Статті. Кафедра менеджменту

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 291
  • Документ
    Національне бюро кредитування, як інститут поліпшення кредитно-грошової системи України
    (Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету, 2013) Карась П. М.; Гришина Л. О.; Сергійчук С. І.; Karas P.; Grishina L.; Sergiychuk S.
    В статті розглянуто науково-практичні аспекти грошово-кредитної системи України. Визначені основні її проблеми та обґрунтовано доцільність створення Національного бюро кредитування і його місце в структурі банківської системи.
  • Документ
    Провідні напрями економічного та соціального розвитку національної економіки
    (2013) Сергійчук С. І.; Карась П. М.; Гришина Л. О.
    Визначено, що продуктивність праці слід розглядати як пріоритетний фактор економічного зростання. Проаналізовано програми економічних реформ в Україні щодо основного вектора розвитку національної економіки. Представлено напрями економічного та соціального розвитку національної економіки.
  • Документ
    Проблеми та перспективи нормування праці спеціалістів фінансово-кредитних установ
    (2013) Карась П. М.; Сергійчук С. І.; Якушова Т. В.
    Розкрито ряд факторів, які впливають на нормування праці у фінансово-кредитних установах. Виділено групу методів, пов’язаних з нормуванням праці робітників фінансово-кредитних установ. Розроблено пропозиції, щодо удосконалення нормуванням праці спеціалістів фінансово-кредитних установ.
  • Документ
    Класифікація чинників зростання продуктивності праці відповідно до етапізації розвитку національної економіки
    (2012) Сергійчук С. І.; Карась П. М.; Гришина Л. О.
    Визначено складові конкурентоспроможності на відповідних стадіях розвитку національної економіки. Удосконалено класифікацію чинників зростання продуктивності праці за рахунок виділення інституційних чинників забезпечення конкурентоспроможності національної економіки на кожній її стадії розвитку.
  • Документ
    Чинники підвищення продуктивності праці: сутність, класифікація та умови її зростання
    (2012) Сергійчук С. І.
    Досліджено погляди вчених-економістів на сутність і класифікацію чинників підвищення продуктивності праці. Представлені основні чинники підвищення продуктивності праці в сучасних умовах. Підтверджено, що продуктивність праці слід розглядати як визначальний чинник економічного зростання і конкурентоспроможності національної економіки.
  • Документ
    Перспективи розвитку ринку кормів для домашніх тварин в Україні
    (2024) Сергійчук C. І.; Молочан Г. Г.; Sergiychuk Sergiy; Molochan Hryhorii
    Досліджено сучасні виклики і перспективи для розвитку ринку кормів для домашніх тварин в Україні під час війни. Головні проблеми – це порушення логістики, постачання та труднощі із доставкою сировини та готової продукції, обмежена доступність іноземної сировини, зниження купівельної спроможності населення. Проаналізовано загальну динаміку продажів на ринку кормів України для котів та собак, що показало стійке зростання продажів кормів до 2021 року. Однак, далі спостерігається різке уповільнення темпів зростання завдяки повномасштабній війни в Україні. Сформовані основні тренди, які спостерігаються: зростання відповідальності власників домашніх улюбленців і формування культури ставлення до тварин; вітчизняний ринок кормів мало чим відрізняється від ринків країн Східної Європи; люди хочуть купувати продукт у зручній упаковці; продажі перетекли в онлайн через руйнування інфраструктури і мереж магазинів.
  • Документ
    Механізм державної політики сталого розвитку підприємництва в Україні
    (2024) Сергійчук С. І.; Сергійчук Д. І.; Serhiichuk S. I.; Serhiichuk D. I.
