№ 1 (475) 2019

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 37
  • Документ
    Monitoring of the grinding system of forged crankshafts for marine engines
    (2019) Siemiatkowski, Zbigniew; Rucki, Miroslaw; Morozow, Dmitrij; Martynowski, Robert; Shelkovoy, Alexander М.; Gutsalenko, Yuriy G.; Сементковскій, Збігнєв; Руцький, Мирослав; Морозов, Дмитро; Мартиновський, Роберт; Шелковий, О. М.; Гуцаленко, Ю. Г.
    У статті розглядаються проблеми управління процесом шліфування, що виникають під час виробництва кованого колінчастого вала суднового дизеля. Представлений комплекс моніторингових заходів для оцінки можливості продовження ефективної експлуатації верстата в системі шліфування складного за формою і точністю, унікального за матеріаломісткістю і трудомісткістю виробу. Колінчасті вали великого розміру мають довжину до 12 м і важать до 25 тонн, але допуск на остаточне шліфування для діаметра становить 0,3–0,4 мм. Для цього необхідна дуже висока точність механічних деталей шліфувального верстата. Дослідження було зосереджено на вимірі таких параметрів, як площинність, лінійність, паралельність, биття і співвісність відповідальних за вихідну точність механічних частин шліфувального верстата. Робота виконана зі шліфувальним верстатом типу DB12500, оснащеним системою управління Sinumerik 840D, а також системами вимірювання та ексцентричної обробки. На підставі отриманих результатів були зроблені деякі рекомендації з процедури перевірки з метою забезпечення стабільної якості випуску колінчастих валів. Шліфувальним інструментом був шліфувальний круг дискового типу Molemab B126-100639 S.630090. Вибір хімічно інертного до оброблюваного матеріалу з вмістом вуглецю і водночас особливо твердого абразивного інструментального матеріалу (c-BN), а також значна протяжність робочої частини шліфувального круга по периферії (понад 6 м), є важливою передумовою забезпечення стійкості інструменту в циклі продуктивної і якісної зовнішньої обробки заданих функціональних поверхонь розглянутих великогабаритних колінчастих валів. Припуски на обробку розподілялися між попереднім і чистовим переходами шліфування з деяким збільшенням (резервуванням забезпечення точності) для шатунних шийок, обробка яких велася другим планом. Мікрогеометричну якість поверхні контролювали за допомогою портативного вимірювача шорсткості поверхні Surftest SJ-201P, що дозволило уникнути очевидних проблем вимірювання профілю в задачах контролю великогабаритних деталей складної ступінчастої форми, якими є суднові колінчаті вали. Отримані параметри шорсткості після шліфування (Ra ≤ 0,4 мкм) були визнані вагомою мірою задовільними, що дозволило після цього ефективно полірувати до необхідного за основними функціональними поверхнями рівня Ra 0,3 мкм. Виконана робота може розглядатися як методичний прообраз моніторингів в дорожніх картах експертизи стану параметрів точності шліфувальних верстатів і рівня мікрогеометричної якості обробки колінчастих валів.
  • Документ
    Застосування принципів зеленої інфраструктури на підприємствах
    (2019) Протасенко, О. Ф.; Мигаль, Г. В.; Protasenko, Olha F.; Myhal, Halyna V.
    Останніми роками в різних галузях наукової і практичної діяльності людини з’явилась значна кількість нових теорій і концепцій. Серед таких нововведень концепція зеленої інфраструктури. Позитивними прикладами застосування принципів зеленої інфраструктури є впровадження системи керування відходами, перехід на енергоефективні технології освітлення міст, використання електротранспорту тощо. Нині в Україні ці принципи майже не застосовують. Основні причини цього – брак фінансування екологічних проектів і низький рівень екологічної культури населення. З урахуванням нинішніх реалій застосування принципів зеленої інфра структури можна почати з локальних об’єктів, наприклад, підприємств. У світлі цього метою роботи є пошук шляхів впровадження принципів зеленої інфраструктури на підприємстві. Для досягнення зазначеної мети в роботі використаний системний підхід, що дало змогу одержати такі результати: а) визначити рівні екологічної безпеки на підприємстві та дії, які необхідно реалізовувати щодо її забезпечення; б) запропонувати узагальнену систему оцінювання екологічності підприємства у вигляді опитування; в) зробити апробацію опитування на підприємстві з випуску флексодрукованої продукції, на підставі якої визначені наявні екологічні проблеми та позначені принципи зеленої інфраструктури, які можна застосувати для їхнього вирішення. Наукова новизна полягає в такому: а) вперше запропоновано узагальнене визначення поняття «зелена інфраструктура» з урахуванням особливостей екологічних потреб українського суспільства; б) вперше застосовано принципи зеленої інфраструктури не для великих об’єктів (наприклад, міста), а для локальних (наприклад, підприємств); в) набула подальшого розвитку система з оцінювання екологічних проблем наявних на об’єкті (в рамках роботи вона представлена у вигляді опитування щодо екологічності робочого середовища, яке враховує як думку керівництва, так і працівника); г) набули подальшого розвитку заходи щодо підвищення екологічної культури населення. Практична значимість результатів така: а) виявлення наявних екологічних проблем на підприємстві через застосування загального опитування працівників і керівництва щодо їхнього бачення екологічності робочого середовища, що дало змогу визначити принципи зеленої інфраструктури, які можуть бути застосовані для його підвищення; б) через опитування привернуто увагу працівників до наявності певних екологічних проблем на підприємстві, що сприяло підвищенню рівня їхньої екологічної свідомості, а отже, і культури.
  • Документ
    Аналіз квантово-хімічних розрахунків перебігу лужного гідролізу як реагентного методу під час знешкодження фосфорвмісних пестицидів
    (2019) Петрук, Р. В.; Петрук, Г. Д.; Petruk, Roman V.; Petruk, Halyna D.
