moshentsev Yuryi; Gogorenko Oleksiy; Nemchenko Andrii
Запропоновано нові залежності для визначення коефіцієнтів тепловіддачі та коефіцієнтів опору повітря для трубчасто-пластинчастої поверхні теплообміну. Досліджено їх точність і ефективність у широкому діапазоні режимів. Установлено, що максимальна похибка визначення температури повітря за запропонованою залежністю не перевищує 0,3 oC для всього досліджуваного діапазону, похибка визначення аеродинамічного опору не перевищує 8 %, що свідчить про високу точність моделювання. Така точність гарантує можливість застосування запропонованих залежностей для інженерних розрахунків.
Порівняння показників газообміну двотактного двигуна з іскровим запалюванням у процесі зовнішнього та внутрішнього сумішоутворення
(ХНАДУ, 2023) Корогодський В. А.; Гогоренко О. А.; Лісовал А. А.; Матиско О. О.; Журавель О. А.; Korohodskyi Volodymyr; Matysko Oleksii; Zhuravel Oleg; Gogorenko Oleksiy; Lisoval Anatolii
Перехід від зовнішнього до внутрішнього сумішоутворення потребує коригування організації процесів газообміну. Проведено експериментальні дослідження двигуна 1Д 8,2/8,7 з іскровим запалюванням з карбюратором та безпосереднім впорскуванням палива (БВП) для організації розшарованого паливоповітряного заряду (РППЗ) та розшарованого збідненого паливоповітряного заряду (РЗППЗ) за навантажувальною характеристикою (n = 3000 хв-1). Визначено емпіричні залежності зміни показників газообміну від навантаження: витрати продувочного та випускного каналів μ; витоку продувочного повітря υ; залишкових газів γ; надлишку продувочного повітря φо; наповнення ηv; продувки φ; використання продувочного повітря ηв; ККД продувки ηs. Визначено, що для зниження γ та збільшення ηv за РППЗ необхідно спрямовувати потоки продувочного повітря всередину камери згоряння способом встановлення додаткового продувочного каналу навпроти випускного вікна.
Діагностика турбокомпресору дизельного двигуна за допомогою аналізу віброакустичного спектру
(2020) Варбанець Р. А.; Клименко В. Г.; Мінчев Д. С.; Залож В. І.; Кирнац В. І.; Александровська Н. І.; Varbanets R.; Klymenko V.; Minchev D.; Zalozh V.; Kyrnat V.; Alexandrovskaya N.
Метод, що розглядається в статті, полягає в аналізі віброакустичного сигналу, який генерується компресором газотурбонагнітача під час роботи дизеля під навантаженням. Спектральний аналіз показує, що лопатки компресора генерують коливання, які завжди присутні в спектрі загальної вібрації газотурбонагнітача незалежно від його технічного стану. Відповідна цим коливанням «лопаткова» гармоніка в спектрі визначається за допомогою методу обмежень. Розрахована миттєва частота обертання ротора газотурбонагнітача дозволяє проаналізувати амплітуду основної гармоніки в спектрі. Для чисельного аналізу амплітуди основної гармоніки усувається витік потужності дискретного спектру. Подальший аналіз амплітуди основної гармоніки дає можливість оперативно оцінити рівень вібрації ротора під час експлуатації. Першу частину експерименту було проведено на судновому головному дизелі 5S60MC при частоті обертання колінчастого валу 85 об/хв. Було проведено запис і аналіз віброакустичних сигналів турбонагнітача TCA 66-20072. Аналіз показав можливість високоточного знаходження головної частоти обертання та відносної амплітуди коливань валу турбонагнітача. Другу частину експерименту було проведено на дослідному стенді, який базується на двигуні КамАЗ740.10 з оригінальною системою наддуву. В якості агрегату наддуву використовується турбокомпресор типу ТКР-11. В результаті експерименту доведено, що метод діагностування роботи турбокомпресора, що базується на аналізі віброакустичного сигналу, може бути поширений і на турбокомпресори високообертових двигунів. При цьому в спектрі вимірюваного сигналу присутні яскраво виражені частоти, які дозволяють точно визначити частоту обертання колінчастого валу, а вимірювання сигналу ззовні компресора, близько до його корпусу, дозволяє так само точно отримати всі необхідні діагностичні ознаки, як і при вимірюванні сигналу безпосередньо на вході в колесо компресора. Метод може бути використаний на практиці. Для його реалізації досить смартфона і комп'ютера зі спеціальним програмним забезпеченням. Запропонований метод може бути закладений в основу системи постійного моніторингу частоти і рівня вібрації газотурбонагнітача морського дизеля
Effect of thermal inertia on diesel engines transient performance
(2020) Minchev D. S.; Gogorenko, O. A.; Мінчев Д. С.; Гогоренко, О. А.
