Наукометричні системи та проблеми коректності цитувань у профілях авторів

Abstract

Статтю присвячено дослідженню розбіжностей у показниках цитування спільних наукових публікацій у профілях їхніх авторів у наукометричних системах. Мета статті полягає у порівняльному аналізі показників цитування співавторів у Google Scholar, виявленні чинників, які зумовлюють відмінності у відображенні цитувань, і формуванні рекомендацій щодо оптимізації бібліографічного опису й моніторингу авторських профілів. Методика ґрунтується на емпіричному аналізі 350 спільних публікацій, опублікованих після 2021 року у сфері інформаційних технологій. Окремо досліджували випадки дублювання публікацій, варіанти бібліографічного опису та відмінності у відображенні показників у різних системах. Результати показали, що близько 5% проаналізованих спільних публікацій мають суттєві розбіжності у кількості цитувань між профілями співавторів. Найчастіше такі відмінності виникають у Google Scholar через дублювання різних версій однієї роботи (журнальна стаття, препринт, матеріали конференції). У Scopus та Web of Science розбіжності пов’язані з неповним покриттям журналів та помилками автоматичного зіставлення авторів, що іноді призводить до створення кількох профілів для однієї особи. Виявлено, що ключовими чинниками є алгоритми індексації, якість оформлення бібліографії та відсутність уніфікованих ідентифікаторів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до аналізу розбіжностей у відображенні цитувань, який поєднує кількісні та якісні методи. Доведено, що проблема не є випадковою, а має системний характер, що потребує комплексної оптимізації процесів індексації та стандартизації бібліографічних практик. Практична значимість полягає у можливості використання результатів для вдосконалення роботи наукометричних систем. Запропоновані рекомендації стосуються удосконалення алгоритмів індексації, уніфікації бібліографічних правил, впровадження ORCID та підвищення прозорості метрик. Реалізація цих заходів дозволить мінімізувати розбіжності у показниках цитування, забезпечити об’єктивне оцінювання наукової продуктивності та підвищити довіру до наукометричних систем у глобальній академічній спільноті.