    Анотація. Мета. Метою роботи є розробка методу лужного гідролізу фосфорвмісних пестицидних препаратів за допомогою квантово-хімічних розрахунків. Методика. У роботі використовуються методи математичного моделювання, методи квантово-хімічних розрахунків, зокрема, метод Хартрі-Фока з базисом 3-21G з використанням пакету програм ChemBioOffice Ultra. Результати. У роботі здійснено квантово-хімічні розрахунки перебігу лужного гідролізу фосфорвмісних пестицидних препаратів на прикладі найбільш характерних із них: Золону (Фозолону) та Диметоату (Бі-58). Ці розрахунки, що базуються переважно на методі Хартрі-Фока із встановленням зарядів та довжин міжатомних зв’язків, чітко підтверджено експериментально з допомогою хроматографічних досліджень. В результаті встановлено ефективність та екологічну доцільність реагентних методів порівняно з термічними методами переробки (знешкодження) некондиційних залишків пестицидних препаратів, які дозволяють не тільки отримувати з первинних органічних токсичних сполук суттєво менш токсичну, переважно неорганічну, корисну вторинну сировину, але значною мірою зменшити їхні екотокси та шкідливий вплив на людину та довкілля. Наукова новизна. Вперше використано квантово-хімічні розрахунки лужного гідролізу пестицидів Золон та Диметоат за допомогою метод Хартрі-Фока, що дозволило визначити можливі шляхи проходження реакцій та передбачити кінцеві хімічні продукти, що спрощує процес реагентної утилізації некондиційних пестицидів. Практична цінність. Отримані результати досліджень можна використовувати для розробки механізмів хімічної переробки фосфорвмісних пестицидних препаратів максимально ефективним способом, що дозволяє знижувати витрати часу на експериментальні лабораторні дослідження. Використання квантово-хімічних розрахунків дозволяє моделювати процеси розпаду складних органічних молекул в довкіллі та прогнозувати можливі продукти розпаду, що може використовуватися у сфері державного управління та під час прогнозування ризиків виробничої діяльності.
  • Документ
    Еколого-раціональні шляхи техногенного відновлення Тилігульського лиману
    (2019) Наконечний, І. В.; Трохименко, Г. Г.; Літвак, С. М.; Nakonechnyi, Ihor V.; Trokhymenko, Hanna H.; Litvak, Serhii M.
    Стаття присвячена обґрунтуванню еколого-раціональних шляхів техногенного відновлення Тилігульського лиману, здатних припинити або суттєво зменшити загрозу сольового забруднення водойми. Тилігульський лиман є одним з найбільших лиманів Північного Причорномор’я, який в умовах кліматичних змін сучасності практично втратив здатність до самовідновлення водного балансу. Надмірна солоність лиману є головною причиною виникнення та стійкого утримання термо- й галокліну, який зумовлює утворення безкисневих «мертвих» зон на глибинах більше 4 м. Проведено оцінювання рівня мінералізації морської води поблизу гирлової частини Тилігульського лиману за 2012–2019 рр. за виконання серії контролів, які враховували грубу глибинну структуру мінералізації та локально-прибережну специфіку розподілу Дніпровського стоку на фоні конкретної вітрової активності. Встановлено значно виражену сезонну й навіть добову мінливість показників мінералізації морської води поблизу пересипу Тилігульського лиману, що вказує на їх залежність від обсягів стоку Дніпро-Бузького лиману, напрямку вітрів і терморежиму прибережних вод. Результати еколого-гідрологічних досліджень дають можливість обґрунтувати й запропонувати часткове регульоване використання прісного стоку Дніпро-Бузького лиману для розпріснення та відновлення стану водойми Тилігульського лиману. Побудова та експлуатація шлюзованих каналів у товщі пересипу Тилігульського лиману, обладнаних потужними насосними установками і забезпечених живленням від поруч розташованих вітроелектростанцій, дають змогу сформувати найбільш сприятливі для прісноводного водозабезпечення гідрологічні умови. В результаті вжиття пропонованих проєктних заходів та припинення деградації водоймищних і навколоводоймищних екосистем можна очікувати впродовж 3–5 років нормалізацію рівня Тилігульського лиману, часткове відновлення солонуватоводного режиму вод та ліквідацію умов виникнення термо-галокліну у глибоководних ділянках його акваторії. Вказаний підхід до вирішення такої важливої та складної проблеми є новим і абсолютно оригінальним, а також зберігає свою екологічну раціональність та енергозавершеність.
  • Документ
    Особливості моделей впровадження та функціонування системи екологічного управління на промислових підприємствах
    (2019) Барабаш, О. В; Barabash, Olena V.
    У статті розглянуто аспекти впровадження та функціонування системи екологічного управління (далі – СЕУ) на підприємствах. Встановлено, що СЕУ є одним з інструментів, який дозволить перебудувати діяльність підприємств та змінити пріоритети в бік забезпечення цивілізаційної життєдіяльності людини через мінімізацію впливу на довкілля. Відзначено, що екологічно результативна СЕУ відкриває значні переваги для бізнесу, такі як інвестиційні можливості, збільшення споживчого попиту на товари та послуги, зростання продажів, зниження залежності від природних ресурсів, зменшення фінансових ризиків від штрафних санкцій у разі негативного впливу на навколишнє природне середовище. Для наочності запропоновано чотири типи моделей впровадження та функціонування системи екологічного управління, які є характерними для промислових підприємств України. Виявлено особливості моделей СЕУ відповідно до розроблених критеріїв, які дозволять проводити оцінювання екологічної дієвості СЕУ відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO14001:2015. До кожного з критеріїв запропоновано ряд індикаторів, які чітко й інформативно дозволять відображувати стан впровадження й функціонування СЕУ, а в разі поєднання з результатами фіксованих та індикаційних вимірювань призведуть до розширення можливостей контролю керівництвом підприємства не лише якісного стану природних компонентів урбоекосистеми, але й ступеню збереження (або відновлення) їхніх екологічних властивостей. Визначено, що кожна з моделей системи екологічного управління знаходиться у прямій залежності від мети, масштабів, строків упровадження СЕУ та очікуваних результатів. Зазначено, що кожна із запропонованих моделей СЕУ повинна не лише концентруватись на визначенні екологічних аспектів діяльності підприємства з урахуванням його конкретної специфіки, але й бути спрямованою на підвищення соціоеколого-економічної ефективності для забезпечення збалансованого розвитку та підвищення рівня екологічної безпеки урбоекосистеми, яка знаходиться в межах впливу виробничих потужностей підприємства.