Теплова інерція деталей циліндро-поршневої групи, колекторів впускної та випускної систем впливає на роботу дизельних двигунів на неусталених режимах. Внаслідок теплової інерції температура деталей двигуна на усталеному режимі роботи коливається у вузькому діапазоні, проте під час перехідного процесу нагрівання або охолодження деталей потребує певного часу. Вплив теплової інерції проявляється в зміні умов протікання процесів вигоряння палива, внутрішньо циліндрового теплообміну та індикаторного ККД циклу, а також у збільшенні загальної інерційності системи газотурбінного наддуву, що зумовлює необхідність врахування вказаного явища при моделюванні неусталених режимів роботи двигунів. Для вирішення вказаної задачі в програмному комплексі Blitz-PRO, який є доступним on-line, та дозволяє здійснювати моделювання робочих процесів двигунів внутрішнього згоряння, реалізована підмодель процесів теплопередачі. Метод полягає у врахуванні теплоємності деталей двигуна, що акумулюють енергію під час нагрівання та віддають енергію при охолодженні під час неусталеної роботи двигуна. У комбінації з рівняннями тепловіддачі та теплопровідності це дозволяє розрахувати зміну середньої температури деталей двигуна в часі та відобразити зміни в загальному процесі теплопередачі. Запропонований метод перевірявся шляхом співставлення експериментальних даних, отриманих на випробувальному динамометричному стенді на базі двигуна КамАЗ-740.10, з результатами моделювання в Bltz-PRO. Під час експерименту фіксувалися миттєві значення крутного моменту двигуна, частоти обертання колінчастого вала та ротора турбокомпресора, тиск на виході з компресора та на вході в турбіну турбокомпресора, а також миттєву витрату повітря двигуном. Розрахунки виконувалися як з врахуванням так і без врахування теплової інерції. В результаті встановлено, що найбільший вплив теплова інерція здійснює на роботу системи газотурбінного наддуву, так на 8 секунді перехідного процесу тиск наддувного повітря в разі невраховування теплової інерції на 19 % нижчий за експериментальне значення, відповідні відмінності спостерігаються в значеннях частоти обертання турбокомпресора і витрати повітря двигуном. Встановлено, що врахування теплової інерції запропонованим способом забезпечує суттєве підвищення точності моделювання неусталених режимів роботи дизельних двигунів, особливо в частині коректності розрахунку параметрів системи газотурбінного наддуву.
Analysis of Efficiency of Rotary Piston Engines Use at Power Plants for Surplus Electrical Energy Accumulation
(2020) Mytrofanov, O.; Proskurin, A.
Determining a change in the compressed air temperature during the operation of a rotary piston engine
(2020) Mytrofanov, O.; Proskurin, A.
Acoustic Method for Estimation of Marine Low-Speed Engine Turbocharger Parameters
(2021) Varbanets Roman; Fomin Oleksij; Píštˇek Václav; Klymenko Valentyn; Minchev Dmytro; Khrulev Alexander; Zalozh Vitalii; Kuˇcera Pavel
Marine diesel engines operating cycle simulation for diagnostics issues
(2021) Minchev Dmytro S.; Varbanets Roman A.; Alexandrovskaya Nadiya I.; Pisintsalyb Ludmila V.
