Статті. Кафедра менеджменту

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 258
  • Документ
    Гармонізація соціальних та економічних складових розвитку інфраструктури територіальних громад
    (2023) Монастирський Г. Л.; Волосюк М. В.; Monastyrskyi G. L.; Volosiuk M. V.
    Метою статті є визначення складових інфраструктури територіальних громад, дослідження стану інфраструктури територіальних громад Миколаївського регіону в контексті стратегічного планування та надання рекомендацій щодо гармонізації соціальних та економічних складових розвитку інфраструктури територіальних громад. У статті здійснено огляд вітчизняної нормативно-правової бази щодо продовження розпочатих у 2014–2015 рр. реформ задля повоєнного відновлення України та європейської інтеграції. Розглянуто наукові підходи до визначення сутності «громадської інфраструктури», «місцевої інфраструктури» та надано характеристику їх складових. Визначено роль системи охорони здоров’я, освіти, житлово-комунального господарства та сфери культури у місцевому економічному розвитку. Досліджено територіальні громади Миколаївської області України в розрізі соціальних та економічних складових розвитку їхньої інфраструктури та його гармонізації із місцевим економічним розвитком, на основі чого з’ясовано, що лише у 23 % територіальних громад, які мають затверджену стратегію розвитку, реалізуються програми модернізації та розвитку системи освіти, системи охорони здоров’я, житлово-комунального господарства та культурного і духовного середовища. Надано рекомендації щодо узгодженості стратегічних напрямів розвитку територіальної громади та місцевих інфраструктурних підприємств. Задля залучення коштів у великі інфраструктурні проєкти рекомендовано для органів місцевого самоврядування: 1) долучатися до процесу стратегічного планування, коригуючи існуючі напрацювання на повоєнне відновлення для якісного життєзабезпечення населення; 2) забезпечити реалізацію програм модернізації та розвитку системи освіти, системи охорони здоров’я, житлово-комунального господарства та культурного і духовного середовища; 3) враховувати у цих програмах як «жорстку», так і «м’яку» складові інфраструктурного проєкту. Рекомендовано для інфраструктурних підприємств територіальних громад розробити власні стратегії розвитку з метою залучення додаткового фінансування на основі власних конкурентних переваг.
  • Документ
    Інноваційний концепт формування економічних механізмів природокористування в епоху інклюзивного зростання
    (2022) Стегней Маріанна Іванівна; Іртищева Інна Олександрівна; Stehnei, Marianna; Irtysheva Inna
    Здійснено аналіз основних векторів завдань з відновлення України від наслідків війни. Обґрунтовано модель формування економічного механізму природокористування в умовах інклюзивного зростання. Визначено, що економічний механізм природокористування існує як відкрита система на підставі взаємодії факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Обґрунтовано схему інноваційного концепту економічного механізму природокористування в умовах інклюзивного зростання. Доведено, що інноваційний концепт економічного механізму природокористування в умовах інклюзивного зростання полягає у трактуванні останнього в якості поліфункціонального регулятора, що функціонує на принципах сталого розвитку та всеохоплюючої інклюзії й відповідальності, сфера регулювання якого охоплює різні типи взаємозв’язків (людини з природою; внутрішнього та зовнішнього середовища; виробничих, соціальних і екологічних факторів) на підставі використання методів економіко-статистичного аналізу, методів прийняття управлінських рішень, системного та програмно-цільового підходу із застосуванням індикаторів ідентифікації факторів взаємодії атмосферного повітря, земельних та водних ресурсів, природного тваринного і рослинного світу, радіаційної, хімічної та екологічної небезпеки тощо із системою управління природними ресурсами, принципів розробки екологічних проєктів розвитку, орієнтованих на інтеграцію природних ресурсів у економічний розвиток.
