Правове забезпечення професійної етики та відповідальності державних службовців

Abstract

Тер-Арутюнян В. М. Правове забезпечення професійної етики та відповідальності державних службовців – кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Випускова кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» (спеціальність 081 Право). – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Миколаїв, 2025. Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню правового забезпечення професійної етики та юридичної відповідальності державних службовців в Україні у контексті реформування системи публічного управління та підвищення стандартів доброчесності в органах державної влади. Актуальність теми зумовлена сучасними викликами, пов’язаними з необхідністю зміцнення довіри громадян до влади, подоланням корупційних ризиків, формуванням культури відповідального державного управління, а також гармонізацією національного законодавства з міжнародними та європейськими стандартами. У роботі сформульовано та теоретично обґрунтовано сутність професійної етики державних службовців як системи морально-правових норм, що регламентують службову поведінку осіб, уповноважених виконувати функції держави, забезпечують дотримання принципів прозорості, законності, об’єктивності, політичної нейтральності та служіння суспільним інтересам. З'ясовано, що професійна етика виступає не лише інструментом регламентації внутрішньої службової дисципліни, але й важливим елементом демократичного врядування, що забезпечує легітимність влади та позитивний імідж публічної служби. У ході дослідження проаналізовано історичні етапи становлення етичних вимог до державних службовців на українських землях – від традицій Київської Русі та козацько-гетьманської доби до сучасних умов державотворення незалежної України. Особливу увагу приділено законодавчому закріпленню етичних норм у період незалежності, зокрема прийняттю Закону України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», Загальних правил етичної поведінки державних службовців, нормативних актів НАЗК. У межах роботи систематизовано та охарактеризовано ключові принципи професійної етики державних службовців: доброчесність, законність, неупередженість, професіоналізм, підзвітність, гідність, повага до прав і свобод людини, конфіденційність та запобігання конфлікту інтересів. Доведено, що їх дотримання є необхідною умовою забезпечення ефективної державної політики, прозорості управлінських рішень та формування антикорупційної культури. Другим аналітичним блоком роботи є дослідження міжнародних стандартів професійної етики державних службовців – моделей та підходів Європейського Союзу, Ради Європи, Організації Об’єднаних Націй. Проведено порівняльний аналіз європейських кодексів поведінки, принципів доброчесності, механізмів контролю дисциплінарної відповідальності, зазначено можливості їх адаптації для українського правового поля. Визначено, що міжнародні інституції приділяють особливу увагу механізмам прозорості, антикорупційної превенції, декларуванню активів, незалежності службовця від політичного впливу та забезпеченню верховенства права. Практична частина дослідження присвячена аналізу правових механізмів відповідальності за порушення етичних норм державними службовцями. Узагальнено підстави та процедури дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності посадових осіб, а також проаналізовано практичні кейси застосування санкцій. Досліджено роль та повноваження НАЗК у сфері моніторингу конфлікту інтересів, контролю за деклараціями, розгляду дисциплінарних проваджень та формування інституційної системи Антикорупційної стратегії України. Зроблено висновок, що ефективність застосування відповідальності значною мірою залежить від рівня внутрішньої етичної культури службовця та належності контрольних механізмів у державних органах. У роботі запропоновано напрями удосконалення правового регулювання професійної етики: підсилення контролю та прозорості у сфері публічної служби, розширення навчальних програм з етики для державних службовців, цифровізація системи декларування, впровадження інституту етичних комісій та рад доброчесності, оновлення процедур дисциплінарної відповідальності, адаптація кращих європейських моделей службової етики та розробка механізмів мотивації до дотримання етичних стандартів. Висновки дослідження підтверджують, що професійна етика державних службовців є ключовою складовою ефективного державного управління і має стратегічне значення для розвитку правової демократичної держави. Забезпечення її дотримання потребує не лише нормативної бази, але і високої культури правосвідомості, відповідальності, інституційного контролю та громадського нагляду.