    Метою статті є розробка моделі механізму державної політики сталого розвитку підприємництва в Україні, що може стати ключовим фактором економічного зростання, підвищення рівня життя населення, створення нових робочих місць і зміцнення демократії. Механізм засновано на принципах інклюзивності (забезпечення рівного доступу до можливостей для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, незалежно від їхнього розміру, галузі діяльності, місця розташування та інших факторів); справедливості (створення прозорих і справедливих правил ведення бізнесу, які не дискримінують жодну групу підприємців); підзвітності (забезпечення чіткої підзвітності влади перед підприємцями за свої дії та рішення) та стійкості (розробка та реалізація політики підтримки підприємництва, яка враховує довгострокові перспективи розвитку економіки та соціальні наслідки). Також механізм використовує інструменти державної політики сталого розвитку підприємництва: регулювання – діяльність держави, спрямована на встановлення правил і норм, яких повинні дотримуватися підприємці (ліцензування, антимонопольні закони, стандарти безпеки продукції та ін.); підтримка – діяльність держави, спрямована на надання допомоги та стимулів для розвитку підприємництва (фінансова допомога, податкові пільги, консультаційні послуги, навчання, тренінги та ін.); забезпечення – комплекс заходів, спрямованих на створення сприятливого середовища для ведення бізнесу (реформи бюрократії, боротьба з корупцією, розвиток інфраструктури, захист інтелектуальної власності та ін.). Більш детально узагальнено інструменти забезпечення підприємництва: захист прав власності (законодавче, інституційне, інформаційне та практичне забезпечення); боротьба з корупцією (запровадження антикорупційних стандартів, удосконалення антикорупційних органів, захист викривачів корупції та підвищення прозорості); забезпечення верховенства права (незалежність судової системи, доступ до правосуддя, верховенство права над адміністративним апаратом, боротьба з політичним втручанням у діяльність судової системи); захист конкуренції (запровадження антимонопольного законодавства, створення антимонопольних органів та застосування антимонопольних санкцій); розвиток інфраструктури (транспортної, енергетичної, інформаційної та іншої); захист даних і довкілля (удосконалення законодавства про захист даних і довкілля, створення окремих органів із захисту даних і довкілля, підвищення обізнаності про захист даних, стимулювання екологічно та інформаційно чистого бізнесу). Вважаємо, що завдяки спільним зусиллям держави, бізнесу та громадськості Україна зможе успішно впровадити механізм державної політики сталого розвитку підприємництва та збудує стале та процвітаюче майбутнє для своїх громадян. Інвестиції в сталий розвиток підприємництва – це інвестиції в майбутнє України.
  • Документ
    Особливості управління персоналом машинобудівних підприємств на засадах активізації інноваційної діяльності
    (2012) Гришина Л. О.; Карась П. М.; Сергійчук С. І.
    Розглянуто аспекти управління персоналом підприємства в умовах кризи. Обґрунтовано необхідність вдосконалення стимулювання праці персоналу, зокрема конструкторсько-технологічного підрозділу машинобудівного підприємства, що сприятиме активізації інноваційної діяльності.
  • Документ
    Етапи розрахунку показників продуктивності праці відповідно до інтеграційного підходу
    (2011) Карась П. М.; Сергійчук С. І.; Гришина Л. О.
    Викладені загальноприйняті вимоги до показників і методів аналізу й оцінки продуктивності праці. Представлено принципові вимоги щодо удосконалення методичних рекомендацій з розрахунку показників продуктивності праці, які базуються на інтеграційному підході управління продуктивністю праці.
  • Документ
    Удосконалення механізму управління продуктивністю праці
    (2010) Сергійчук С. І.
    Основне завдання полягає в удосконаленні механізму керування продуктивністю роботи в промисловості.
  • Документ
    Розвиток бізнес-планування в сфері фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва
    (Збірник наукових праць "Економічний аналіз", том 30, № 1(2)., 2020) Сергійчук Cергій; Іщенко Олена; Дубинська Ірина; Sergiychuk Sergiy; Ishchenko Olena; Dubynska Iryna
    Вступ. Реальні труднощі з фінансуванням є сьогодні однією з найголовніших проблем для малого підприємництва України. Нестача особистого капіталу в більшості населення, складність, невигідність або неможливість одержати позикові кошти гальмують розвиток малого підприємництва. Залежність від внутрішніх джерел фінансування, проблема дефіциту фінансових ресурсів, складність доступу на фінансовий і грошовий ринки, високий рівень фінансових ризиків, обмеженість матеріальних ресурсів і потужностей, незначний обсяг виробленої продукції – все засвідчує, що малий бізнес потребує реальної фінансової підтримки з боку держави, комерційних банків, венчурних фірм та індивідуальних інвесторів. Мета статті полягає в дослідженні та визначення шляхів впровадження бізнес-планування в сфері фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва. Метод (методологія). У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема теоретичного узагальнення – для узагальнення видів стартового капіталу та особливостей фінансування і бізнес-планування підприємницької ідеї; системного економічного аналізу – для обґрунтування видів фінансування та необхідний рівень бізнес-планування, яким повинен володіти майбутній підприємець. Результати. Підготовлений бізнес-план допомагає підприємцям-початківцям на кожному етапі запуску та управління їх бізнесом. Його можна використовувати в якості дорожньої карти для структурування, ведення та розвитку власної справи. Це спосіб продумати ключові елементи нового бізнесу. Бізнес-план допомагає отримати фінансування або залучити нових ділових партнерів. Інвестори хочуть бути впевнені, що вони повернуть свої інвестицій. Це основний інструмент підприємця для переконання людей спільно працювати та інвестувати у розвиток перспективної компанії.