  • Документ
    Інтегральна оцінка ефективності функціонування станцій технічного обслуговування автомобілів
    (2019) Хаврук, В. О.; Khavruk, Volodymyr O.
    Ефективність функціонування станції технічного обслуговування автомобілів характеризується двома групами показників: кількісними і якісними. До кількісних показників належать: надійність функціонування, пропускна здатність, середній час очікування, міра прибутковості; до якісних – швидкість виконання робіт, зручність режиму роботи, кваліфікація персоналу, гарантія і вартість робіт, спектр послуг, ввічливість персоналу, наявність запчастин, технологічна оснащеність. Визначена вага та здійснено нормування даних показників для трьох варіантів функціонування станції технічного обслуговування: 1) існуюча ситуація (вибрана з точки зору можливості порівняння зміни ефективності діяльності автосервісу); 2) ситуація, що відповідає максимуму критерію ефективності по кожній з дільниць; 3) запропонована керівництвом автосервісу ситуація, що відповідає завершальному опису за результатами моделювання виробничих дільниць. Для СТО «КиївСхід» встановлено, що за кількості звернень на автосервіс 30–50 на добу мінімальні значення часу очікування автомобілів на ремонт будуть забезпечуватися за умови виробничої потужності 64–95 люд./ год. Відповідно, в цих межах можна приймати відповідні рішення щодо кількості постів для ремонту. Для вказаного автосервісу, у зв’язку з невеликою площею виробничої будівлі, було прийнято рішення використовувати 6 постів ремонтної зони – варіант № 3, завдяки якому забезпечується виробнича потужність 72 люд./год. Зважаючи на те, що всі пости ремонтної зони автосервісу оснащені підйомниками, а тому такі пости є універсальними, на яких у разі відсутності окремих спеціалізованих робіт, наприклад діагностування електронних систем, можуть виконуватись інші ремонтні роботи, а недозавантаженість або простій можливо звести до мінімуму. Мета статті – на основі сукупності кількісних і якісних показників функціонування станції технічного обслуговування автомобілів здійснити інтегральну оцінку ефективності функціонування конкретної станції технічного обслуговування автомобілів. Методика. Аналіз виробничої діяльності станції технічного обслуговування автомобілів дав змогу сформувати дві групи показників ефективності функціонування ремонтної зони. За допомогою методу експертних оцінок визначено вагу кожного із показників. Інтегральна оцінка ефективності функціонування ремонтної зони автосервісу представлена у формалізованому вигляді. Результати. Використання 6 постів ремонтної зони порівняно з 4-ма постами дозволяє підвищити комплексну ефективність автосервісу на 21% за скорочення черги на очікування обслуговування в період пікових навантажень на СТО і як результат, збільшується пропускна спроможність на 16–18%. Наукова новизна. Запропоновано здійснювати інтегральну оцінку ефективності функціонування станції технічного обслуговування з використанням пронормованих кількісних і якісних показників. Практична значимість. На прикладі конкретної станції технічного обслуговування автомобілів за кількості звернень у сервіс – 30–50 на добу запропоновано використовувати 6 виробничих постів.
  • Документ
    Адаптація персоналу підприємницьких структур: сутність та складники
    (2019) Смачило, В. В.; Наливайко, Т. Л.; Різник, П. А.; Smachylo, Valentyna V.; Nalyvaiko, Taras L.; Riznyk, Pavlo A.
    Анотація. Мета. Ідентифікація категорії «адаптація персоналу» через розкриття та обґрунтування сутнісного навантаження її компонент. Методика. У дослідженні використано: морфологічний та структурно-логічний аналізи, які дали змогу встановити сутнісне навантаження складників категорії «адаптація персоналу»; графічний та табличний методи, що дало змогу структурувати та узагальнити інформацію, а також презентувати результати; метод логічних узагальнень – для формування висновків. Результати. У дослідженні було проаналізовано, ідентифіковано та розмежовано категорії, які описують адаптацію працівника на підприємстві: «виробнича адаптація», «невиробнича адаптація», «трудова адаптація» та «адаптація персоналу». Визначено, що використання терміна «виробнича адаптація» має обмежений і еволюційно недоцільний характер у сучасних умовах господарювання, тому більш справедливим є виділення в межах адаптації персоналу адаптації, яка безпосередньо пов’язана із веденням трудової діяльності (трудова адаптація), та адаптації, яка безпосередньо не пов’язана із веденням трудової діяльності (позатрудова адаптація). Визначено, що сутнісне навантаження адаптації персоналу доцільно розкривати через виділення окремих компонент (видів адаптації персоналу за змістовою класифікаційною ознакою), до яких зараховано професійну, психофізіологічну, соціально-психологічну, організаційну, економічну та культурно-побутову. Відповідно, надано авторське переосмислення сутності вказаних видів адаптації. Наукова новизна. Вдосконалено структуризацію категорії «адаптація персоналу» шляхом уточнення складників та їх сутності, яка, на відміну від наявних, базується на принципі безпосередньої чи опосередкованої участі в трудовій діяльності працівників Практична значущість. Обґрунтування теоретичного базису адаптації персоналу підприємницьких структур є основою для коректної імплементації методичного інструментарію адаптації працівників, що безпосередньо впливає на ефективність діяльності підприємства.
  • Документ
    Безпека як визначальна цінність сучасного буття
    (2019) Парсяк, В. Н.; Парсяк, Є. В.; Parsiak, Volodymyr N.; Parsiak, Yehor V.