  • Документ
    Development of socialization of the economy on the conditions of financing sports and health activities
    (2022) Irtyshcheva, Inna; Boiko, Yevheniia; Kramarenko, Iryna; Romanenko, Serhii; Sirenko, Ihor; Tubaltseva Natalia; Hryshyna Natalia; Ishchenko Olena
  • Документ
    Economic Monitoring of Transformation Processes: National Realities and Foreign
    (2023) Irtyshcheva, Inna; Pavlenko, Olena; Boiko, Yevheniia; Kramarenko, Iryna; Chumakova Kseniia; Hryshyna Natalia; Ishchenko Olena; Zubko Anastasiia
  • Документ
    Development of Organic Production in Ukraine: Potential, Current Threats and Consequences for Global Food Security
    (2023) Irtyshcheva, Inna; Kramarenko, Iryna; Stehnei, Marianna; Pavlenko, Olena; Boiko, Yevheniia; Voit Oleksiy; Hryshyna Natalia; Ishchenko Olena; Archybisova Dariya; Molodan Maryna
  • Документ
    Management of the Environmental Potential of Freshwater Resources in the Conditions of Sustainable Development
    (2023) Irtyshcheva, Inna; Popadynets, Nazariy; Sytnyk Yosyf; Andrusiv Uliana; Khromyak Yosyf; Kramarenko, Iryna; Boiko, Yevheniia; Sakharnatskyi Vasyl
  • Документ
    Environmental Security of Territories: Challenges of Today and Guidelines for Strengthening in War
    (2022) Irtyshcheva, Inna; Pavlenko, Olena; Kramarenko, Iryna; Liashenko Oleksandra; Stehnei, Marianna; Nadtochiy Iryna; Boiko, Yevheniia; Zavhorodnij Kostjantyn; Hryshyna Natalia; Ishchenko Olena
  • Документ
    Оптимізація підсистем забезпечення стратегічного розвитку спортивно-оздоровчої сфери
    (2022) Іртищева, Інна; Богатирьов Костянтин; Романенко Сергій; Irtyshcheva, Inna; Bogatyrev, Konstantin; Romanenko, Serhii
    Вступ. Реалізація стратегії розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в умовах нових економічних та соціополітичних реалій потребує розроблення ефективних систем комплексного забезпечення галузі необхідними ресурсами а також механізмів їх розподілу та координації. Першочерговим напрямком формування моделі, спрямованої на реалізацію стратегічних цілей і завдань розвитку спортивно-оздоровчої сфери є перегляд діючої системи управління в галузі та її реформування з огляду на зміну завдань, пріоритетів та стратегічних можливостей із урахуванням економічної ситуації та першочергових післявоєнних потреб відновлення соціально-економічної системи країни та її регіонів. Метою статті є процес оптимізації підсистем забезпечення стратегічного розвитку спортивно-оздоровчої сфери. Метод (методологія). У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема: систематизації та узагальнення – для виявлення умов розвитку спортивно-оздоровчої сфери в Україні; визначення тенденцій розвитку – для характеристики національних та регіональних трендів розвитку спортивно-оздоровчої діяльності Результати. Реалізація стратегії розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в умовах нових економічних та соціополітичних реалій потребує розроблення ефективних систем комплексного забезпечення галузі необхідними ресурсами а також механізмів їх розподілу та координації. У цьому контексті виділено основні підсистеми (організаційного, кадрового, матеріально-технічного, фінансового, інформаційного та соціально-психологічного забезпечення), що у сукупності сприятимуть забезпеченню життєздатності галузі у довгостроковій перспективі. Проаналізовано їх поточний стан та основні завдання з адаптації до поточних і стратегічних умов. Особливу увагу у контексті стратегічного розвитку спортивно-оздоровчої діяльності зосереджено на створенні ефективної системи фінансово-економічного забезпечення галузі як базового чинника функціонування інших підсистем. Під фінансово-економічною підсистемою розвитку спортивно-оздоровчої діяльності у роботі розуміється сукупність структурних і динамічних характеристик економічних взаємовідносин усередині галузі (між усіма учасниками процесів здійснення спортивно-оздоровчої діяльності) та поза її межами (з державними органами, науковими організаціями, зарубіжними партнерами), що включає сукупність визначених відносин власності, систем руху фінансових ресурсів та методів господарювання регламентованих відповідними правовими нормами, втілених у організаційно-економічні механізми, що дозволяють ефективно функціонувати в умовах змінного середовища.
