Вживання фемінітивів у сучасному науковому політологічному дискурсі: психолінгвістичний вимір

dc.contributor.authorВорчакова, І. Є.
dc.contributor.authorVorchakova I. Ye.
dc.date.accessioned2024-06-25T12:06:29Z
dc.date.available2024-06-25T12:06:29Z
dc.date.issued2023
dc.descriptionВорчакова, І. Є. Вживання фемінітивів у сучасному науковому політологічному дискурсі: психолінгвістичний вимір = The use of feminitives in modern scientific political discourse: the psycholinguistic dimension / І. Є. Ворчакова // Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Сер. Філологія. Журналістика. – Київ, 2023. – Т. 34 (73), № 6 . – С. 6–11.
dc.description.abstractСтаття присвячена актуальним проблемам сучасного психолінгвістичного дискурсу – використанням фемінітивів, тобто іменників жіночого роду, альтернативних аналогічним поняттям чоловічого роду. Дослідження відбувається на стику декількох наукових галузей, таких як лінгвістика, політологія, гендерологія та суспільствознавство. У роботі проаналізовано вибрані фемінні лексеми, які фіксуються в працях сучасних вчених-політологів. Мате- ріалом слугували лексичні одиниці, які були виокремлені з наукових доробок вітчизняних вчених. Фокус дослідницької уваги зосереджено на вивченні наукових праць українських вчених-політологів та науковців, які присвячують свої праці політичним дослідженням останніх чотирьох років. Вибір аналізу зазначених наукових матеріалів обумовлений декількома факторами: по-перше, ухваленням 22 травня 2019 року Кабінетом Міністрів нової редакції Українського правопису, який дозволяє утворювати та вживати фемінітиви в літературній мові, та затвердженням 18 серпня 2020 року Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України змін до національного Класифікатора професій; по-друге, наукова риторика фахівців у галузі політичних досліджень дає можливість показати зрілість наукового співтовариства та готовність українського суспільства до вживання гендерно чутливої мови в професійному житті; по-третє, моніторинг такого роду публікацій за останні чотири роки, після прийняття відповідних нормативних актів, показує наскільки вчені, які вивчають політичні аспекти професійної реалізації жінок, готові використовувати та представляти фемінітиви в своїх наукових працях. Доведено, що науковці і, в більшості своїй науковиці, досить «скупо» застосовують фемінітиви, але якщо і застосовують, то не суфіксальним способом творення, а з додаваненням до слова в чоловічому роді дефініції «жінка», наприклад, «жінка-лідер», «жінка-менеджер» тощо. У роботі здійснена спроба об’єктивувати зміст поняття «фемінітив» та здійснено оглядову аналітику використання фемінітивів у науковому дискурсі. Сформульвані тематичні групи, що вживаються в науковому мовленні політологів та визначено їхню кількісну динаміку. На основі здійсненого соціологічного експерименту встановлено психологічно сприйнятливу специфіку дослідження феномену «фемінітив». Основними методами наукової розвідки обрано метод аналізу і синтезу теоретичного та фактичного матеріалу та словотвірний аналіз текстів, де застосовуються фемінітиви. В якості експериментального дослідження проведено анкетування за допомогою методики семантичного диференціалу Ч. Осгуда.
dc.description.abstract1The article is devoted to the current problems of modern psycholinguistic discourse – the use of feminitives, i.e. feminine nouns, alternative to similar masculine concepts. The research takes place at the intersection of several scientific fields, such as linguistics, political science, gender studies, and social science. The work analyzes selected feminine lexemes recorded in the writings of modern political scientists. The material was lexical units that were selected from the scientific works of domestic scientists. The focus of research attention is focused on the study of scientific works of Ukrainian political scientists and scientists who have devoted their works to political research in the last four years. The choice of analysis of the mentioned scientific materials is due to several factors: firstly, the adoption by the Cabinet of Ministers on May 22, 2019 of the new edition of the Ukrainian orthography, which allows the formation and use of feminine forms in the literary language, and the approval by the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine on August 18, 2020 changes to the national Classifier of professions; secondly, the scientific rhetoric of specialists in the field of political research provides an opportunity to show the maturity of the scientific community and the readiness of Ukrainian society to use gender-sensitive language in professional life; thirdly, the monitoring of this kind of publications over the last four years, after the adoption of the relevant normative acts, shows how much scientists studying the political aspects of women’s professional realization are ready to use and present feminisms in their scientific works. It has been proven that scientists and, in most cases, female scientists use femininatives quite “sparingly”, but if they do, it is not by the suffix method of creation, but by adding the definition “woman” to the word in the masculine gender, for example, “woman-leader”, “female manager” etc. In the work, an attempt was made to objectify the meaning of the concept of “feminitive” and an overview analysis of the use of feminitives in scientific discourse was carried out. The thematic groups used in the scientific speech of political scientists are formulated and their quantitative dynamics are determined. On the basis of the conducted sociological experiment, the psychologically receptive specificity of the study of the “feminitive” phenomenon was established. The main methods of scientific research are the method of analysis and synthesis of theoretical and factual material and word-formation analysis of texts where feminitives are used. As an experimental study, a questionnaire was conducted using the semantic differential method of Ch. Osgood.
dc.description.provenanceSubmitted by Катерина Білоножко (kateryna.bilonozhko@nuos.edu.ua) on 2024-06-25T12:06:29Z No. of bitstreams: 1 7 готово.pdf: 445675 bytes, checksum: af7ca323cd08a1f4e7fb9f7dbd4a1732 (MD5)en
dc.description.provenanceMade available in DSpace on 2024-06-25T12:06:29Z (GMT). No. of bitstreams: 1 7 готово.pdf: 445675 bytes, checksum: af7ca323cd08a1f4e7fb9f7dbd4a1732 (MD5) Previous issue date: 2023en
dc.identifier.govdochttps://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.6/02
dc.identifier.issn2710-4656 (Print)
dc.identifier.issn2710-4664 (Online)
dc.identifier.urihttps://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/8452
dc.language.isouk
dc.relation.ispartofseriesУДК; 81’23:305-055.2
dc.subjectфемінітиви
dc.subjectполітичні дослідження
dc.subjectлексеми
dc.subjectслова жіночого роду
dc.subjectпсихо- лінгвістичний вимір
dc.subjectfeminitives
dc.subjectpolitical studies
dc.subjectlexemes
dc.subjectfeminine words
dc.subjectpsycholinguistic dimension
dc.titleВживання фемінітивів у сучасному науковому політологічному дискурсі: психолінгвістичний вимір
dc.title.alternativeThe use of feminitives in modern scientific political discourse: the psycholinguistic dimension
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
Vorchakova_I_Ye_7.pdf
Розмір:
435.23 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
4.38 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: