Оцінка регіонального потенціалу України для формування водневих хабів за допомогою інтегрального індексу HHPІ

Abstract

Мета. Метою дослідження є комплексна оцінка регіонального потенціалу України для формування водневих хабів за допомогою інтегрального підходу, що враховує природні, ресурсні та інфраструктурні чинники, а також визначення пріоритетних регіонів для розвитку «зеленого» водню та розробка рекомендацій щодо спеціалізації хабів за функціональним призначенням. Методика. Для оцінки регіональних умов формування водневих хабів застосовано Hydrogen Hub Potential Index (HHPI), що інтегрує чотири ключові критерії: сонячний і вітровий потенціал, забезпеченість водними ресурсами та рівень розвитку інфраструктури. Показники нормалізовано до безрозмірного діапазону 0–1 і зведено в інтегральний індекс за допомогою зваженого адитивного методу із урахуванням значущості кожного критерію для виробництва «зеленого» водню. Результати. Розрахунок індексу HHPI виявив чітку диференціацію регіонів України. Найвищі значення характерні для південних і південно-східних областей завдяки високому відновлюваному потенціалу та розвиненій інфраструктурі, хоча водозабезпеченість у частині регіонів обмежена. Центральні й західні області мають середні показники, тоді як північні характеризуються нижчим потенціалом. На основі структури HHPI визначено можливу спеціалізацію водневих хабів: південні регіони – експортно-орієнтовані, промислові області – індустріальні водневі кластери, західні та транзитні області – ресурсні та інтеграційні хаби для внутрішнього та транскордонного енергетичного сполучення. Наукова новизна. Запропоновано інтегральний підхід до оцінки потенціалу водневих хабів для всіх областей України з одночасним урахуванням чотирьох ключових чинників. Застосування індексу HHPI дозволяє системно враховувати взаємозалежності показників, здійснювати просторову диференціацію регіонів та визначати пріоритетні території для розвитку водневої економіки. Практична значимість. Отримані результати дослідження можуть бути використані для стратегічного планування, формування інвестиційної політики та розвитку водневої інфраструктури. Методика придатна для адаптації в інших країнах або на рівні окремих промислових зон.