Концепція трансформациї суднобудування України

Abstract

Головною причиною занепаду вітчизняного суднобудування є втрата балансу між негативними та позитивними чинниками. Поступове зниження дії позитивних чинників та довгострокове зростання впливу негативних обумовило розвиток системних кризових явищ, подолання яких не можливо без глибинної трансформації українського суднобудування. Показано, що протекціонізм держави, визнаний шляхом збереження суднобудівної галузі промисловості суднобудування як інтегратора економіки України, не є на світовому ринку запорукою конкурентоспроможності країни, що прагне бути незалежною та захищеною. Розкритий зміст деяких організаційних та технічних заходів, які можуть бути використані суднобудівними підприємствами для боротьби з негативними зовнішніми чинниками. До числа таких заходів належать: впровадження сучасної автоматизованої системи управління підприємством, точкова модернізація, підвищення ефективності контроля за рахунок цифровізації, кластеризація (об’єднання дослідницьких та проєктних центрів суднобудування та судноремонту у межах однієї компанії), довічне обслуговування суден. Мета даної роботи – розробка концепції трансформації суднобудування України для його відродження. Методика полягає у комплексному детальному аналізі публікацій у фахових виданнях за темою дослідження. Результати. Сформульовані основні етапи концепції трансформації на прикладі окремого суднобудівного підприємства, які можна поширити на усю суднобудівну галузь. Наукова новизна. Розроблена концепція дозволяє сформувати системний комплексний підхід до трансформації суднобудування України на короткочасну перспективу. Практична значимість. Концепція надає можливість вітчизняній суднобудівній галузі підвищити конкурентоспроможність на світовому ринку за рахунок широкого запозичення доступних власникам підприємств ефективних інноваційних інформаційних технологій, процесів управління, організації та проєктування, не вимагаючи величезних капіталовкладень та протекціонізму держави.