    У цій роботі автори пропонують звернути увагу на те, що серед ключових цінностей, які становлять підґрунтя людської цивілізації, безпека посідає одне з ключових місць. Вона є важливою для особистості, для країни, для планети в цілому і, звичайно, для організацій. Маємо відзначити, що обговоренню різноманітних аспектів гарантування їх безпечної роботи присвячена чимала кількість публікацій. Незважаючи на це, констатуємо, що зміст самого поняття «безпека» залишається неусвідомленим деякими авторами. Ми поставили собі за мету виправити цей недолік. У методичному підґрунті цієї розвідки перебувають засоби кабінетних досліджень та систематизації відомостей, отриманих з доступних джерел інформації за їх посередництва. Встановлено, що безпека має постійні атрибути, зміна яких приводить до набуття організацією нової якості. Отже, зроблено висновок, що поточний стан безпеки є відносним. Наведене твердження виглядає аксіоматичним щодо будь-яких об’єктів, які потребують убезпечення. У статті наведено їх класифікацію. Авторами запропоновано власну дефініцію безпеки та викладено її відмінності від тих, які було піддано аналізу. Особлива увага сконцентрована на безпеці організаційних систем, ключовими складниками яких є люди: менеджмент та інші категорії найманих працівників. Запропоновано кібернетичну модель організаційної системи. Окреслено причини підвищення ролі безпеки в економічній галузі: зокрема, зміна структури споживацьких уподобань; посилення конкуренції між продуцентами заради завоювання права на їх задоволення; вичерпання джерел ресурсів та їх подорожчання; хибне розуміння владою змісту інституціональної підтримки бізнесу; ризики, пов’язані із цифровізацією економіки.
  • Документ
    Розвиток потенціалу туристичних підприємств Миколаївської області
    (2019) Огієнко, А. В.; Огієнко, М. М.; Ohiienko, Alona V.; Ohiienko, Mykola M.
    Робота присвячена вивченню теоретико-методичних положень, спрямованих на вдосконалення розвитку потенціалу туристичних підприємств і розроблення практичних рекомендацій щодо підвищення їх конкурентоспроможності. На основі результатів дослідження автором вивчено основні показники оцінки туристичної діяльності України та регіону, досліджено особливості розвитку потенціалу туристичних підприємств. Проаналізовано сучасний стан і проблеми розвитку туристичної галузі в Україні, досліджено загальну характеристику туристичної галузі Миколаївської області. Зокрема, досліджено географічну структуру туристичних потоків іноземних громадян, які відвідали Україну, і те, з яких країн їх більшість. Крім того, приведено аналіз засобів їх розміщення в Миколаївській області та виявлено перспективні напрями розвитку туристичної галузі. На думку авторів, до них найбільшою мірою належить зелений туризм, тому в статті цьому напряму приділена особлива увага. Виявлено, що Україна має достатньо умов для розвитку міжнародного туризму: вигідне геополітичне розміщення, великий туристично-рекреаційний потенціал, сприятливий клімат, велику кількість лікувально-курортних ресурсів, численні родовища мінеральних вод і лікувальних грязей, багату флору і фауну, наявність культурно-історичних пам’яток світового рівня. Здійснивши аналіз сучасного стану потенціалу розвитку туристичних підприємств, визначили, що проблемними питаннями розвитку туристичної сфери України є брак інформації про Україну, слабкий розвиток туристичної інфраструктури, незадовільна екологічна обстановка, загальний низький рівень розвитку економіки в Україні, незадовільний стан туристичних рекреаційних ресурсів, стереотипи радянських стандартів і механізмів в управлінні та розвитку сфери туризму, недовіра іноземних держав до українських туристів, недосконале організаційне й нормативно-правове забезпечення туристичної галузі України. Тому, визначивши основні позитивні та негативні вектори розвитку туризму, ми запропонували напрями вдосконалення організації туристичної діяльності України на прикладі зарубіжних країн, удосконалили напрями розвитку туристичної галузі Миколаївської області й розробили програми активного відпочинку з метою покращення якості туристичних послуг.
  • Документ
    Інструментарій управління маркетинговою діяльністю підприємств в умовах промислової революції 4.0
    (2019) Кобець, Д. Л.; Kobets, Dmytro L.
    Метою статті є аналіз основних інструментів, що застосовуються сучасними зарубіжними і вітчизняними підприємствами у процесі управління маркетинговою діяльністю. У статті визначено основні принципи, на яких побудована четверта промислова революція. Встановлено, що маркетингова діяльність підприємств в умовах четвертої промислової революції включає в себе застосування автоматизації рекламних процесів, прозорість інформації, що використовується для аналізу ринку та просування продукції, формування бази даних, аналіз яких дає змогу точного визначення рекламної пропозиції для окремого клієнта і застосування інтелектуальних систем. Щоб оцінити роль інтернет-маркетингу в загальній структурі витрат вітчизняних компаній у рекламній діяльності, проаналізовано динаміку обсягу рекламного ринку України за 2012−2018 рр. Встановлено, що частка інтернет-маркетингу збільшується і виходить на перше місце серед всіх каналів реклами. Таким чином, це означає збільшення фінансування вітчизняними підприємствами використання інноваційних технологій у рекламній діяльності. Визначено, що одним із ключових трендів майбутнього розвитку рекламної діяльності буде використання технології штучного інтелекту, обсяг яких демонструє високий рівень попиту з боку виробників. Підтверджено тенденцію збільшення попиту на технології штучного інтелекту в рекламній діяльності. Проведено порівняння інструментарію управління маркетинговою діяльністю підприємств в умовах промислової революції 4.0, наведено їх переваги і недоліки. Встановлено, що кожен інструмент digital-маркетингу має свої переваги при формуванні рекламної діяльності. Однак при цьому є значні недоліки. Найчастіше підприємства формують свій вибір, виходячи з наявності ресурсів, як людських, так і фінансових. Встановлено, що за допомогою інноваційних технологій керівництво компанії може покращити не тільки процес виробництва і управління, а й процес просування та реалізації своєї продукції, виведення товарів на нові ринки і пошук нових сегментів ключових споживачів. Інноваційні технології однозначно виступають позитивним інструментом для підвищення конкурентоспроможності бізнесу компанії, які, до того ж, не вимагають таких значних фінансових капіталовкладень, як модернізація, диверсифікація продуктового портфеля або реструктуризація. Ігнорування ж інноваційних технологій у рекламній діяльності – це ймовірна причина зниження ефективності дослідження ринку і просування товарів, що, своєю чергою, впливає на подальшу долю компанії та її позиції на ринку. Тому витрати на впровадження інновацій у маркетингову стратегію і дослідження ринку – правильне рішення, що приймається сучасними менеджерами вітчизняних і зарубіжних підприємств, оскільки з огляду на тенденції промислової революції 4.0 – це необхідний захід для управління конкурентоспроможністю бізнесу.
