Геоінформаційний аналіз пожежної активності Харківської області та оцінка ризику виникнення пожеж

Abstract

Мета. Розробити та застосувати двоетапний підхід до аналізу пожежної активності в Харківській області протягом 2024 року з використанням геоінформаційних систем (ГІС) для виявлення просторово-часових закономірностей пожеж та оцінки пожежного ризику на конкретній локальній ділянці. Методика. У дослідженні застосовано методи геоінформаційного аналізу, просторового моделювання, картографування та візуалізації супутникових і метеорологічних даних. Дослідження інтегрує дані з різних джерел, включаючи FIRMS (Fire Information for Resource Management System) від NASA з супутниковими даними MODIS та VIIRS, веб-ресурс SaveEcoBot для раннього виявлення пожеж та топографічні карти. Проведено комплексний аналіз понад 6500 пожеж, зареєстрованих у 2024 році, з особливою увагою до сезонного розподілу, тривалості та просторових характеристик. Результати. Дослідження виявило чіткі сезонні закономірності пожежної активності з двома основними піками: квітень-травень та серпень-вересень. У вересні зафіксовану найвищу річну активність. Вигоріло понад 13600 га лісів, пошкоджено або зруйновано 338 об'єктів інфраструктури. Модель прогнозування пожеж успішно продемонструвала трифазний розвиток потенційної пожежі поблизу населеного пункту Зідьки з урахуванням особливостей рельєфу, погодних умов та потенційних напрямків поширення. Модель визначила критичні шляхи поширення вогню та природні бар'єри, що можуть обмежити його поширення. Наукова новизна. Дослідження представляє інтегрований підхід до оцінки пожежного ризику, що поєднує супутниковий моніторинг у реальному часі з ручним прогнозуванням на локальному рівні, адаптований до територій, які зазнали впливу військових дій. Ця методологія заповнює прогалину в простих, доступних підходах до ручного прогнозування пожеж на локальному рівні з урахуванням специфічних геопросторових умов. Практична значимість. Розроблена модель надає практичні інструменти для систем цивільного захисту та екологічного моніторингу, що забезпечує планування оперативного реагування, оцінку потенційних зон впливу та превентивних заходів у реальному часі. Підхід може бути застосований на інші території з подібними характеристиками, особливо в регіонах, що постраждали від військових дій, де стандартні автоматизовані системи можуть бути недостатніми.