  • Документ
    Інвестиційні домінанти реалізації інноваційної моделі сталого використання прісноводних ресурсів на національному та регіональному рівнях
    (2022) Сербов Микола; Іртищева Інна; Павленко Олена; Serbov Nikolay; Irtyshcheva Inna; Pavlenko Olena
    Безумовно, окрім ефективної системи контролю й адміністрування водних ресурсів важливими чинниками реалізації інноваційної моделі сталого використання прісноводних ресурсів у регіонах є впровадження нових технологій, спрямованих на очищення прісноводних водних об’єктів та сприяння раціональному використанню водних ресурсів. Активізація таких робіт потребує достатнього фінансування та залучення додаткових інвестицій у галузь. Метою статті є процес дослідження інвестиційних домінант реалізації інноваційної моделі сталого використання прісноводних ресурсів на національному та регіональному рівнях. Проведено аналіз інвестиційного забезпечення розвитку системи управління прісноводними ресурсами в Україні. Результати аналізу показали, що за останні 10 років обсяги інвестицій зросли на 115 %, що позитивно вплинуло на стан водних об’єктів та сприяло скороченню витрат води в економіці. Проте, зважаючи на високий рівень зношеності інфраструктури водного господарства, що за даними державної служби статистики складає у середньому 63 % наявних інвестицій недостатньо для переходу водного господарства до інноваційної моделі сталого розвитку. Окрім того, проведені дослідження показали, що понад 98 % інвестицій спрямовується насамперед на усунення поточних проблем у водному господарстві, реорганізацію галузі та часткову модернізацію водоочисних споруд і систем централізованого водопостачання, майже не інвестуються кошти у розвиток інноваційної діяльності в даній сфері. Окреслено основні напрями поліпшення системи інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку водогосподарських систем у регіоні, серед яких: удосконалення нормативно-правового забезпечення та розвиток державно-приватного партнерства, зокрема і у формі ЕСКО-контрактів; використання прісноводних ресурсів для виробництва аквакультури, що дозволить підвищити економічну ефективність використання поверхневих водних об’єктів, сприятиме залученню інвестицій у галузь та зміцненню продовольчої безпеки; створення умов для залучення іноземних інвестицій, зокрема в будівництво та модернізацію інфраструктури; активізація роботи в напрямку залучення міжнародних фінансів: грантів, участі у міжнародних програмах охорони та відновлення водних ресурсів тощо.
  • Документ
    Інноваційні засади управління прісноводними ресурсами в контексті сталого розвитку
    (2022) Сербов Микола; Іртищева Інна; Павленко Олена; Serbov Nikolay; Irtyshcheva Inna; Pavlenko Olena
    Дефіцит води можуть відчувати близько двох третин населення світу протягом кількох десятиліть. У багатьох країн все ще існує тенденція вирішувати проблеми дефіциту води шляхом збільшення водопостачання, шляхом збільшення зберігання та розподілу поверхневих і підземних вод шляхом створення нової інфраструктури, опріснення солоної або солонуватої води, повторне використання стічних вод або поповнення водоносних горизонтів. Ця тенденція має переважати над зосередженням уваги на зменшенні попиту на воду, наприклад, шляхом припинення втрат у транспорті та розподілі системи, що впроваджують адекватні тарифні системи, спрямовані на зниження рівня попиту на воду, зміна технологій водокористування і, загалом, підвищення ефективності використання води в побутових, промислових пробні та зрошувальні системи; іншими словами, прагнучі підвищити загальну продуктивність води. Однак, дефіцит води можливо поборовши шляхом ефективного та раціонального використання, при цьому використовуючи сучасні інноваційні рішення, що дозволять значно модернізувати водоресурси інфраструктуру. Саме використання інноваційних засад управління прісноводними ресурсами в контексті сталого розвитку повинно стати перспективою на найближчі десять років. Метою статті є процес дослідження сучасного стану, регіональних особливостей та перспектив розвитку інноваційного потенціалу прісноводних ресурсів України. Доведено, що в Україні частка видатків з державного бюджетну на охорону навколишнього природного середовища у загальних видатках коливається в межах 0,57–1,11 %. Визначено, що найбільша частка видатків з державного бюджетну на охорону навколишнього природного середовища у загальних видатках спостерігалась у 2011 році – 1,11 %, а найменша у 2020 році 0,57 %. Зазначено, що у 2020 році обсяг видатків значно скоротився на охорону навколишнього природного середовища порівняно з попереднім роком на 675 млн грн. Аналіз показав, що за період дослідження найбільша частка видатків виділялася на запобігання та ліквідацію забруднення навколишнього природного середовища. Визначено, що стаття бюджетних витрат на запобігання та ліквідацію забруднення навколишнього природного середовища за період 2010–2020 років збільшилась з 2255 млн грн до 6 507 млн грн, однак у структурі загальних видатків дещо скоротились з 78,52 % до 71,85 % відповідно. Відповідно у структурі витрат скорочення відбулося за такими статями бюджетних витрат: збереження природно-заповідного фонду з 7,64 % у 2010 році до 6,78 % у 2020 році, фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері охорони навколишнього природного середовища з 2,06 % до 1,85 % відповідно.
