Геліоколекторні зерносушарки: конструктивні рішення та напрями розвитку

dc.contributor.advisor
dc.contributor.authorПольшиков М. О.
dc.contributor.authorPolshykov Mykhailo O.
dc.date.accessioned2026-11-16T11:39:13Z
dc.date.issued2026
dc.description.abstractМета. Систематизувати наукові дослідження та патентні рішення у сфері сушіння зерна з використанням сонячних колекторів, визначити їхні конструктивні особливості, переваги й обмеження та обґрунтувати перспективні напрями розвитку енергоефективних зерносушильних комплексів. Методика. Застосовано методи системного, порівняльного та патентного аналізу. Розглянуто прямі, непрямі й комбіновані сонячні сушарки, установки з природною та примусовою конвекцією, нерухомим і рухомим шаром матеріалу, резервними нагрівачами, тепловим акумулюванням, рекуперацією та автоматизованим керуванням. Конструкції зіставлено за способом підведення теплоти, організацією повітряного потоку, режимом переміщення зерна, стабільністю теплопостачання та можливістю масштабування. Результати. Встановлено, що найвищу функціональну стійкість мають комбіновані системи з примусовою циркуляцією повітря та резервним джерелом теплоти. Змішаний спосіб підведення енергії формує два зустрічні фронти сушіння у зерновому шарі та сприяє вирівнюванню вологості. Використання біомасового догріву підвищувало теплову ефективність дослідної зерносушарки з 39,9 до 57,7 %, а примусова конвекція в сушарці змішаного типу скорочувала тривалість процесу порівняно з природною циркуляцією. Патентний аналіз виявив тенденцію до модульності, мобільності, рециркуляції повітря, застосування вакуумних колекторів, теплових труб, фотоелектричного живлення вентиляторів і сенсорного регулювання. Наукова новизна. Запропоновано узагальнену класифікацію геліоколекторних зерносушарок за поєднанням способу перетворення сонячної енергії, напрямку теплового впливу на матеріал, структури повітряного тракту та засобів стабілізації режиму. Визначено взаємозв’язок між конструкцією повітророзподілення, температурно-вологісною нерівномірністю та аеродинамічним опором зернового шару. Практична значимість. Результати можуть бути використані для вибору структури мобільної або стаціонарної зерносушарки, попереднього визначення необхідності примусової вентиляції, резервного нагрівання, рекуперації та автоматичного регулювання, а також для формування вихідних вимог до дослідного зразка, адаптованого до змінної сонячної радіації.
dc.description.abstractengPurpose. To systematize scientific studies and patent solutions in grain drying with solar collectors, determine their design features, advantages and limitations, and substantiate promising development directions for energy-efficient grain-drying systems. Method. System, comparative and patent-analysis methods were applied. Direct, indirect and mixed-mode solar dryers were considered together with natural- and forced-convection systems, stationary and moving product beds, auxiliary heaters, thermal storage, heat recovery and automated control. The designs were compared by heat-supply method, airflow arrangement, grain movement, operating stability and scalability. Results. The most operationally stable solutions are hybrid systems combining forced airflow and an auxiliary heat source. Mixed-mode heat supply produces two oppositely directed drying fronts in the grain bed and improves moisture uniformity. Biomass-assisted heating increased the thermal efficiency of an experimental grain dryer from 39.9 to 57.7 %, while forced convection reduced drying duration compared with natural circulation in a mixed-mode dryer. Patent analysis indicates a shift toward modular and mobile systems, air recirculation, evacuated-tube collectors, heat pipes, photovoltaic fan supply and sensor-based regulation. Scientific novelty. A generalized classification of solarcollector grain dryers is proposed based on the combination of solar-energy conversion, direction of thermal impact on the material, airflow-path structure and operating-mode stabilization. The relationship between air-distribution design, temperature and humidity non-uniformity, and aerodynamic resistance of the grain bed is identified. Practical importance. The results can support the selection of a mobile or stationary grain-dryer configuration, preliminary justification of forced ventilation, auxiliary heating, heat recovery and automatic control, and formulation of requirements for a prototype adapted to variable solar irradiation.
dc.identifier.citationПольшиков, М. О. Геліоколекторні зерносушарки: конструктивні рішення та напрями розвитку = Solar-collector grain dryers: design solutions and development trends / М. О. Польшиков // Зб. наук. пр. НУК. – Миколаїв : Гельветика, 2026. – № 3 (506). – С. 270–276.
dc.identifier.govdochttps://doi.org/10.15589/znp2026.3(506).29
dc.identifier.issn3154-8245 (Print)
dc.identifier.issn3154-8253 (Online)
dc.identifier.urihttps://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/13920
dc.language.isouk
dc.relation.ispartofseries631.365.22:662.997
dc.subjectзмішане сушіння
dc.subjectпримусова конвекція
dc.subjectопір зернового шару
dc.subjectрекуперація теплоти
dc.subjectрезервне нагрівання
dc.subjectавтоматичне регулювання
dc.subjectmixed-mode drying
dc.subjectforced convection
dc.subjectgrain-bed resistance
dc.subjectheat recovery
dc.subjectauxiliary heating
dc.subjectautomatic control
dc.titleГеліоколекторні зерносушарки: конструктивні рішення та напрями розвитку
dc.title.alternativeSolar-collector grain dryers: design solutions and development trends
dc.typeСтаття

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
Polshykov.pdf
Size:
430.76 KB
Format:
Adobe Portable Document Format

Collections