  • Документ
    Механізми залучення іноземних інвестицій: регіональний вимір
    (2019) Завгородній, А. В.; Zavhorodnii, Andrii V.
    У межах світової економічної системи між національними ринками та їх суб’єктами формуються різні виробничі, торговельні, кредитні, валютні, науково-технічні й інші відносини. Важливим складником цих відносин є міжнародна інвестиційна діяльність, пов’язана з експортом капіталу. Основна мета дослідження – вивчити механізми залучення прямих іноземних інвестицій на окремі підприємства Чорноморського регіону. Методологічною й теоретичною основою роботи є наукові положення фундаментальних і прикладних досліджень у галузі економічної теорії, регіональної економіки, аграрної економіки, стратегічного управління, планування та прогнозування, теорії систем, управління зовнішньоекономічною діяльністю, роботи вітчизняних та іноземних учених у різних галузях економічної науки, фундаментальні теорії розвитку зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні. Для досягнення мети в роботі використано загальні та спеціальні методи дослідження: аналіз і синтез – для вивчення основних форм і механізмів залучення прямих іноземних інвестицій; порівняльно-географічний метод систематизації – розглядається географічна структура, яка формується під впливом багатьох факторів, основним серед яких є розвиток зовнішньоекономічних зв’язків зі стратегічними партнерами; регіональні – аналізуються проблеми залучення прямих іноземних інвестицій на підприємства Чорноморського регіону та розробляються пропозиції щодо побудови ефективного механізму залучення прямих іноземних інвестицій; статистичний – надає статистику щодо розвитку прямих іноземних інвестицій в Україні. Визначено динаміку прямих іноземних інвестицій в економіку України у 2010–2018 роках, мільйони доларів США. Динаміку показників розвитку об’єкта дослідження наочно проілюстровано графічними й картографічними методами. Інформаційною базою дослідження є закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, головних управлінь статистики в Автономній Республіці Крим, Миколаєві, Одеській і Херсонській областях, Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики України, відділів, науково-дослідних інститутів, центрів і фондів, наукові досягнення вітчизняних і зарубіжних авторів, а також матеріали відділу проблем розвитку продовольчого комплексного споживача ринку й Ради продуктивних сил України. Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю застосування сформульованих висновків і рекомендацій щодо розвитку теорії та методології регіональної економіки, під час підготовки програмних і прогнозних документів, визначення пріоритетів залучення прямих іноземних інвестицій до підприємства області в сучасних умовах. Результати аналізу та виявлення механізмів залучення прямих іноземних інвестицій на підприємства регіону дають можливість формувати регіональні стратегії, галузеві й регіональні інтегровані програми соціально-економічного розвитку. Розроблені концептуальні засади формування механізмів залучення прямих іноземних інвестицій на підприємствах регіону та рекомендації щодо формування моделі інноваційного розвитку Чорноморського регіону можуть бути використані як базовий проект для створення елементів інфраструктури в інші регіони України.
  • Документ
    Особливості розвитку малого та середнього бізнесу в галузі морського транспорту України
    (2019) Дерігін, О. Д.; Derihin, Oleh D.
    Анотація. Метою статті є визначення особливостей розвитку малого та середнього бізнесу в галузі морського транспорту України. Дослідження проведено з використанням методів: порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, системного підходу. Автором визначено особливості розвитку малого та середнього бізнесу в галузі морського транспорту України. Морський транспортний комплекс є багатофункціональною структурою, що задовольняє потреби національної економіки в транспортному забезпеченні, сприяє розвитку міжнародної торгівлі й реалізує зобов’язання України як морської держави. Водний транспорт, що обслуговується в морських портах, є найдешевшим і відносно екологічним порівняно з іншими видами транспорту, що робить його конкурентним усередині країни для цілей внутрішньої та міжнародної торгівлі. Морські порти є складником транспортної й виробничої інфраструктури держави з огляду на їх розташування на шляхах міжнародних транспортних коридорів. Від ефективності функціонування морських портів, рівня їх технологічного й технічного оснащення, відповідності системи управління та розвитку інфраструктури сучасним міжнародним вимогам залежить конкурентоспроможність вітчизняного транспортного комплексу на світовому ринку. Зазначено, що морська транспортна система України не має достатніх запасів виробничих потужностей і не готова повною мірою забезпечити перспективні обсяги вантажних і пасажирських перевезень, у тому числі тих, що проходять через Україну. На основі проведеного аналізу автором окреслено основні напрями та кроки з метою вдосконалення і створення комфортного клімату для інвестування в портову галузь України. Практична значимість полягає в тому, що основні положення й висновки можуть бути використані під час підготовки навчальних і методичних посібників з курсу в галузі бізнесу, а також удосконалення законодавства, спрямованого на розвиток портової галузі в Україні.
  • Документ
    Формалізація явних та латентних зв’язків між податковим та інвестиційним каналами виведення капіталу
    (2019) Бойко, А. О.; Височина, А. В.; Boiko, Anton O.; Vysochyna, Alina V.
