Законодавче врегулювання дисциплінарної відповідальності публічних службовців

Abstract

Дудкіна Н. О. Законодавче врегулювання дисциплінарної відповідальності публічних службовців – кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Випускова кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» (081 Право). – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Миколаїв, 2025. Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню сутності, правового значення та механізмів реалізації інституту дисциплінарної відповідальності публічних службовців в Україні. Проаналізовано чинне законодавче регулювання, виявлено системні проблеми, що виникають у процесі притягнення службовців до відповідальності, та обґрунтовано шляхи його вдосконалення. У першому розділі «Теоретико-правові основи дисциплінарної відповідальності публічних службовців» з’ясовано поняття та сутність дисциплінарної відповідальності, її місце у системі юридичної відповідальності та роль як інструменту забезпечення службової дисципліни. Розкрито склад дисциплінарного проступку та визначено його особливості порівняно з іншими видами правопорушень. Проаналізовано мету та принципи застосування дисциплінарних стягнень. У другому розділі «Законодавче забезпечення процедури притягнення публічних службовців до дисциплінарної відповідальності» проаналізовано процесуальний механізм дисциплінарного провадження, регламентований Законом України «Про державну службу». Детально розглянуто порядок ініціювання провадження, роль та повноваження дисциплінарної комісії при проведенні службового розслідування, а також процедурні гарантії прав службовця. Надано характеристику видів дисциплінарних стягнень та досліджено механізм прийняття рішення суб’єктом призначення. Третій розділ «Проблеми та перспективи вдосконалення законодавчого регулювання дисциплінарної відповідальності публічних службовців» присвячений ідентифікації системних проблем застосування чинного законодавства. Виявлено недоліки, пов’язані з невизначеністю критеріїв кваліфікації проступків, недостатньою інституційною незалежністю дисциплінарних комісій та порушенням принципу пропорційності при обранні стягнення. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення процедури обчислення строків давності та необхідність уніфікації судової практики. У висновках підведено підсумки, констатовано, що законодавче врегулювання дисциплінарної відповідальності є формалізованим, але вимагає конкретизації оціночних понять та посилення інституційних гарантій неупередженості провадження. Ефективне функціонування цього інституту вимагає запровадження механізмів, які забезпечать реальну незалежність дисциплінарних органів та обов’язкове застосування принципу пропорційності.