Determining the effective indicators of a rotary-piston motor operation
(2020) Mytrofanov, O.; Proskurin, A.; Poznanskyi, A. S.
The development of long-range heat transfer surfaces for marine diesel engine charge air coolers
(2021) Kuznetsov Valerii; Gogorenko Oleksiy; Kuznetsova Svetlana
An Experimental Study of the Vibrational Characteristics of a Diamond Circular Blade Using Electronic Speckle-Pattern Interferometry and FEM
(2021) Tkach Mykhaylo; Halynkin Yurii; Proskurin, Arkadii; Zhuk Irina; Kluchnyk Volodymyr; Bobylev Igor
Research of Rotary Piston Engine Use in Transport Power Plants
(2021) Mytrofanov Oleksandr; Proskurin Arkadii
Вибір зазорів циліндро-поршневих сполучень роторно-поршневих двигунів
(2020) Тимошевський Б. Г.; Митрофанов О. С.; Проскурін А. Ю.; Познанський А. С.; Tymoshevskyy B. G.; Mytrofanov O. S.; Proskurin A. Y.; Poznanskyi A. S.
Розглянуто та проаналізовано вплив величини зазору циліндро-поршневого сполучення роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/17,5 нової конструкції на його працездатність і надійність. Аналіз впливу зазору було виконано з урахуванням матеріалу, з якого виготовлено сполучні пари (поршень і робочий циліндр), та їх робочої температури. Як матеріал для виготовлення поршнів роторно-поршневого пневмодвигуна у першому випадку було обрано алюмінієвий ливарний сплав АК12М2МгН, а у другому – чавун із шароподібним графітом ВЧ 50. Як матеріал для виготовлення робочого циліндра (фактично – ротора) роторно-поршневого пневмодвигуна в обох випадках було обрано чавун із шароподібним графітом ВЧ 50. Діапазон змінення температури було обрано, базуючись на попередніх експериментальних дослідженнях дослідного зразка роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/17,5. Так, обраний діапазон температур складає від –25 до 100 оС. Мінімальне значення температури обумовлене низькою температурою відпрацьованого повітря у випускному ресивері пневмодвигуна, а максимальне – температурою можливого підігріву стиснутого повітря на вході у впускний ресивер пневмодвигуна. Розроблено практичні рекомендації щодо вибору оптимального зазору циліндро-поршневого сполучення роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/17,5 та встановлено, що номінальний торцевий зазор, який забезпечує нормальну роботу в діапазоні температур від –25…100 оС, для чавунного поршня й чавунного робочого циліндра складає 25 мкм, а для варіанта виготовлення поршня з алюмінієвого сплаву – 33 мкм. Запропоновані торцеві зазори не перевищують рекомендованих значень для подібних сполучних деталей подібних агрегатів. Правильність обраних торцевих зазорів сполучних деталей також була підтверджена стендовими випробуваннями дослідного зразка роторно-поршневого пневмодвигуна з подальшою дефектацією деталей. Визначено, що перевищення температури у 100 оС для варіанта виготовлення поршня з алюмінієвого сплаву призводить до задиру поверхні робочого циліндра, заклинювання поршня з подальшим обривом рухомих ланок та пошкодженням бобишок поршня.
Analysis of Compressed Air Energy Conversion Processes in a Rotary Piston Pneumatic Engine
(2021) Mytrofanov, O.; Proskurin, A.
Дослідження параметрів роботи роторно-поршневого пневмодвигуна транспортної енергетичної установки
(2020) Ткач М. Р.; Митрофанов О. С.; Проскурін А. Ю.; Познанський А. С.; Tkach M. R.; Mytrofanov O. S.; Proskurin A. Y.; Poznanskyi A. S.