    Глобалізація та лібералізація товарних і фінансових ринків зумовлюють трансформацію парадигми функціонування бізнесу та державного регулювання економіки. У таких умовах особливо гостро постає проблема відтоку капіталу з юрисдикцій з гіршим інвестиційним і податковим кліматом та його акумуляції у країнах з максимально лояльними умовами ведення бізнесу. Визначені тренди актуалізують мету даного дослідження, що полягає у формуванні інтегральних показників характеристики податкового та інвестиційного каналів виведення капіталу, а також формалізації за допомогою інструментів економікоматематичного моделювання явних та латентних зв’язків між ними. Досягнення поставленої задачі передбачає послідовну реалізацію кількох етапів, зокрема: 1)формування вхідного масиву показників характеристики податкового (15 часткових показників, що відображають рівень податкового навантаження на економіку та ефективні ставки податків у розрізі різних видів фіскальних платежів, ефективність та простоту податкового адміністрування тощо) та інвестиційного (14 часткових індикаторів, що характеризують стан ринку позикового капіталу, страхових та інвестиційних послуг, обсяг іноземних інвестицій, нагромадження капіталу, вартість використання прав інтелектуальної власності та ін.) каналів України, акумульованих з колекції World Development Indicators групи Світового Банку за 2004–2018 рр.; 2)визначення статусу (стимулятор чи дестимулятор) за кожним із відібраних на попередньому етапі параметрів, а також приведення їх до зіставного вигляду з використанням природньої нормалізації для стимуляторів та нормалізації Севіджа – для дестимуляторів; 3)визначення пріоритетності показників характеристики податкового та інвестиційного каналів з урахуванням їх рівнозначності; 4)формування інтегральних показників податкового та інвестиційного каналів за допомогою комбінації метрики Мінковського та функції Харрінгтона; 5)виявлення явних та латентних взаємозв’язків між каналами за допомогою структурного моделювання пакету Statistica. За результатами практичної апробації даного науково-методичного підходу було емпірично підтверджено, що в Україні схильність до виведення капіталу через податковий та інвестиційний канали залежить як від дії явних, так і латентних факторів. Так, зростання впливу латентних змінних у розрізі податкового каналу на 1% зумовлює посилення дії явних факторів на 3,31%, тоді як посилення на 1% впливу латентних факторів інвестиційного каналу призводить до аналогічного посилення дії явних факторів цього каналу. Разом із тим на латентну компоненту інвестиційноподаткового каналу в комплексі більший вплив справляє дія латентних факторів інвестиційного каналу (32,65% проти 1,44% податкового каналу), тоді як латентний складник безпосередньо інвестиційного каналу лише на 1,46% зумовлений зростанням латентного складника податкового каналу. Виявлені закономірності мають бути враховані під час розробки системи запобігання виведення капіталу з України, а також прогнозування його масштабів з урахуванням як дії явних, так і латентних факторів податкового та інвестиційного каналів, що має неабияку практичну цінність.
  • Документ
    Концептуальное моделирование организационно-технических систем
    (2019) Шевченко, И. В.; Оксанич, И. Г.; Shevchenko, Igor V.; Oksanych, Iryna G.
    Анотація. Метою дослідження є створення модельного ієрархічного інструментарію для синтезу керованої виконавчої системи на основі онтології проблемної області та мультиагентного підходу. Об’єктом дослідження є процес синтезу виконавчих структур, призначених для виконання бізнес-процесів у рамках організаційно-технічних систем. У процесі дослідження використовуються системний аналіз і синтез, а також агентне подання елементів виконавчої структури. Результатами роботи є комплекс концептуальних моделей, який дозволяє вирішити теоретичні завдання синтезу, а саме: сформувати комплекс моделей, що дають можливість відобразити формальний опис бізнес-процесу і бізнес-операції в операційний простір організаційно-технічної системи і створити математичне забезпечення для здійснення моніторингу бізнес-процесів як на рівні окремих автоматизованих робочих місць, так і на рівні організаційно-технічних систем. Наукова новизна полягає у таких положеннях: 1. Запропонована концептуальна онтологічна модель проблемної області синтезу структури керованої виконавчої системи, яка відрізняється тим, що у складі й взаємозв’язках моделі передбачені можливості забезпечення операцій зберігання, буферизації, перетворення, переміщення і оптимізації якості функціонування за рахунок максимізації кількості ступенів свободи зміни параметрів матеріальних та інформаційних вхідних продуктів і самої системи, що дає теоретичні передумови вирішення задачі формування оптимальних виконавчих груп у рамках організаційно-технічних систем. 2. Вдосконалена концепція узагальненої структури керованої системи виробничого класу за рахунок використання вкладеного матричного опису зв’язків та агентного підходу, в якому множину агентів поділено на підмножини за виконуваними функціями управління запасами, моніторингу, регулювання бізнес-процесу й контролю його якості, що дає методичну основу для побудови множини автоматичних і ергатичних систем різного призначення у різних предметних областях. Практична значимість роботи полягає у розробці моделі та методу динамічного формування виконавчих структур у роботизованих організаційно-технічних системах; розробці моделі розпізнавання ситуацій і помилок виконання бізнес-операцій у роботизованій організаційно-технічній системі.
  • Документ
    Розрахунок п’ятого віріального коефіцієнта за допомогою багатопоточних обчислень на основі технології ComputeShader бібліотеки DirectX 11
    (2019) Ушкац, М. В.; Ушкац, С. Ю.; Ushkats, Mykhailo V.; Ushkats, Svitlana Yu.