  • Документ
    Особливості та завдання управління спортивно-оздоровчою діяльністю в умовах глобальних викликів
    (2022) Іртищева І. О.; Богатирьов К. О.; Романенко С. С.; Irtyshcheva Inna; Bogatyrev Konstantin; Romanenko Serhii
    Процеси глобалізації впливають на всі сфери економічної діяльності, в тому числі і на спортивно-оздоровчу, змінюючи при цьому стиль управління ними. Необхідно зауважити, що процеси глобалізації на спортивно-оздоровчу діяльність можуть впливати як прямо, так і опосередковано, маючи при цьому значні наслідки або навпаки. Так сучасним викликом глобалізації є COVID-19, визнаний Всесвітньою організацією охорони здоров’я загальносвітовою пандемію. Метою статті є дослідження особливостей та завдань управління спортивно-оздоровчою діяльністю в умовах глобальних викликів. Досліджено особливості та завдання управління спортивно-оздоровчою діяльністю в умовах глобальних викликів. Визначено, що важливим аспектом в управління спортивно-оздоровчої діяльності є державне регулювання та підтримка, що забезпечить впровадження здорового способу життя та покращення фізичного й психологічного стану населення. Розкрито основні напрями державної політики у галузі регулювання ринку спортивно-оздоровчої діяльності, до них відносять: організаційну діяльність з проведення масових змагань і спортивно-оздоровчих заходів та підготовку фахівців високої кваліфікації. Визначено напрями управління спортивно-оздоровчою діяльністю в Україні, до яких належить: розробка законодавчо-нормативної бази, удосконалення структур управління та перехід на програмно-цільове управління. Розкрито чинники, що мають найбільш суттєвий влив на управління спортивно-оздоровчою діяльністю належить: системи фінансування, в тому числі цільове, поліпшення та покращення системи підготовки кадрів і науково-методичного забезпечення, розширення міжнародної діяльності та використання передового досвіду. Наголошено, що серед основних завдань розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні є державне-приватне партнерство, що забезпечить оптимальне поєднання державного управління зі створенням умов для ринкового регулювання соціально-економічних процесів у цій галузі.
  • Документ
    Наукові підходи щодо глобальної турбулентності: особливості виникнення, сучаснии стан та перспективи впливу
    (2022) Павленко Олена Пантеліївна; Іртищева Інна Олександрівна; Карпенко Герман Юрійович; Pavlenko Olena; Irtyshcheva Inna; Karpenko Herman
    Вступ. Розвиток завжди супроводжується кризою, і навпаки, після кризи наступає розвиток. Для соціально-економічних систем ці складові є притаманними. Тільки за рахунок вагомості властивостей може змінюватися тривалість, масштабність, сила, що впливає на соціально-економічні системи. Вважаємо, що сьогодні сталий розвиток регіонів необхідно досліджувати в умовах впливу глобальних змін, які фактично є неконтрольовані. Саме за таких умов сьогодні регіональні соціально-економічні системи знаходяться в умовах глобальної турбулентності. Тому дослідження наукових підходів особливостей виникнення, сучасного стану розвитку та перспектив впливу глобальної турбулентності на економіку є досить актуальним та важливим. Мета дослідження. На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає у дослідженні наукових підходів щодо особливостей виникнення, сучасного стану розвитку та перспектив впливу глобальної турбулентності на економіку. Результати. Використовуючи гносеологічний підхід до поняття «турбулентність» встановлено, що дане поняття має широке використання: у природничих науках – квантова, хімічна, оптична, хвильова, лагранжева турбулентності та турбулентність плазми; у медицині – турбулентність серцевого ритму, турбулентність в кровоносній системі; у суспільному житті – турбулентний світ, турбулентне суспільство; у економіці – турбулентність глобальної економіки, ринкова турбулентність. Висновки. Динамічні характеристики рівня тіньової економіки в Україні демонструють наслідки впливу системних чинників, коронакризи та військової ескалації. Процес детінізації економіки України залежить від ефективності здійснюваних реформ та їх громадського визнання. Єдиним шляхом детінізації є формування сприятливого середовища для фінансово-господарської діяльності у легальній площині завдяки покращенню умов ведення бізнесу та здійснення інвестиційної діяльності, в цілому – створення умов в яких тіньова економіка буде нецікавою, невигідною та неефективною для її суб’єктів. Пріоритетним вектором розвитку економічної активності в Україні стає легалізація бізнесу та трудових відносин, нарощування безготівкових платежів та збільшення рівня використання платіжної інфраструктури за рахунок здешевлення.
