Особливості побудови сучасних комплексів бортового радіоелектронного обладнання

Abstract

Мета. Обґрунтування особливостей побудови сучасних комплексів бортового радіоелектронного обладнання (БРЕО) на прикладі літака Ан-148 та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності його експлуатації в післягарантійний період через впровадження системи інформаційно-логістичної підтримки. Методика. У роботі застосовано системний аналіз архітектур побудови авіоніки, методи структурного моделювання інформаційних потоків та математичне моделювання процесів технічного обслуговування (ТО). Розрахунки показників ефективності базувалися на статистичних даних відмов та методах теорії надійності складних систем. Результати. Досліджено структуру комплексу БРЕО Ан-148, засновану на цифровій взаємодії через стандарти ARINC-429 та РТМ1495-75. Визначено функціональну роль бортової системи технічного обслуговування (БСТО) та обчислювача АОТО у контурі діагностики. Сформовано концепцію модульної інформаційно-логістичної системи, що інтегрує модулі управління надійністю, фінансами, персоналом та діагностикою в єдине середовище. Наукова новизна. Дістали подальшого розвитку принципи комплексування бортового обладнання шляхом переходу від автономних систем до інтегрованого інформаційного середовища з використанням перехресних зв’язків. Обґрунтовано необхідність застосування показника середнього часу напрацювання на підтверджену відмову (СЧНПР) як базового параметра для оптимізації обмінного фонду легкознімних блоків у післягарантійний період. Практична значимість. Розроблено 10 конкретних практичних рекомендацій, серед яких: перехід до адаптивного регламенту ТО, оптимізація структури наземних автоматизованих систем контролю (НАСК) залежно від обсягу парку ПС (9–12 літаків), та використання переліку мінімально допустимого обладнання (MEL) для мінімізації простоїв. Впровадження запропонованої системи дозволяє суттєво підвищити регулярність польотів та знизити експлуатаційні витрати авіакомпаній.