  • Документ
    Концептуальні засади державного забезпечення сталого розвитку підприємництва в Україні
    (2024) Сергійчук Cергій Ілліч; Sergiychuk Sergiy Ilyich
    Досліджено сутність, методи і засоби державного регулюванням підприємницької діяльності з урахуванням різних поглядів вчених. До ключових особливостей державного регулювання підприємницької діяльності в умовах війни запропоновано додати: впровадження режиму воєнного стану, що дає державі можливість вживати більш рішучих заходів для регулювання економіки; відновлення інфраструктури та створення умов для нормального функціонування бізнесу; заходи для стримування інфляції, зростання цін на енергоносії, сировину та інші товари; спрощення процедур отримання дозволів та ліцензій, зменшення адміністративного тиску на бізнес; введення санкції проти країни-агресора та стимулювання співпраці з міжнародними партнерами. Узагальнено методи і способи державної підтримки підприємництва в Україні. Сформована авторська схема державної підтримки підприємництва з урахуванням ведення повномасштабної війни. В фінансовій підтримці пропонується додати компенсацію підприємцям за втрати від війни та сприяння переміщенню підприємств з зон бойових дій до безпечних регіонів. В інформаційно-консультативній підтримці – інформування підприємців про нові програми державної підтримки; надання консультацій з питань відновлення пошкодженого майна, адаптації бізнесу до нових умов, пошуку нових ринків збуту; надання психологічної підтримки підприємцям та працівникам, які постраждали від війни. В підтримці інновацій та експорту – фінансування інноваційних проектів, які можуть допомогти підприємствам адаптуватися до умов війни та стати більш конкурентоспроможними; спрощення експортних процедур для стимулювання експорту українських товарів та послуг. Для розвитку екосистеми підприємництва – об'єднання підприємців, для надання взаємодопомоги та обміну досвідом з відновлення бізнесу; надання підтримки волонтерським ініціативам; залучення міжнародної допомоги для підтримки підприємництва. Представлена модель державної політики сталого розвитку підприємництва з урахуванням забезпечення комплексу заходів, спрямованих на створення сприятливого середовища для ведення бізнесу. Запропоновано впровадження терміну «Державне забезпечення підприємницької діяльності» – це комплекс заходів економічного, соціального, організаційного, правового та політичного забезпечення державою сприятливого середовища для формування і стійкого розвитку підприємницької екосистеми.
