Особливості організації оздоровчого фізичного виховання дітей шкільного віку з ослабленим здоров’ям
Вантажиться...
Дата
2020
Автори
Каганець, Д. В.
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Актуальність дослідження. Перехід на навчання з 6-річного віку, інтенсифікація навчальної діяльності, докорінна перебудова позашкільної трудової діяльності, збільшило кількість дітей з ослабленим здоров’ям, що вимагає розроблення системи заходів на науковій основі, спрямованих на збереження, зміцнення і розвиток здоров’я дітей та підлітків, застосування обґрунтованих рекомендацій режиму праці та відпочинку з врахуванням стану їхнього здоров’я (Аксьонова О. П., 2005). Згідно даних Міністерства охорони здоров’я за 2008 рік, лише 23 % дітей є практично здоровими, 29 % мають функціональні відхилення, 47 % страждають на хронічні захворювання, така тенденція відзначалася впродовж останнього десятиріччя, збереглася вона й у 2019 році. Окрім того, низка смертельних випадків під час занять фізичною культурою хвилює не тільки батьків, але викликає стурбованість спеціалістів у галузі медицини й фізичного виховання, суспільства загалом. За даними Міністерства освіти і науки за останні сім років в Україні на уроках фізичної культури померло чотирнадцять школярів (М’ягкий О. В., 2011).
Держава Україна проявляє увагу до здоров’я громадян шляхом залучення їх до активних занять фізичної культурою і спортом, що знайшло своє відображення в Законі України «Про фізичну культуру і спорт», уведеного в дію Постановою Верховної Ради України за № 3809-ХІІ від 24 грудня 1993 року, який доповнювали і змінювали у 1995, 2000, 2001, 2004, 2005, 2006, 2007, 2010, 2011, 2012, 2014, 2015, 2017 та 2018 роках. Законом гарантуються права громадян на заняття фізичною культурою і спортом, визначаються і характеризуються сфери та напрямки впровадження фізичної культури.
Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про фізичну культуру і спорт» зобов’язала Кабінет Міністрів України прийняти «Державну програму розвитку фізичної культури і спорту», яка була затверджена Указом Президента України у червні 1994 року. 1 вересня 1998 року в Україні була прийнята програма «Фізична культура – здоров’я нації». Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні спрямовані на практичну реалізацію Закону України «Про фізичну культуру і спорт». «Державні вимоги до фізичного виховання» містять основні концептуальні поняття, характеристику рівнів, змісту та форми фізичного виховання (Шиян Б. М., 2010).
Незважаючи на значні успіхи медицини, що дозволило значно знизити захворюваність і смертність загалом у популяції, в тому числі й серед дітей, покращення фізичного виховання підростаючого покоління нашої країни, проблема фізичного виховання школярів з різними відхиленнями стану здоров’я продовжує залишатися актуальною. Практичний досвід показує, що цей контингент школярів особливо потребує оздоровчих засобів фізичної культури (Волкова С. С., 2000; Денисенко Н. Ф., Аксьонова О. П., 2006; Черній В., 2014; Язловецький В. С., 2004). Їх руховий режим характеризується відносною гіподинамією, яка призводить до детренованості організму, зниженню спротиву та послабленню захисних сил (Черній В., 2014).
В умовах сучасного технічного прогресу, коли напружений ритм життя поєднується із сенсорними та інформативними перенавантаженнями і гіпокінезією, питання зміцнення здоров’я засобами фізичної культури дітей і підлітків з ослабленим здоров’ям є надзвичайно важливою. Одним із важливих заходів для вирішення означеної проблеми є впровадження фізичної культури у побут школярів та проведення систематичної роботи з фізичного виховання (її пропаганди, організації, забезпечення, контролю за ефективність здійснюваних заходів), особливо з тими, які мають відхилення у стані здоров’я і фізичного розвитку, вивчення й узагальнення досвіду роботи з дітьми цієї категорії. На жаль у багатьох загальноосвітніх навчальних закладах таких дітей звільняють від уроків фізичного виховання, хоча вони більше, як здорові потребують таких уроків (Боднар І. Р., 2013; Демчук С., Злуніцина Н., Романова В., 2012; Перепецкая Т., 2000).
