Еколого-економічні наслідки повної електрифікації світового автопарку: оцінювання енергетичних, матеріальних та утилізаційних викликів

Abstract

Мета. Оцінювання еколого-економічних та системних наслідків гіпотетичного сценарію повної електрифікації світового автопарку чисельністю близько 1,644 млрд транспортних засобів шляхом визначення додаткового попиту на електроенергію, потреб у критичних матеріалах для акумуляторних батарей, обсягів утилізації відпрацьованих батарей, ризиків для енергетичної інфраструктури, а також формування можливих напрямів екологічної та ресурсної політики. Методика. Методика базується на комбінованому підході, що включає кількісні детерміновані розрахунки енергоспоживання з використанням типових технічних параметрів електромобілів, порівняльний аналіз глобального виробництва електроенергії та ресурсної бази критичних природних матеріалів, узагальнення сучасних наукових публікацій, якісний аналіз екологічних і політичних ризиків, а також елементи оцінки життєвого циклу транспортних засобів. Результати. Встановлено, що повна електрифікація автопарку призведе до додаткового попиту на електроенергію в обсязі 3,7–4,9 ПВт•год на рік, що становить приблизно 13–18 % сучасного світового виробництва електроенергії. Потреби у літії, нікелі, кобальті та графіті можуть суттєво вплинути на існуючі ресурси та виробничі потужності. Обмеження переробки батарей та концентрація ланцюгів постачання формують додаткові екологічні та соціально-економічні ризики. Наукова новизна полягає в інтегрованому підході до оцінювання взаємозв’язку енергетичних систем, матеріальних ресурсів і життєвого циклу батарей. Практична значимість полягає у формуванні рекомендацій для розвитку низьковуглецевої генерації, циркулярної економіки батарей та політики управління критичними ресурсами.