Стратегічне антикризове управління як основа підвищення конкурентоспроможності національної економіки

Abstract

Доведено, що основний вплив на формування стратегічних орієнтирів антикризового управління державою мають швидкість і якість інституціональних змін; перешкоди у формуванні економічного простору; низька якість менеджменту, технічна і технологічна відсталість, висока міра зносу основних засобів, недостатня адаптація до ринкового середовища. У рамках антикризового управління необхідно здійснювати діагностику й аналіз систем управління виявлення та систематизування сукупності його недоліків. Загальна концепція дослідження зводиться до того, що шляхом поєднання різних напрямів державних стратегій можливо знизити ризик виникнення кризових ситуацій та розробити інструменти антикризового впливу. Визначено, що розвиток ефективного та прозорого інституціонального середовища дозволить Україні реалізувати необхідні антикризові програми та заходи та забезпечити підвищення рівня її міжнародної конкурентоспроможності