Наукові дослідження показали, що фізичні вправи та загартовування є могутніми засобами попередження і лікування різних захворювань, а також профілактики різних відхилень, які спостерігаються у дітей з ослабленим здоров’ям. Ці заходи зміцнюють здоров’я школярів, підвищують захисні сили організму, сприяють усунення чи компенсації патологічних порушень та ліквідації вторинних функціональних зсувів, тренують їх і підвищують фізичну й розумову працездатність (Булейченко О. В., Євтушок Н. В., 2009; Казанцева А. В., 2012; Королевська Т. Ю., 2010; Чепурна В., 2000).
Процес фізичного виховання і оздоровлення школярів з ослабленим здоров’ям засобами фізичної культури у порівнянні з їх ровесниками основної групи, де не зафіксовані відхилення у здоров’ї, має ряд особливостей.
Розроблені форми і методи фізичної культури застосовуються з обмеженнями для школярів спеціальної медичної групи (Боднар І. Р., 2005, 2013; Булейченко О. В., Євтушок Н. В., 2009; Демчук С., Злуніцина Н., Романова В., 2012; Дикий Б. В., Бігорі П. П., Русин І. С., 2001; Майєр В. І., 2004; Степаненкова Є. Я., 2001; Черній В. П., Нєворова О. В., 2016). Особливої уваги заслуговують величини навантажень з врахуванням функціональних можливостей дітей, організація оптимального рухового режиму з використанням природних факторів, врахування ефективності занять, вироблення критеріїв адаптації, формування рухових і гігієнічних навиків та умінь самоконтролю (Дикий Б. В., Ілько А., 2001; Королевська Т. Ю., 2010; Леко Б., 2003; Мазур В. А., Єдинак Г. А., 2011; Язловецький В. С., 2004).
Недостатня кількість, а у деяких випадках й відсутність сучасних, науково обґрунтованих практичних методичних посібників, створює для педагогів фізичної культури і батьків певні труднощі для організації й проведення занять з дітьми спеціальних медичних груп (Арєф’єв В. Г., 2001). Оздоровча направленість системи фізичного виховання можлива при обов’язковому лікарському контролі за тими, хто займається фізичною культурою, особливо в осіб з ослабленим здоров’ям (Мазур В. А., Єдинак Г. А., 2011; Носай О. Л., Коваль Л. М., 2010; Чепурна В., 2000).
Отже актуальність нашого дослідження зумовлюється, з одного боку відомими фактами зниження здоров’я серед школярів, а з іншого – недостатньою вивченістю питання ширшого запровадження природних засобів оздоровлення, у тому числі й фізичних вправ у дітей з ослабленим здоров’ям.
Гіпотеза дослідження полягає в можливості розробки сучасних рекомендацій організації занять фізичного виховання педагогами у загальноосвітніх навчальних закладах та батьками в домашніх умовах для дітей з ослабленим здоров’ям, забезпечення їм всебічного гармонійного розвитку і успішної підготовки для повноцінного самостійного життя й трудової діяльності. Мета дослідження – аналіз наукової літератури з питання фізичного виховання школярів з ослабленим здоров’ям та розробка рекомендацій і комплексів вправ для покращення і розвитку їхнього здоров’я. Завдання дослідження зумовлене поставленою метою і передбачає:
– вивчення стану проблеми дослідження та науковий аналіз літератури з питання фізичного виховання школярів з ослабленим здоров’ям;
– з’ясувати особливості впливу фізичних вправ, рухового режиму, загартовування на організм школярів з ослабленим здоров’ям;
– встановити оптимальні режими оздоровчого фізичного навантаження для школярів спеціальних медичних груп;
– розробити комплексні вправи та запропонувати розроблені рекомендації для занять фізичними вправами школярів спеціальних медичних груп;
– з’ясувати можливості доступного об’єктивного контролю та самоконтролю за станом здоров’я школярів з ослабленим здоров’ям.
Методи дослідження: вивчення науково-методичної літератури й теоретичний аналіз та узагальнення отриманої інформації.
Об’єктом дослідження стали засоби покращення та розвитку здоров’я школярів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися автором на студентській науково-практичній конференції та публікувалися в університетському збірнику студентських наукових робіт у 2019 й 2020 роках.
Опис
Каганець, Д. В. Особливості організації оздоровчого фізичного виховання дітей шкільного віку з ослабленим здоров’ям : магістерська робота ; спец. 017 “Фізична культура і спорт“ / Д. В. Каганець ; наук. кер. І. Б. Марцінковський. – Миколаїв : НУК, 2020. – 85 с.
Ключові слова
організація, фізичне виховання, шкільний вік, ослаблене здоров’я, 017 “Фізична культура і спорт“, organization, physical education, school age, impaired health