  • Документ
    European vector of economic development and management of tourist destinations’ competitiveness in digital economy
    (2022) Irtyshcheva Inna; Nadtochii Iryna; Popadynets Nazariy; Hryshyna Nataliya; Sirenko Ihor
  • Документ
    Development of the financial market: destabilizing processes, their assessment, and global impact
    (2022) Stehnei Marianna; Irtyshcheva Inna; Mykhalchynets Halyna
  • Документ
    The multiplier effect of investment and innovation support for the development of transport and logistics systems: Foreign experience and practice for Ukraine
    (2022) Irtyshcheva, Inna; Nosar, Anatoly; Boiko, Yevheniia; Stehnei, Marianna; Kramarenko, Iryna; Zavhorodnij, Kostjantyn
  • Документ
    Теоретичний інструментарій пізнання трансформаційних процесів фінансового ринку
    (2023) Іртищева, І. О.; Крамаренко, І. С.; Михальчинець, Г. Т.; Irtyshcheva, I.; Kramarenko, I.; Mykhalchynets, H.
    Здійснено процес дослідження процес дослідження теоретичного інструментарію пізнання трансформаційних процесів фінансового ринку. Проведено аналіз теоретичних підходів до трактування ефективності фінансового ринку дозволив пов'язати її з очікуваними властивостями адаптивності або здатності фінансового ринку відносно пристосування до позитивних або негативних змін його середовища у часі, яке забезпечить коливання за вартістю активів навколо середнього значення, збільшення обсягів ключових операцій та максимізацію вигід (від процесів формування і перерозподілу фінансових ресурсів). Тобто, ефективності фінансового ринку характеризуються через результативність або досягненням очікуваного стану за вартістю активів, обсягами ключових операцій та максимізацією вигід. Така специфіка доводить, що результативність є комплексом показників та рисами ефективності фінансового ринку. Розкрито переваги та недоліки гіпотези ефективного ринку Ю.Фами для підрахунку можливих вигід агентів ринку. Наголошено, що за допомогою гіпотези ефективного ринку Ю.Фами існують можливості щодо прогнозування змін вартісних характеристик активів та формування ймовірного розподілу потенційних вигід (доходів) з активів у майбутньому. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів, що показав у широкому розумінні, сутність ефективності фінансового ринку слід розглядати як рекурсивне відбиття рис ринкової адаптивності за вартісними характеристиками його активів та їх дохідністю, за умови, що вони є залежними від відомої інформації, що стосуються рушійних сил їх формування. Крім того, для поглибленого та детального унаочнення ефективності фінансового ринку, її сутність має базуватися на рекурсивному відбитті рис ринкової адаптивності за вартісними характеристиками його активів та їх дохідністю, за умови, що вони є залежними від відомої інформації, що стосуються рушійних сил їх формування лінійно або як дифеоморфізми (тобто, якщо адаптивність формується як функція однієї чи кількох дійсних змінних). За таких умов, представлення змісту ефективність фінансового ринку потребує математичної інтерпретації у моделях (які не тільки надають спрощене уявлення щодо адаптивності ринку за різних моментів часу, але і виявляють всі результативні зміни, що формуються у структурі фінансового ринку).