В статті розглянуто альтернативу традиційним транспортним енергетичним установкам – установки, які працюють на стиснутому повітрі. Головним елементом таких установок є пневмодвигун, від технічної досконалості якого напряму залежать ефективні та експлуатаційні показники всієї установки. Найбільш доцільним є розробка та створення нового надійного й ефективного пневмодвигуна, який відповідає специфіці й задовольняє всі умови експлуатації на транспортному засобі. Роторно-поршневий двигун РПД4,4/1,75 відповідає всім необхідним вимогам, а саме: має невелику масу та габарити; є реверсивним; ефективно працює у широкому діапазоні тиску на вході в двигун; забезпечує нормальну роботу за різних температур навколишнього середовища. Розроблена принципова схема екологічно чистої транспортної енергетичної установки на базі роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/1,75 з максимальною потужністю 6 кВт. Отримано зовнішні швидкісні характеристики роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/1,75 для діапазону значень робочого тиску повітря у впускному ресивері 1,2…2,0 МПа. Відповідно до отриманих характеристик максимальні значення крутного моменту пневмодвигуна знаходяться при 1100 хв-1 , тоді як максимальні значення ефективної потужності – 1400 хв-1 . Визначено складові силового балансу та динамічний фактор транспортного засобу для всіх передач і швидкостей руху для діапазону значень робочого тиску повітря у впускному ресивері 1,2…2,0 МПа. Відповідно до отриманих характеристик роторнопоршневого пневмодвигуна РПД-4,4/1,75 разом з трансмісією на першій передачі забезпечують максимальне тягове зусилля 2,1…3,2 кН. Визначено залежності прискорення, часу та шляху розгону транспортного засобу до максимально встановленої швидкості 50 км/год. Так, залежно від тиску повітря у впускному ресивері необхідний час розгону складає від 20,1 до 30,5 с, а шлях розгону – від 200,2 до 309,3 м. Для підвищення експлуатаційних та економічних показників транспортної енергетичної установки запропоновано регулювання робочого тиску повітря у впускному ресивері роторно-поршневого пневмодвигуна.
Аналіз конструкції та технології виготовлення перспективних роторно-поршневих двигунів
(2020) Тимошевський Б. Г.; Митрофанов О. С.; Познанський А. С.; Проскурін А. Ю.; Tymoshevskyy B.; Mytrofanov O.; Poznanskyi A.; Proskurin A.
У статті розглянуто основні напрямки розвитку створення нових сучасних та вдосконалення існуючих роторно-поршневих двигунів. Встановлена необхідність у проведенні системного аналізу існуючих подібних конструкцій двигунів з метою відокремлення та систематизації їх переваг й недоліків на стадії проектування. В якості аналізу конструкції та технології виготовлення існуючих найбільш перспективних роторно-поршневих двигунів розглянуті схеми турбокомпресорного типу, з рухомим блоком циліндрів, двигунів де згоряння проходить за межами робочого циліндру, барабанно-поршневого типу з рухомими камерами згоряння, ротативного детандеру та інші. Встановлено, що будова корпусу роторно-поршневих двигунів з внутрішньою циліндричною поверхнею, в якому розташований ротор з робочими циліндрами, дозволяє створювати економічні і компактні двигуни. Така будова двигунів дозволяє зменшити вібрацію і зробити їх безпечнішими в роботі. Проведено порівняння механізмів руху існуючих роторно-поршневих двигунів. На основі аналізу існуючих схем та конструкції сучасних роторнопоршневих двигунів спроектовано зразок роторно-поршневого двигуна нової конструкції 12РПД4,4/1,75. Подані конструкція та основні параметри нового зразка роторно-поршневого двигуна 12РПД-4,4/1,75 з регульованим золотниковим розподілом повітря. Двигун має дванадцять рівномірно розміщених циліндрів, що забезпечує врівноваженість двигуна та можливість пуску при будь-якому положенні ротора. Конструкція спроектованого двигуна передбачає наявність центрального регулюючого кулачкового вала, поворот якого дає змогу регулювати фази газорозподілу та режими роботи двигуна за рахунок ступеня наповнення циліндра у досить широкому діапазоні. Особливістю конструкції двигуна також є те, що регулюючий кулачок дає змогу змінювати напрямок обертання центрального ротора. Встановлено, що конструкція механізму руху двигуна 12РПД-4,4/1,75 є простішою за будовою та технологією виробництва, а також надійнішою порівняно з подібними існуючими роторнопоршневими двигунами
Підвищення ефективності технології отримання водню шляхом використання регенераційного контуру з роторно-поршневою розширювальною машиною
(2020) Ткач, М. Р.; Проскурін, А. Ю.; Митрофанов О. С.; Галинкін Ю. М.; Tkach M.; Proskurin, A.; Mytrofanov, O.; Halynkin Y.
