Експериментальне дослідження ефективності припливно-витяжної вентиляційної системи з рекуперацією теплоти в навчальному приміщенні
Loading...
Date
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
DOI
Abstract
Мета. Оцінити фактичну ефективність роботи припливно-витяжної вентиляційної установки з рекуперацією теплоти повітря, що видаляється з приміщення в реальних умовах експлуатації навчального аудиторії в опалювальний період. Отримати залежності показників її ефективності від температури зовнішнього повітря та кількісно оцінити вплив алгоритму захисту від обмерзання на досяжний рівень утилізації теплоти. Методика. Проведено натурний експеримент на установці Vents ВУТ 300 ПБ ЕС П А21 DTV з протиточним полімерним теплообмінником, змонтованій у комп’ютерному класі (ауд. 107Ц) Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (НУПП). Створено програмно-апаратний комплекс моніторингу, що включає: вбудовані датчики температури установки, покази яких зчитувалися кожні 2 хвилини спеціально розробленим застосунком ModbusReader, лічильник електроенергії, яка споживається установкою ВУТ 300 ПБ ЕС П А21 DTV, Sonoff POWR316D із застосунком eWeLink, метеостанцію Sencor SWS12500WIFI та три датчики мікроклімату Xintest HT-501, що розміщувались у характерних «точках» аудиторії. Протягом опалювального періоду при температурах зовнішнього повітря від мінус 9,7 до плюс 12,7 градусів Цельсія сформовано масив із 5267 синхронізованих записів, який після усереднення за 10-хвилинними інтервалами та сортування за температурою зовнішнього повітря містив 1059 точок. Ефективність рекуперації визначалася температурним методом, а для двох режимів роботи установки окремо застосовано поліноміальну регресію третього степеня. Результати. Установлено, що межа між двома якісно різними режимами роботи становить близько мінус 2,7 градуса за шкалою Цельсія. Нижче цієї температури алгоритм захисту від обмерзання обмежував роботу установки в повному режимі до 51,3 відсотка часу: середній коефіцієнт корисної дії рекуперації в цьому режимі становив близько 52 відсотків, що відповідає ефективній утилізації теплоти близько 27 відсотків, тоді як у звичайному режимі середній коефіцієнт корисної дії досягав 86 відсотків з піковими значеннями до 97 відсотків. Середня теплова потужність рекуперації становила 0,85 кВт в режимі захисту та 1,26 кВт у звичайному режимі, відношення відновленої теплової потужності до спожитої електричної в середньому дорівнювало відповідно 7,8 та 2,9. Теплова потужність рекуперації за весь період змінювалася в межах від 0,23 до 1,68 кВт, а у звичайному режимі закономірно знижувалася зі зростанням температури зовнішнього повітря. Наукова новизна. Уперше на основі тривалого автоматизованого моніторингу серійної установки малої продуктивності в кліматичних умовах України кількісно визначено вплив алгоритму захисту від обмерзання та отримано поліноміальні регресійні залежності показників ефективності від температури зовнішнього повітря окремо для двох режимів роботи. Практична значимість. Отримані залежності та показники можуть використовуватися в техніко-економічних розрахунках доцільності застосування вентиляційних установок з рекуперацією теплоти в навчальних закладах, під час вибору режимів експлуатації таких установок, а описаний підхід до моніторингу може бути відтворений для інших об’єктів.
Description
Citation
Експериментальне дослідження ефективності припливно-витяжної вентиляційної системи з рекуперацією теплоти в навчальному приміщенні = Experimental study of the efficiency of a supply and exhaust ventilation system with heat recovery in an educational room / О. В. Череднікова, Д. В. Гузик, В. М. Чередніков, Д. Д. Єрмоленко // Зб. наук. пр. НУК. – Миколаїв : Гельветика, 2026. – № 3 (506). – С. 277–285.