  • Документ
    Simulation of the Performance of the Financial Market of Ukraine in the Conditions of Overcoming Threats to Economic Security
    (2024) Irtyshcheva Inna; Stehnei Marianna; Kramarenko Iryna; Liashenko Oleksandra; Mykhalchynets Halyna; Mykhalchynets Nataliia; Neimet Viktor
  • Документ
    Evaluating the capacity of the domestic food market in Ukraine in the pre-war period
    (2024) Popadynets Nazariy; Irtyshcheva Inna; Yakhno Tetiana; Diugowanets Olesia; Yakubiv Valentyna; Kramarenko Iryna; Sala Dariusz; Stehnei Marianna; Zapukhlyak Vitaliy; Nahirna Nadiia
  • Документ
    Інноваційні вектори розвитку дуальної форми набуття фахових компетенцій під впливом IV промислової революції
    (2023) Крамаренко І. С.; Kramarenko Iryna
    Обґрунтовано інноваційні вектори розвитку дуальної форми набуття фахових компетенцій під впливом IV промислової революції. Проаналізовано сучасний стан використання інформацій систем та технологій закладами освіти. Визначено, що під час пандемії короновірусної інфекції та ведення активних бойових дій на території України все більшої актуальності набуло використання інформаційних технологій для забезпечення освітнього процесу. Визначено, що найбільш актуальними серед закладів освіти у впроваджені освітнього процесу є складні освітні середовищами Moodle та GOOGLE CLASSROOM, використання відеозв’язку (ZOOM, Skype, Meet та ін.) та месенджерів (Viber, Messenger, Telegram). Обґрунтовано інноваційні вектори та інструменти розвитку дуальної форми набуття фахових компетенцій під впливом IV промислової революції. Визначено, що інноваційними інструментами розвитку дуальної форми набуття фахових компетенцій стане використання Інтернет речей та штучного інтелекту.
  • Документ
    Впровадження HR-технологій управління персоналом для захисту інформаційного простору та зміцнення економічної безпеки підприємств
    (2024) Крамаренко Ірина Сергіївна; Ляшенко Владислав Миколайович; Антоненко Андрій Андрійович; Kramarenko I.; Liashenko V.; Antonenko A.
    З кожним днем суб’єкти господарювання збільшують свою присутність в інформаційному просторі через доступ до Інтернету, створення власних веб-сайтів та використання соціальних мереж, у такий спосіб підвищуючи рівень інформаційної загрози, що впливає на економічну безпеку підприємств. Найбільша загроза витоку інформації існує від працівників підприємств, що негативно впливає на інформаційну безпеку та підвищує рівень ризику збанкрутування. Відповідно при впровадженні інформаційних технологій в процеси організації керівникам необхідно приділяти належну увагу захисту інформаційного простору для зміцнення економічної безпеки підприємств. А саме тих процесів, де найбільше діяльність взаємопов’язана із людськими чинниками. Вважаємо, що за сучасних умов саме впровадження НR-технологій управління персоналом дозволить підвищити захист інформаційного простору та зміцнити економічну безпеку підприємств. Метою написання статті є обґрунтування впровадження НR-технологій управління персоналом для захисту інформаційного простору та зміцнення економічної безпеки підприємств. Здійснено аналіз структури використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах. Зазначено, що частка кількості підприємств, які мають доступ до мережі «Інтернет», коливається в межах 85–88 %. Визначено, що частка кількості підприємств, які використовують соціальні медіа, у загальній кількості підприємств становить майже 30 %. Наголошено, що найбільшим каналом розподілу інформації є соціальні мережі – 25 %, веб-сайти – 13 % та блоги – 7 %. Незважаючи на достатню ефективність використання, частка кількості підприємств, що купують послуги хмарних обчислень, у загальній кількості підприємств є незначною та становить 10 %. Обґрунтовано необхідність впровадження сучасних HR-технологій в управління персоналом, що дозволить захисти інформаційний простір та зміцнити економічну безпеку підприємств. Наголошено, що для більшості керівників існує сьогодні вибір серед методів та інструментів HR-технологій, які можуть ефективно впроваджуватися на підприємствах під діючі бізнес-процеси, що дозволить підвищити конкурентоспроможність та зміцнити економічну безпеку підприємства.
  • Документ
    Розвиток інвестиційного потенціалу України: особливості та завдання управління
    (2020) Крамаренко І. С.; Kramarenko I.