    Робота присвячена дослідженням поведінки неідеальних газів на основі віріального розкладу тиску за степенями густини та нещодавно встановленого точного групового розкладу статистичної суми в термінах незвідних інтегралів. Для певної моделі міжмолекулярної взаємодії, що визначається відповідним потенціалом взаємодії, обчислення степеневих коефіцієнтів високих порядків у зазначеному розкладі (віріальних коефіцієнтів) потребує інтегрування по багатовимірному конфігураційному фазовому простору молекул і залишається технічно складною задачею. У цій роботі для незвідного групового інтеграла четвертого порядку, який виражає п’ятий віріальний коефіцієнт і складається з десяти різних інтегралів (принципово різних незвідних добутків функцій Майєра), запропоновано перетворення координат та відповідний якобіан, що в кілька разів зменшує кратність інтегрування в конфігураційному просторі усіх п’ятьох молекул. З метою підвищення швидкості розрахунків відповідне квадратурне інтегрування методом Гауса було реалізовано на графічному процесорі з використання технології багатопоточних обчислень ComputeShader бібліотеки DirectX11, завдяки чому час обчислень було зменшено в сотні разів порівняно з розрахунками на центральному процесорі. Для потенціалів міжмолекулярної взаємодії твердих сфер, Сазерленда, Леннард-Джонса та Морзе були розраховані п’яті вiрiальні коефіцієнти в широкому діапазоні температур. Похибка інтегрування оцінювалась процесом Ейткена. Для широко використовуваного в теорії реальних газів потенціалу Леннард-Джонса отримані дані по п’ятому віріальному коефіцієнту дали змогу суттєво підвищити точність теоретичних ізотерм та наблизити теоретичну бінодаль цієї моделі міжмолекулярної взаємодії до експериментальної. З іншого боку, дослідження поведінки віріального рівняння, так само як і точного групового розкладу конфігураційного інтеграла, показали суттєво менший вплив п’ятого віріального коефіцієнта на термодинамічні параметри неідеальних газів порівняно з коефіцієнтами нижчих порядків.
  • Документ
    Моделі алгоритмів розпізнавання у вигляді логічних дерев класифікації
    (2019) Повхан, І. Ф.; Povkhan, Ihor F.
    Робота порушує важливі питання теорії розпізнавання образів, які пов’язані із загальною проблематикою побудови деревоподібних схем розпізнавання. Зрозуміло, що простий, ефективний, економний метод побудови логічного дерева класифікації навчальної вибірки дає змогу забезпечити необхідну швидкодію, рівень складності схеми розпізнавання, що гарантує проведення простого та повного розпізнавання дискретних об’єктів. Так, нині існують різноманітні методи побудови як логічних дерев з одноразовим використанням ознак у структурі логічного дерева (алгоритми випадкових дерев, метод розгалуженого вбору ознак з початковою оцінкою інформативності), так і дерев із повторами різних ознак на ярусах логічного дерева (алгоритм побудови дерева з покроковою оцінкою важливості ознак тощо). У роботі фіксуються суттєві переваги логічних дерев класифікації – програмна простота побудови дерева класифікації, зменшення часу загальної генерації логічного дерева та ін. Робота актуальна для всіх методів розпізнавання образів, в яких отримана функція класифікації може бути представлена у вигляді логічного дерева. У роботі велика увага приділена поняттю T–опорної множини, показаний зв’язок T–опорних множин із логічними деревами класифікації, показані експертні системи в розрізі задач розпізнавання. Варто зауважити, що питання опорних множин безпосередньо пов’язане з питанням ефективного пошуку тупикових тестів. Саме питання пошуку множини всіх тупикових тестів − обчислювано складна комбінаторна задача, яка навіть при сучасному програмно-апаратному забезпеченні (з використанням механізму розпаралелювання) не може бути вирішена навіть для порівняно невеликих навчальних вибірок (кілька тисяч об’єктів та ознак). Тому у процесі розв’язання практичних задач обчислюється та використовується лише певна частка тупикових тестів. Представлення алгоритмів розпізнавання у вигляді логічних дерев дає змогу економити апаратну пам’ять комп’ютера при їх практичній реалізації.
  • Документ
    Проекційна модель оцінювання вагомості наукового контенту
    (2019) Петрушка, А. І.; Пелещишин, А. М.; Petrushka, Alina I.; Peleshchyshyn, Andrii M.
    Анотація. Мета дослідження полягає в розробленні проекційної інформаційної моделі наукового контенту як базису системи оцінювання його вагомості в контексті задоволення інформаційних потреб. Для досягнення поставленої мети виконано завдання: виявлено можливі сфери реалізації функціонального призначення наукового контенту в контексті задоволення інформаційних потреб; ідентифіковано істотні ознаки наукового контенту як функціонального типу мовлення; визначено структуру інформаційної моделі наукового контенту, що відображає зв’язки між сферами реалізації функціонального призначення наукового контенту та його ознаками. Методика. Під час проведення дослідження використано такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, описовий і моделювання. Метод аналізу використовувався для ідентифікації сфер реалізації функціонального призначення наукового контенту та його істотних ознак. Метод синтезу – для встановлення взаємозв’язків між ознаками наукового контенту та сферами реалізації його функціонального призначення – проекціями. Описовий метод застосовувався для розкриття наукових понять, зокрема для встановлення дефініцій ознак наукового контенту. Метод моделювання дає можливість розробити структуру проекційної моделі наукового контенту, що відображає істотні ознаки наукового контенту, які виявляють різну міру вагомості в кожній з проекцій. Об’єктом дослідження є оцінювання вагомості наукового контенту. Предметом дослідження є розроблення проекційної інформаційної моделі наукового контенту, що відображає зв’язки між сферами реалізації функціонального призначення наукового контенту та його ознаками в контексті задоволення інформаційних потреб. Результати. Проекційна інформаційна модель оцінювання вагомості наукового контенту побудована на основі співвідношення 17 істотних ознак наукового контенту й 4 проекцій, тобто сфер реалізації його функціонального призначення. Науковий контент виявляється в таких сферах суспільної діяльності, як наука, практика, освіта/самоосвіта та популяризація науки, що забезпечує задоволення інформаційних потреб споживачів у науковому знанні. Ідентифіковані ознаки наукового контенту відповідають його базовим і додатковим комунікаційним завданням. Розроблено алгоритм визначення вагомості наукового контенту в певній проекції. Наукова новизна полягає в розробленні проекційної інформаційної моделі наукового контенту, яка відображає його істотні ознаки в контексті задоволення інформаційних потреб у різних сферах реалізації його функціонального призначення. Практична значимість полягає у формуванні теоретичної бази для подальшого розроблення системи градуювальних характеристик з метою встановлення вагомості ознаки в кожній із проекцій і визначення системи маркерів кожної ознаки наукового контенту для застосування електронних інформаційно-пошукових систем.