  • Документ
    Методичні підходи щодо оцінки ресурсного потенціалу та їх вплив на транспортну систему України
    (2022) Іртищева, Інна; Стегней, Маріана; Крамаренко, Ірина; Бойко, Євгенія; Надточій, Ірина; Сіренко, Ігор; Гришина, Наталія; Іщенко, Олена; Irtyshcheva, Inna; Stehnei, Marianna; Kramarenko, Irina; Boyko, Eugenia; Nadtochii, Iryna; Sirenko, Ihor; Hryshyna, Nataliya; Ishchenko, Elena
    Транспортна система на сьогодні відіграє дуже важливу роль в забезпеченні соціально-економічного розвитку країни, вона виконує оптимізацію різноманітних потокових процесів пов’язаних із перевезеннями. Ефективність функціонування транспортної системи залежить від використання організаційно-інноваційних резервів, що набуває особливого значення в умовах протидії російській агресії. Руйнування інфраструктури, яке спостерігається в Україні за наслідками російського вторгнення додатково актуалізує необхідність дослідження питань пов’язаних із розвитком транспортної системи та відновленням транспортно потенціалу з метою забезпечення процесів виробництва та систематизації потокових процесів в соціально-економічній сфері. Метою написання статті є процес формування методичних підходів щодо оцінки ресурсного потенціалу та оцінювання їх впливу на транспортну систему України. Запропоновані методичні підходи до оцінки взаємозв’язків між параметрами транспортного потенціалу України базуються на тлумаченні категорії «транспортний потенціал» через виокремлення основних його параметрів – ресурсного забезпечення та результатів функціонування, між якими існує взаємозв’язок, а саме: рівень ресурсного забезпечення формує результати функціонування. Ресурсне забезпечення запропоновано характеризувати статистичними показниками, що відображають матеріальні, людські та інвестиційні ресурси, а результати функціонування – вартісним виміром обсягу реалізованої продукції за видом економічної діяльності «Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність». Доведено наявність кореляційної залежності між обсягом реалізованої продукції в транспортній системі та відповідними показниками ресурсного забезпечення. Доведено, що найбільший вплив на зростання величини результатів функціонування сфери транспорту мають капітальні інвестиції. Функціональний вигляд побудованих кореляційних рівнянь створює економіко-математичну оцінку реального стану впливу матеріальних, людських та інвестиційних ресурсів на результати функціонування транспортної сфери, а також дає можливість структурувати ресурси для досягнення бажаного результату та формувати прогнози розвитку транспортної галузі. Запропоновані методичні підходи можливо у подальшому розвинути у напрямку розробки механізмів стимулювання поетапної модернізації транспортної системи України, що буде особливо актуальним на етапі післявоєнного відновлення інфраструктури та економіки країни
  • Документ
    Імітаційна динамічна модель поствоєнного економічного відновлення транспортного потенціалу України
    (2022) Іртищева, Інна Олександрівна; Стегней, Маріана Іванівна; Крамаренко, Ірина Сергіївна; Бойко, Євгенія Олександрівна; Надточій, Ірина Ігорівна; Сіренко, Ігор Вікторович; Гришина, Наталія Володимирівна; Іщенко, Олена Анатоліївна; Irtyshcheva, Inna; Stehnei, Marianna; Kramarenko, Irina; Boyko, Eugenia; Nadtochii, Iryna; Sirenko, Ihor; Hryshyna, Nataliya; Ishchenko, Elena
    Ефективність соціально-економічного розвитку України значною мірою залежить від транспортного потенціалу, особлива роль якого актуалізується в умовах воєнного стану та в післявоєнний період відбудови економіки України. Важливими для соціально-економічного розвитку та задоволення потреб обороноздатності країни стають можливості здійснювати різні види та різні обсяги перевезень. Метою написання статті є процес створення імітаційної динамічної моделі поствоєнного економічного відновлення транспортного потенціалу України. Для реалізації запропонованих методичних підходів та з метою усунення суб’єктивізму отриманих результатів використано статистичні дані Державної служби статистики України та сучасні інструменти прикладної програми Microsoft Excel. Категорію «транспортний потенціал» запропоновано розуміти як всі можливості (матеріальні, людські ресурси, фінансово-інвестиційні ресурси тощо), що можуть бути використані для транспортування будь-кого або будь-чого, тобто для отримання результатів виробництва транспортної системи, яка виступає важливим компонентом національної виробничої інфраструктури. Для побудови екс-поствоєнних імітаційних динамічних моделей та прогнозування складових параметрів національного транспортного потенціалу в системі соціально-економічного розвитку запропоновано дослідження здійснювати на підставі групування характеристик транспортного потенціалу за ознаками його ресурсних можливостей та результатів виробництва, виділивши наступні групи показників: матеріальні ресурси, людські ресурси, інвестиційні ресурси, результати виробництва. Запропоноване групування та побудовані екс-поствоєнні імітаційні динамічні моделі дозволяють структурувати ресурси транспортної системи для досягнення максимізації або оптимізації результатів виробництва транспортної системи в контексті національного соціально-економічного розвитку та визначити прогнозні оцінки для окремих параметрів національного транспортного потенціалу.
  • Документ
    Еvaluation of efficiency of regional public governance in the context of achieving goals of sustainable development
    (2022) Irtyshcheva, Inna; Pavlenko, Olena; Boiko, Yevheniia; Stehnei, Marianna; Kramarenko, Iryna; Hryshyna, Natalia; Ishchenko, Olena