Оцінка забруднення природних територій автомобільними вихлопами (на прикладі Житомирської області)

Abstract

У статті проведено комплексний аналіз впливу відпрацьованих газів автотранспорту на стан природних екосистем Житомирської області. Досліджено динаміку викидів забруднюючих речовин у зонах прилеглих до основних автомагістралей міжнародного значення (зокрема М-06 Київ–Чоп) та рекреаційних зон. На основі отриманих даних сформовано прогнозні моделі накопичення важких металів у ґрунтах та рослинності. Мета – оцінити рівень техногенного навантаження на природні території Житомирської області від пересувних джерел забруднення та виявити закономірності розповсюдження токсичних сполук залежно від інтенсивності транспортних потоків і ландшафтних особливостей регіону. Для досягнення мети було використано наступна методика: розрахункові методи (визначення обсягів викидів NOx, CO, SO2 та твердих часток на основі даних про інтенсивність трафіку; хіміко-аналітичні методи (відбір проб ґрунту та біоіндикаторів (листя дерев, мохи) для визначення вмісту свинцю, кадмію та інших важких металів); картографічне моделювання (використання ГІС-технологій для візуалізації зон максимального екологічного ризику). Результати. Встановлено, що найбільша концентрація забруднюючих речовин спостерігається у 50-метровійзоні вздовж магістралей, де рівень ГДК для сполук азоту перевищений у 1,5–2,2 раза. Виявлено кореляцію між типом лісових насаджень та їхньою здатністю до акумуляції шкідливих викидів: хвойні ліси Полісся виявилися більш чутливими до закислення ґрунтів, ніж мішані масиви. Наукова новизна. Вперше для умов Житомирської області розроблено локальну модель розсіювання викидів з урахуванням специфіки лісистості регіону та високої вологості повітря, що впливає на трансформацію оксидів азоту в атмосфері. Уточнено коефіцієнти біоаккумуляції важких металів для дикорослої флори Полісся. Практична значимість Результати дослідження можуть бути використані органами екологічного нагляду для розробки заходів з охорони природно-заповідного фонду, планування захисних лісосмуг та впровадження систем моніторингу якості повітря в придорожніх смугах. Дані корисні для органів місцевого самоврядування при розробці стратегій сталого розвитку територіальних громад.