    Метою статті є дослідження особливостей розвитку інвестиційного потенціалу України та визначення пріоритетних завдань управління. Досліджено, що галузева структура інвестиційних вкладень у розвиток економіки підтверджує орієнтацію інвесторів на короткострокову перспективу та ілюструє негативні тенденції стосовно розвитку виробничого потенціалу суб'єктів господарювання, особливо у реальному секторі економіки. Зокрема, за період 2010–2018 років найбільший приріст інвестицій (майже у 5 разів) характерний для галузі сільського, лісового та рибного господарства, державного управління і оборони (322 %) та у галузі охорони здоров'я й надання соціальної допомоги (249 %). Інвестиції у розвиток промисловості зросли за цей період на 158 %, що вище середнього зростання валових капіталовкладень за аналізований період на 10 %, проте не достатньо для відбудови та модернізації виробничого потенціалу, особливо зважаючи на потребу поступового переходу на Європейські стандарти якості. Встановлено, що попри поступове скорочення обсягів іноземних інвестицій, їх роль як джерела формування інвестиційного потенціалу України зростає. Внаслідок значної девальвації національної валюти частка іноземних інвестицій у ВВП України у 2018 році сягнула 40,1 % на противагу 26 % у 2010 році. Визначено, що до основних причин недостатньої ефективності управлінням капітальним інвестуванням в економіку є слабка орієнтація інвестиційних вкладень на стратегічний розвиток підприємств та держави в цілому. Попри кризові явища, інвестиції повинні мати насамперед стратегічне спрямування та вкладатися в проєкти, сфери і види діяльності, що фундаментально сприяють їх мультиплікативному ефекту, і за рахунок дифузії потенційно охоплюють всі сфери господарства країни. На макрорівні такими пріоритетами повинні стати: людський капітал, наукові дослідження та розбудова інфраструктури. Це сфери, що якісно впливають на розвиток продуктивних сил та є провідними чинниками забезпечення інвестиційної привабливості країни, і згідно з проведеним дослідженням, залишаються недофінансованими.
  • Документ
    Повоєнна відбудова національної економіки на засадах інклюзивного розвитку
    (2023) Іртищева Інна Олександрівна; Крамаренко Ірина Сергіївна; Завгородній Костянтин Васильович; Неймет Віктор Вікторович; Irtyshcheva I.; Kramarenko I.; Zavgorodniy K.
    У сучасному світі інклюзивний розвиток стає все більш актуальним та важливим завданням для національних економік. Він передбачає забезпечення рівних можливостей та доступу до ресурсів та благ для всіх громадян, незалежно від їхнього соціального статусу, етнічної приналежності, статі або фізичних можливостей. Саме тому повоєнна відбудова національної економіки на засадах інклюзивного розвитку відіграє сьогодні значну роль. Метою статті є дослідження повоєнної відбудови національної економіки на засадах інклюзивного розвитку. Досліджено втрати економіки України від російського військового вторгнення. Визначено, що у 2022 році українська економіка вдалася до заходів адаптації до умов воєнного конфлікту, хоча вона зазнала значних збитків. Була здійснена політика перенесення тягаря воєнних наслідків з бізнесу та населення на бюджет за допомогою програм підтримки, нової податкової політики, фіксації курсу гривні та заморожування тарифів. Фінансова допомога від міжнародних партнерів, зокрема гранти, також зіграла важливу роль. Підприємства різних галузей економіки змогли пристосуватися до нових умов і продовжували працювати завдяки їх швидкій адаптації та державній підтримці. Незважаючи на це, економічний показник падіння ВВП за підсумками 2022 року оцінено на рівні 29,2 %, що є найгіршим результатом в історії незалежності країни, але кращим, ніж очікували експерти на початку конфлікту. Досліджено, що найбільша питома вага у сукупній оцінці втрат економіки України від російського військового вторгнення у розмірі 53,6 $ млрд, що відповідає 37,3 %, належить житловим будівлям, оціночне значення втрат інфраструктурного забезпечення складає 36,2 $ млрд або 25,2 %, оціночне значення втрат активів підприємств промисловості складає 11,3 $ млрд або 25,2 %. Сильно постраждав АПК та земельні ресурси, їх втрати оцінюють у 8,7 $ млрд. Запропоновано здійснювати повоєнну відбудову національної економіки на засадах інклюзивного розвитку, що забезпечить гармонічний розвиток суспільства, де враховуються як потреби сучасних поколінь, так і потреби майбутніх поколінь, а також включення всіх членів суспільства у даний процес.