У статті розглянуто перспективну технологію отримання та безпечного акумулювання водню із сірководню Чорного моря, яка включає в себе наступні процеси: видобування сірководню з глибин Чорного моря; сепарації сірководню та морської води; деструкції сірководню з отриманням воднеміського газу; сепарації водню з воднеміського газу; безпечного акумулювання водню; безпечного транспортування водню. Запропоновано використати для підвищення ефективності даної технології регенераційного контуру, який включає в себе: розширювальну машину сірководню високого тиску, гідравлічну турбіну морської води та термонасосну установку. Запропоновано оцінювати ефективність використання технології отримання та безпечного акумулювання водню з сірководню Чорного моря ефективною потужністю, яка включає в себе: теплову потужність водню; потужність регенераційного контуру; потужність, яка необхідна для здійснення процесів виробництва водню. В якості сірководневої розширювальної машини, яка задовільнить всім необхідним вимогам пропонуються використати роторнопоршневий двигун 20РПД-4,4/1,75. Визначено раціональні режими роботи та граничні значення ефективності використання технології отримання та безпечного акумулювання водню з сірководню Чорного моря для добового виробництва водню 200 кг/доб в залежності від ступеня конверсії сірководню при деструкції, газовмісту сірководню у морській воді та глибині занурення підйомного трубопроводу з використанням регенераційного контуру. Мінімально допустимі ступені конверсії при яких досягається ефективність використання технології отримання та безпечного акумулювання водню з сірководню Чорного моря для газовмісту сірководню 2,5 м3 /м3 при глибини занурення підйомного трубопроводу 250…1000 м дорівнює 0,427…0,413, для 5 м3 /м3 – 0,375…0,363, для 7,5 м3 /м3 – 0,363…0,350, для 10 м3 /м3 – 0,356…0,343. Використання регенераційного контуру дозволило знизити мінімально допустимі ступені конверсії для газовмісту сірководню 2,5…10 м3 /м3 при глибини занурення підйомного трубопроводу 250…1000 м на 0,136…0,069.
Металлогідридний акумулятор-компресор водню з автоматичною системою управління та контролю
(2020) Ткач, М. Р.; Тимошевський, Б. Г.; Проскурін, А. Ю.; Галинкін Ю. М.; Tkach M.; Tymoshevskyy B.; Proskurin, A.; Halynkin Y.