  • Документ
    Розроблення підходів до управління програмами безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту
    (2019) Нєвєдров, Д. С.; Nieviedrov, Dmytro S.
    У статті запропоновано системну модель управління регіональними програмами безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту, а також шаблон матриці представлення й аналізу регіональних програм безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту. Об’єкти критичної інфраструктури транспорту розташовано в усіх регіонах України, відповідно, питання безпеки цих об’єктів є актуальним. Для формування дієвого апарату управління безпекою критичних об’єктів транспорту варто застосовувати програмний підхід. Тому для досягнення прийнятного рівня безпеки критичної інфраструктури транспорту необхідно мати дієвий механізм досягнення цього результату, якого можна досягнути шляхом формування та ефективного управління регіональними програмами безпечного функціонування об’єктів критичної інфраструктури транспорту. У статті визначено, що до основних проблем, які зазвичай виникають під час реалізації державних програм (у тому числі регіональних), належать невідповідність одержуваних результатів раніше поставленим цілям і відсутність чітко налагоджених механізмів використання результатів попередніх років у проектах наступних років. У рамках роботи досліджено, що побудова системи управління регіональними програмами безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту може бути покладена в основу розроблення інтерактивної системи про грамного офісу регіонального рівня, яка дасть змогу проводити дослідження ефективності здійснення регіональних проектів різного призначення й рівня управління. Розроблений у роботі шаблон матриці представлення й аналізу регіональних програм безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту дає змогу здійснювати аналіз програм, визначати ключові етапи, завдання та роботи, які мають виконуватися в рамках виконання проектів і портфелів проектів, що входять до програм. Системна модель управління регіональними програмами безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту дає можливість комплексно підійти до визначення основних факторів дотримання безпеки об’єктів критичної інфраструктури, визначати основні вхідні та вихідні елементи, які впливають на рівень безпеки, і системно досліджувати всі процеси, що впливають на рівень безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту.
  • Документ
    Концепція цінності людських ресурсів проектно-орієнтованої організації
    (2019) Бондар, А. В.; Bondar, Alla V.
    Анотація. Мета. Метою даного дослідження є розроблення концептуальної моделі успішного розвитку проектно-орієнтованої організації шляхом формування команд проектів за критерієм «цінність». Методика. Для досягнення мети використано методологічні підходи управління проектами і програмами. Результати. У результаті дослідження ідеї поширення ціннісного підходу на різні об’єкти в межах декомпозиції проектно-орієнтованої організації виявлено, що категорія «цінність» може і повинна бути розглянута на рівні команди проекту й окремої одиниці людських ресурсів. За аналогією з оцінкою проектів і їх відбором за критерієм «цінність», обґрунтовано, що застосування ціннісного підходу до команди проекту і людських ресурсів дозволить формувати команду проекту відповідної цінності. Розроблена концептуальна модель ґрунтується на тому, що виконання кожного проекту вимагає певного набору компетенцій, які можуть бути розглянуті в сукупності в проекті або окремо для кожного члена команди проекту. З огляду на те, що кожен співробітник організації володіє певним набором компетентностей, які або відповідають вимогам за конкретним проектом, або ні, ступінь даної відповідності може бути різною. Оскільки трудові ресурси проектно-орієнтованої організації обмежені, встановлено, що неможливо для кожного проекту підібрати такі людські ресурси, що в повній мірі відповідають поставленим вимогам, зокрема за компетентностями. Таким чином, в умовах обмеженості людських ресурсів доводиться «жертвувати» рівнем компетентностей, віддаючи перевагу цінності з позиції цінності проекту. Більше того, в проектно-орієнтованій організації вся діяльність є послідовністю проектів, тому обмеженість людських ресурсів необхідно враховувати на кожному часовому проміжку і розглядати їхню цінність у ширшому часовому діапазоні.
  • Документ
    Формування вантажного плану контейнеровоза згідно з логічними правилами завантаження-вивантаження
    (2019) Бень, А. П.; Федоров, А. І.; Ben, Andrii P.; Fedorov, Anton I.
    Анотація. Мета. У статті розглянуті питання створення автоматизованих систем управління вантажними операціями контейнеровозів. Методика. Головною ідеєю наукового дослідження є вивчення особливостей процесу завантаженнявивантаження контейнеровоза під час виконання ним мультипортових рейсів (послідовних заходів до кількох портів під час виконання одного рейсу). При цьому виникає проблема «шифтінгу», тобто необхідності переміщення одних контейнерів на борту судна з метою розміщення інших. Пропонована методика розміщення контейнерів на основі логічних правил завантаження-вивантаження дає змогу скоротити час знаходження судна в порту за рахунок зменшення кількості операцій «шифтінгу», що позитивно впливає на економічні показники виконання рейсу контейнеровозом. Результати. Визначено ключові напрями досліджень у цій галузі. Показано, що створення автоматизованої системи управління вантажними операціями контейнеровозів дасть змогу одночасно вирішувати комплекс задач з управління вантажними операціями, що, своєю чергою, дасть змогу скоротити час, необхідний для їх виконання, та підвищити економічну ефективність рейсу судна. Особливо ефективним є застосування пропонованого підходу під час мультипортових перевезень, які здійснюються контейнеровозами з невеликою кількістю контейнерів (фідерні перевезення). Наукова новизна. Розроблено математичну модель завантаження контейнеровоза на основі логічних правил, що дає змогу одночасно враховувати мультипортовість виконання рейсу судна й технологічні обмеження формування вантажного плану, зумовлені особливостями їх розміщення на судні. Запропоновано модель формування оптимального вантажного плану судна, що враховує послідовність заходу в порти під час виконання рейсу. Практична значимість. У прикладному плані ця робота спрямована на створення програмного продукту, використання якого дасть змогу вирішити важливе науково-прикладне завдання в галузі застосування інформаційних технологій у судноводінні – підвищення ефективності та безпечності контейнерних перевезень за рахунок упровадження автоматизованих систем управління вантажними операціями контейнеровозів.