Оптимізація стратегій кіберзахисту: економічний аналіз раціональності в сучасних кібервійнах

Abstract

Мета. Дослідження присвячене вивченню принципів, що лежать в основі сучасних національних стратегій кібервійни, та комплексному аналізі їх ефективності. Дослідницька складова спрямована на деконструкцію військових доктрин провідних держав через призму синтезу класичних економічних інструментів, зокрема теорії ігор та аналізу витрат-вигод, з емпіричними даними, отриманими з кейс-стаді масштабних кіберконфліктів. Методика. Застосовано комбінацію якісних методів, зокрема порівняльний аналіз для системного зіставлення національних моделей кіберсил (США, Китай, Іран, рф, Україна) за критеріями централізації, ролі недержавних стейкхолдерів та моделі фінансування. Метод кейс-стаді використано для поглибленого вивчення масштабних кібератак, таких як Stuxnet, NotPetya та атаки на Київстар, що дозволяє наочно продемонструвати концепції асиметрії, неконтрольованої ескалації та каскадних економічних збитків у ланцюгах постачання. Системний підхід забезпечує інтеграцію теоретичних концепцій (модель Гордона-Лоеба, теорія ігор) у єдиний фрейм задля пояснення стратегічних рішень. Результати. Встановлено, що архітектура національних кіберсил є раціональним рішенням унікальної оптимізаційної задачі, що збалансовує бюджетні обмеження, бажаний рівень контролю та толерантність до ризику. Виявлено та обґрунтовано парадокс кіберзброї на прикладі NotPetya, де атака призвела до стратегічного економічного провалу через неконтрольовані негативні екстерналії, що завдали збитків усім, включно з союзниками агресора. Детально проаналізовано асиметрію витрат між атакуючим та захисником як ключовий економічний фактор, що пояснює перманентність кіберконфліктів низької інтенсивності. Наукова новизна. Уперше запропоновано комплексний підхід, який розглядає національні моделі кібервійни не як суто військові доктрини, а як стратегії, що є відповіддю на унікальні внутрішні та зовнішні виклики. Особливу увагу приділено концепції «краудсорсингової оборони» на прикладі української IT-армії як нової, економічно ефективної моделі ведення кібервійни, що дозволяє експоненційно масштабувати можливості держави за рахунок мобілізації глобального волонтерського руху. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані для формування національних стратегій кібероборони, оптимізації бюджетного розподілу у сфері кібербезпеки та розробки моделей державно-громадського партнерства у цифровій сфері. Запропонований підхід здатен підвищити стійкість держави до кібератак та сприяти формуванню економічно збалансованої системи кіберзахисту.