Представлено конструкцію металогідридного акумулятора-компресора водню, який може використовуватись у складі систем видобутку, зберігання та стиснення водню. Ємність розробленого зразка складає 40 кг водню, маса 4,8 тон, максимальний тиск 15 МПа. Базовий металогідридний матеріал, на основі якого розроблено дану модель акумулятора-компресора – LaNi4,5Al0,5, його зворотна сорбційна ємність визначена експериментально, та складає не менше 1,38 % за масою. Особливістю розробленого акумулятора-компресора є використання повітряного охолодження, наявність системи автоматичного управління та контролю, що дозволяє проводити ряд операцій у автоматичному режимі, використання програмного, електричного та механічного захисту від перевищення тиску, що забезпечує безпечну експлуатацію розробленої моделі. Акумулятор-компресор виготовляється у вигляді сталевого короба, в якому розміщені шість блоків (капсул). Блок, відповідно, виконаний у вигляді сталевого коаксіального багатошарового циліндра, на зовнішній стороні якого розташований нагрівальний елемент і шар теплоізоляції. В середині циліндра розташована герметична капсула, заповнена металогідридним матеріалом. Капсули з'єднані між собою і колектором через систему трубопроводів. Також система трубопроводів оснащена вентилем входу, який з’єднує утворений об’єм з зовнішнім ресивером. Акумулятор-компресор оснащено зовнішнім ресивером, до якого під’єднано водневий, вакуумний, живильний та витратний контури. Кожен контур оснащено електромагнітним клапаном, а також вимірювальними пристроями, що дає смогу здійснювати автоматичний контроль параметрів та автоматичне управління пристроєм відповідно до режиму роботи. Реалізовані режими дозволяють проводити сорбцію та десорбцію водню, активацію металогідридного матеріалу, перевірку герметичності розрідженим тиском та надлишковим тиском. Наведено перелік вимірювального обладнання, на базі якого розроблена система автоматичного управління та контролю, схему підключення первинних перетворювачів, зовнішній вигляд інтерфейсу розробленого програмного забезпечення.
Математичне моделювання процесів в дизель-газотурбінних енергетичних комплексах з термохімічною обробкою палива
(2022) Чередніченко О. К.; Ткач, М. Р.; Митрофанов, О. С.; Костенко Д. В.; Cherednichenko Oleksandr; Tkach Mykhaylo; Mytrofanov Oleksandr; Kostenko Dmytro
В роботі обговорено методологічні аспекти дослідження методами математичного моделювання процесів в суднових енергетичних установках з термохімічною обробкою палива. Розглянуто результати дослідження фізико-хімічних процесів в структурно-функціональних блоках, що моделюють одиничні ланки термодинамічного циклу Поєднання блоків зв’язками у вигляді матеріальних та енергетичних потоків надає можливість моделювання повної схеми математичної моделі енергомодулю. У зв’язку з різноманіттям та складністю процесів в комбінованому дизель-газотурбінному енергетичного комплексу з термохімічною системою обробки палива при моделюванні характеристики енергетичного обладнання визначались окремо з подальшим зрощуванням отриманих результатів та поєднан-ням моделей зв’язками у вигляді матеріальних та енергетичних потоків. Математичні моделі газотурбінного двигуна, контуру утилізації, блоку термохімічної обробки палива створено за допомогою системи моделювання фізико-хімічних процесів Aspen Plus. Робочі процеси в ДВЗ моделювалися за допомогою програмного комплексу CHEMKIN. Доведено, що універсальні математичні моделі теплових двигунів, які входять до складу енергомодуля з термохімічною обробкою палива, потрібують налаштування на обрані базові характеристики. Тому математичні моделі структурно-функціональних блоків і груп блоків (ГТД та ін.) містять алгоритми налаштування моделей при їх верифікації за цільовими функціями. Запропоновані алгоритми забезпечують верифікацію розроблених математичних моделей за показникам існуючих або перспективних газотурбінних двигунів та ДВЗ. Вказані алгоритми надають можливості коректного налаштування параметрів устаткування дизель-газотурбінних енергетичних комплексів з термохімічною обробкою палива. Математична модель робочого циклу ДВЗ на базі програмного комплексу CHEMKIN забезпечує можливість проводити первинну оцінку ефективності енергоперетворення у робочому циліндрі. Результати оцінки адекватності математичної моделі робочого циклу ДВЗ на базі програмного комплексу CHEMKIN показали задовільне узгодження отриманих результатів з експериментальними даними. Максимальна середньоквадратична похибка розрахункових даних, отриманих на основі моделі, знаходиться у межах 8,5 %.

Переглянути

Нові надходження