Критерії оцінки екологічної безпеки прісноводних екосистем на основі популяційних характеристик Unio crassus (mollusca, bivalvia, unionidae)

Abstract

Мета. Розробити науково обґрунтовану систему критеріїв оцінки екологічної безпеки прісноводних екосистем на основі популяційних характеристик перлівниці товстої Unio crassus. Методика. Проведено комплексний аналіз демографічної структури 25 популяцій, включаючи визначення щільності поселення, частки молодих особин віком 3–5 років, середнього віку популяції, кількості вікових класів та загальної чисельності вибірки. Встановлення порогових значень показників здійснювалося на основі порівняльного аналізу популяцій з різним рівнем антропогенного навантаження. Розроблена система критеріїв узгоджувалася з методологією Article 17 Директиви Ради 92/43/ЄЕС про збереження природних оселищ. Результати. Обґрунтовано використання U. crassus як інтегрального біоіндикатора екологічної безпеки. Розроблено чотирирівневу систему класифікації екологічної безпеки прісноводних екосистем, що включає високий, задовільний, незадовільний та критичний рівні. Високий рівень характеризується щільністю популяції понад 5 особин на квадратний метр, повною віковою структурою з 5–6 віковими класами, часткою молодих особин понад 50 відсотків. Виявлено критичну роль вікової структури як раннього індикатора порушення екологічної безпеки. Встановлено, що популяції з високою щільністю можуть перебувати у стані деградації за відсутності успішного рекрутування. Наукова новизна. Вперше розроблено адаптовану до умов українських водних екосистем систему кількісних критеріїв оцінки екологічної безпеки на основі популяційних характеристик U. crassus. Встановлено порогові значення показників щільності популяції, вікової структури та частки молодих особин, що відповідають чотирьом рівням екологічної безпеки прісноводних екосистем. Обґрунтовано пріоритетність аналізу вікової структури над показником щільності популяції для виявлення ранніх ознак деградації водних екосистем. Практична значимість. Розроблена система критеріїв може бути інтегрована у національну систему екологічного моніторингу поверхневих вод як додатковий інструмент оцінки відповідності стану водних об’єктів вимогам Водної рамкової директиви ЄС 2000/60/ЄС. Запропоновані критерії забезпечують науково обґрунтовану основу для планування природоохоронних заходів в межах мережі Емеральд та майбутньої мережі Natura 2000 в Україні, а також для виконання вимог Article 17 Директиви про оселища щодо оцінки природоохоронного статусу популяцій виду