Дослідження можливостей використання інструментів штучного інтелекту Microsoft Copilot для контролю теплового стану елементів газотурбінних двигунів

Abstract

Газотурбінні двигуни (ГТД) у складі енергетичних установок відіграють вирішальну роль у сучасних системах генерації електроенергії. Зважаючи на невпинний розвиток виробничих процесів, питання постійного розширення потужностей генерації енергії є актуальним і навіть вирішальним у гонитві за технологічною перевагою. Також із підвищенням рівня життя у розвинутих країнах світу все більше зростає кількість обладнання, що використовується як у побуті, так і в сферах обслуговування та надання послуг. А ці процеси, також потребують додаткового обсягу енергії. Отже, нарощування потужностей та покращення ефективності роботи ГТД у складі енергетичних установок як одного з розповсюджених методів генерації енергії є актуальним питанням. Одним з методів підвищення потужності та ефективності ГТД є підвищення температури на вході в турбіну високого тиску. Реалізація цього методу завжди пов’язана з ризиками термічного та динамічного навантаження на елементи турбіни і, як наслідок, з можливим виходом із ладу вузлів та агрегатів ГТД. Тому контроль теплового стану елементів турбіни ГТД в процесі модернізації розроблених двигунів або проєктування нових з впровадженням заходів щодо підвищення температури на вході в турбіну, є дуже важливим задля зберігання належного функціонування установок. Метою статті є дослідження можливостей додаткового контролювання теплового стану елементів турбіни ГТД інструментами штучного інтелекту (ШІ) Microsoft Copilot (MC), який працює в складі GPT-4 (Generative Pre-trained Transformer), розробленого корпорацією Microsoft спільно з OpenAI для операційних систем Windows 10 та 11, Android, iOS, сервісу Microsoft 365 та веббраузера Microsoft Edge. Розглянуто послідовність запитів до ШІ МС для розуміння шляху отримання найкращих варіантів розв’язання поставленого завдання. Для досягнення мети дослідження запропоновано методику побудови запитів за принципом наближення та уточнення. Представлено план побудови запитів до ШІ МС. Отримані результати дозволили відкоригувати загальні відомості щодо вирішення питання контролю температурного стану елементів турбіни ГТД. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в обґрунтуванні та апробації підходу до використання ШІ для розв’язання прикладних завдань контролю теплового стану елементів турбіни газотурбінного двигуна. Практична значимість полягає у реалізації підходу до формування запитів із використанням принципу наближення та уточнення, що дозволяє ефективно застосовувати можливості ШІ для аналітики, генерації технічних рішень та потенційної оптимізації процесу контролю теплового стану елементів турбіни ГТД.