№ 4 (482) 2020

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/3914

Переглянути

Перегляд № 4 (482) 2020 за Автор "Gurin Dmytro V."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Виготовлення друкованих плат за допомогою технологій 3D-друку
    (2020) Невлюдов, І. Ш.; Близнюк, Д. С.; Гурін, Д. В.; Нікітін, Д. О.; Разумов-Фризюк, Є. А.; Стрілець, Р. Є.; Nevliudov Igor Sh.; Bliznyuk Danila S.; Gurin Dmytro V.; Nikitin Dmytro A.; Razumov-Frizyuk Yevgen A.; Strelets Roman E.
    Анотація. Різноманіття радіоелектронної техніки та зростаючий масовий попит на неї висувають такі нові технічні вимоги, як мініатюризація апаратури, багатомодульність пристроїв. Перед виробниками постають складні завдання: задоволення вимог ринку, відповідність існуючим стандартам виробництва. Сучасний розвиток технологій в області приладобудування насамперед спрямований на мініатюризацію пристроїв і інтеграцію в одному пристрої великої кількості модулів, що призводить до необхідності мініатюризації як виробів загалом, так і їхніх окремих компонентів, вузлів і друкованих модулів. Мініатюризація пристрою передбачає зменшення як розмірів радіоелектронних елементів, так і габаритів друкованих плат (далі – ДП). Технологія фотолітографії для виробництва ДП найбільше відповідає поставленим вимогам. Однак процес виготовлення плат за такою технологією трудомісткий і вимагає додаткових витрат на створення трафаретів, використання яких не дозволяє швидко перелаштовувати виробництво на створення нових виробів. При сучасних темпах автоматизованого виробництва відсутність подібної гнучкості є істотним недоліком. Одним зі способів вирішення цих проблем можуть стати розробки методів адаптації та оптимізації технологічних параметрів експонування топології ДП з використанням адитивних технологій 3D-друку. Це актуальна тема, яка може забезпечити не тільки вирішення поставлених проблем, а й такі необхідні параметри виробу: збереження геометричних розмірів топології ДП; точність позиціонування провідників; забезпечення електричної надійності ДП; збереження механічної стійкості провідників; уникнення дефектів у топології ДП. У цій статті розглянуто можливості застосування адитивних технологій 3D-друку плат із застосуванням фотополімерних принтерів SLA, DLP і LCD. Запропонована технологія дозволяє об’єднати виробничі процеси нанесення маски та експонування, що відрізняється від традиційного методу фотолітографії. У статті описано принцип дії експериментальної установки. Під час експерименту методом фотополімерної маски була виготовлена тестова друкована плата, якість якої (травлення торців доріжок, відхилення геометричних розмірів при травленні) порівняли з платою, виконаною з використанням фоторезистивної плівки.