Роль критичних дефектів адитивного виробництва у формуванні мікроструктури та механічної поведінки сплаву Ti–6AL–4V
| dc.contributor.author | Кирилаха С. В. | |
| dc.contributor.author | Kyrylakha Svitlana V. | |
| dc.date.accessioned | 2026-06-22T07:23:48Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description | Кирилаха, С. В. Роль критичних дефектів адитивного виробництва у формуванні мікроструктури та механічної поведінки сплаву Ti–6AL–4V = Role of critical additive manufacturing defects in microstructure formation and mechanical behavior of Ti–6AL–4V alloy / С. В. Кирилаха // Зб. наук. пр. НУК. – Миколаїв : Гельветика, 2026. – № 1 (504), т. 1. – С. 27–36. | |
| dc.description.abstract | Мета. У роботі здійснено системне узагальнення та критичний аналіз ролі критичних дефектів адитивного виробництва (пористість, lack-of-fusion, мікротріщини, залишкові напруження) у формуванні мікроструктури та механічної поведінки сплаву Ti–6Al–4V з акцентом на втомну довговічність і надійність AM-деталей. Методика. Проведено огляд сучасних досліджень механічних випробувань, фрактографії, µCT та термічної обробки Ti–6Al–4V із аналізом зв’язку дефектності з втомною поведінкою сплаву. Результати. Встановлено, що основними критичними дефектами є газова пористість та lack-of-fusion, які визначають локалізацію зародження тріщин, знижують тріщиностійкість і точність геометрії деталей. Комбінований вплив внутрішніх дефектів значно погіршує втомну довговічність, тоді як післяпроцесна термічна обробка, зокрема відпал (annealing) та гарячий ізостатичний пресинг (ГІП), покращує мікроструктуру та підвищує стійкість до росту тріщин. Узгоджені дані S–N випробувань підтверджують ключову роль дефект-контрольованої поведінки матеріалу. Фрактографічний аналіз засвідчив, що ініціація втомних тріщин переважно відбувається у підповерхневих газових порах та дефектах типу lack-of-fusion, які виступають концентраторами напружень за циклічного навантаження. Варіабельність втомної довговічності при сталих рівнях напруження корелює з ефективним розміром, морфологією та просторовим розподілом дефектів, що свідчить про статистичний характер дефект-контрольованої втомної поведінки. У діапазоні надвисокої циклічної втоми ініціація тріщин зміщується у внутрішні області матеріалу, де дефектна популяція та мікроструктурна неоднорідність спільно визначають кінетику росту тріщин. Наукова новизна. Проведено комплексний аналіз взаємодії процес-індукованих дефектів, мікроструктурних параметрів та постобробки на втомну довговічність Ti–6Al–4V, що дозволяє кількісно оцінити внесок кожного фактору у defect-controlled fatigue і обґрунтувати ефективність післяпроцесингових стратегій. Практична значимість. Отримані результати важливі для проєктування AM-деталей зі сплаву Ti–6Al–4V у відповідальних конструкціях, зокрема для морських та суднобудівних компонентів, де дефекти визначають експлуатаційну надійність та довговічність. | |
| dc.description.abstract1 | Purpose. This study provides a systematic synthesis and critical analysis of the role of critical additive manufacturing defects (porosity, lack of fusion, microcracks, and residual stresses) in the microstructure formation and mechanical behavior of Ti–6Al–4V alloy, with particular emphasis on fatigue life and reliability of AM components. Methodology. Recent studies on mechanical testing, fractography, µCT , and heat treatment of Ti–6Al–4V are reviewed, focusing on the relationship between defect characteristics and fatigue behavior. Results. Gas porosity and lack-of-fusion defects were identified as the primary critical defects, controlling crack initiation sites, reducing fracture toughness and geometric accuracy. The combined effect of internal defects significantly reduces fatigue life, whereas post-processing heat treatment, including annealing and hot isostatic pressing (HIP), improves the microstructure and enhances resistance to crack growth. S–N data confirm the key role of defect-controlled material behavior. Fractographic analysis demonstrated that fatigue crack initiation predominantly occurs at subsurface gas pores and lack-of-fusion defects acting as stress concentrators under cyclic loading. Fatigue life variability at constant stress levels correlates with effective defect size, morphology, and spatial distribution, indicating the statistical nature of defect-controlled fatigue behavior. In the very-high-cycle fatigue regime, crack initiation shifts to internal regions of the material, where defect population and microstructural heterogeneity jointly govern crack growth kinetics. Scientific novelty. A comprehensive analysis of the interactions between process-induced defects, microstructural parameters, and post-processing on the fatigue life of Ti–6Al–4V has been conducted, enabling a quantitative assessment of each factor’s contribution to defect-controlled fatigue and providing a rationale for the effectiveness of post-processing strategies. Practical significance. The results are relevant for the design of AM Ti–6Al–4V components in critical applications, particularly in marine and shipbuilding, where defects govern operational reliability and fatigue life. | |
| dc.identifier.govdoc | https://doi.org/10.15589/znp2026.1(503).1.4 | |
| dc.identifier.issn | 3154-8245 (Print) | |
| dc.identifier.issn | 3154-8253 (Online) | |
| dc.identifier.uri | https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/13149 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.relation.ispartofseries | УДК; 669.715:539.375:620.17 | |
| dc.subject | адитивне виробництво | |
| dc.subject | Ti–6Al–4V | |
| dc.subject | критичні дефекти | |
| dc.subject | мікроструктура | |
| dc.subject | дефект-керована втома | |
| dc.subject | µCT | |
| dc.subject | суднобудування | |
| dc.subject | additive manufacturing | |
| dc.subject | critical defects | |
| dc.subject | microstructure | |
| dc.subject | defect-controlled fatigue | |
| dc.subject | shipbuilding | |
| dc.title | Роль критичних дефектів адитивного виробництва у формуванні мікроструктури та механічної поведінки сплаву Ti–6AL–4V | |
| dc.title.alternative | Role of critical additive manufacturing defects in microstructure formation and mechanical behavior of Ti–6AL–4V alloy | |
| dc.type | Article |