  • Документ
    Формування сталого розвитку національної економіки на засадах інклюзивності
    (2023) Іртищева Інна; Крамаренко Ірина; Завгородній Костянтин; Irtyshcheva Inna; Kramarenko Iryna; Zavgorodniy Konstantin
    Характерною особливістю минулого століття стало прагнення людства до забезпечення економічного і технологічного розвитку, що вважалося основою для досягнення добробуту і покращення рівня життя. Однак, цей прогрес супроводжувався використанням природних ресурсів та забрудненням навколишнього середовища, а економіка, довкілля та суспільні інститути функціонували ізольовано один від одного. Глобальні екологічні проблеми, голод, збідніння значної частини населення, деградація моралі та інші виклики, з якими світ зіткнувся на початку ХХI століття, спонукали прогресивну міжнародну громадськість та недержавні організації до започаткування нового підходу – концепції сталого розвитку. Ця концепція, яка виникла як продовження концепції ноосфери В. Вернадського, передбачає узгоджений розвиток економіки, екології та соціальної сфери з метою забезпечення якості життя людей, збереження довкілля та соціального прогресу. Метою статті є процес формування сталого розвитку національної економіки на засадах інклюзивності. Проведено поєднання слів «сталий» та «інклюзивний» в термін «сталий інклюзивний розвиток», що відображає спробу поєднати два важливі аспекти розвитку: екологічну стійкість та соціальну інклюзію. Визначено, що сталий розвиток визначається як розвиток, який задовольняє поточні потреби людей, не погіршуючи можливостей майбутніх поколінь задовольняти їх власні потреби. Відповідно покликаний забезпечити баланс між економічними, соціальними і екологічними аспектами розвитку, забезпечуючи збереження природних ресурсів та охорону довкілля. Здійснено оцінку сталого інклюзивного розвитку України, у процесі якої визначено, що термін «сталий інклюзивний розвиток» відображає спробу поєднати два важливі аспекти розвитку: екологічну стійкість та соціальну інклюзію. Такий розвиток відображає важливість забезпечення гармонічного розвитку суспільства, де враховуються як потреби сучасних поколінь, так і потреби майбутніх поколінь, а також включення всіх членів суспільства. Визначено основні принципи сталого інклюзивного розвитку: недискримінація, рівність можливостей, доступ до освіти, охорони здоров'я та соціальних послуг.
  • Документ
    Оцінка рівня сталого інклюзивного розвитку України
    (2023) Іртищева Інна; Крамаренко Ірина; Завгородній Костянтин; Irtyshcheva Inna; Kramarenko Iryna; Zavgorodniy Konstantin
    Важливим етапом переходу на інклюзивний розвиток національної економіки є виявлення проблем, що гальмують трансформаційні перетворення. Саме тому, оцінювання рівня сталого інклюзивного розвитку України допомагає визначити поточні проблеми, пов'язані з повноцінним переходом. Для відображення рівня сталого інклюзивного розвитку в окремій країні не має єдиного офіційного визначення або визначаючої організації. Концепція сталого розвитку та індекси, які його вимірюють, є предметом багатьох наукових та дослідницьких робіт. Різні університети, дослідницькі центри та неприбуткові організації можуть розробляти власні індекси сталого розвитку, враховуючи різні фактори та методики вимірювання. Метою статті є оцінювання рівня сталого інклюзивного розвитку України. Досліджено, що на глобальному рівні для оцінки сталого інклюзивного розвитку визначають Індекс сталого розвитку та Індекс інклюзивного розвитку. На підставі аналізу динаміки рейтингу України за даними індексами, доведено наявність певного, проте не значного прогресу, що вимагає подальших зусиль для зміцнення сталого розвитку країни та досягнення більш значущих поліпшень в економічному, соціальному та екологічному вимірах. Визначено, що бойові дії мають тривалий негативний вплив на економічний розвиток, особливо на найбідніші верстви населення. Загрозливим для національної економіки визначено відтік молоді з України та високий рівень відхилень в добробуті населення. Досліджено, що система освіти в Україні показує інклюзивне зростання з високим рівнем можливостей, а показники системи охорони здоров'я та допомоги безробітним відображають соціальний захист. В якості пріоритетів розвитку визначено необхідність покращення професійної підготовки, зниження адміністративного навантаження для бізнесу, розширення фінансування підприємців і боротьбу з корупцією. Частиною загальної національної стратегії визначено розвиток інклюзивної економіки на основі використання інклюзивних бізнес-моделей, що спрямовані на забезпечення соціальної кохезії.