Стеганографічні підходи до збереження метаданих у зображеннях для підвищення безпеки архівів

Abstract

Мета. Дослідження спрямоване на огляд стеганографічних методів вбудовування метаданих у зображення та оцінку їхньої ефективності для підвищення безпеки архівів. Методика. Застосовано теоретичні методи, зокрема класифікацію технік стеганографії на основі спостереження за наявними методами. Теоретичний аналіз синтезував інформацію про їхні особливості. Наступний етап передбачав порівняльний аналіз підходів для оцінки прихованості інформації та якості зображення. У процесі дослідження впливу метаданих на безпеку архівів було визначено найважливіші метадані для захисту інформації, а також виявлено потенційні загрози, пов’язані зі стеганографічними методами. Результати засвідчують, що стеганографічні методи мають значний потенціал для посилення безпеки архівів завдяки ефективному вбудовуванню метаданих. Під час дослідження було встановлено, що різні техніки стеганографії, зокрема LSB (Least Significant Bit), DCT (Discrete Cosine Transform), DWT (Discrete Wavelet Transform), Palette-Based Steganography, а також Masking and Filtering, забезпечують високий рівень прихованості інформації, що є надзвичайно важливим у контексті захисту чутливих даних. Методи, що ґрунтуються на модифікації найменш значущих бітів (LSB), продемонстрували здатність зберігати візуальну якість навіть після інтегрування значного обсягу метаданих. Це особливо важливо для архівних матеріалів, де збереження оригінальної якості є пріоритетом. Інші методи, зокрема як DCT та DWT, застосовують перетворення для вбудовування інформації в частотний простір, що також сприяє збереженню якості зображення. Крім того, було виявлено, що стеганографічні техніки відрізняються рівнем стійкості до атак. Важливо зазначити, що результати також підкреслюють необхідність постійного моніторингу та оновлення стеганографічних стратегій у зв’язку з еволюцією технологій атак. Наукова новизна. Унікальність дослідження полягає в систематизації та класифікації стеганографічних технік, а також в аналізі їхнього впливу на безпеку архівів, що робить результати цінними для наукової спільноти. Практична значимість. Результати можуть стати основою для розроблення рекомендацій щодо впровадження стеганографічних методів захисту метаданих в архівах, що знизить ризики витоку конфіденційної інформації та підвищить рівень захисту даних.