№ 3 (496) 2024
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Дослідження енерготехнологічних характеристик спалювання метано-водневих сумішей у промисловому газовому пальнику(Гельветика, 2024) Рябцун Р. С.; Воробйов М. В.; Riabtsun Ruslan S.; Vorobiov Mykyta V.Актуальність задачі зменшення викидів парникових газів призвела до використання інноваційних водневих технологій в енергетиці, зокрема заміщення природного газу воднем. Використовуючи водень у суміші з природним газом вдається покращити екологічні показники та зменшити утворення СО2. В роботі проведені експериментальні дослідження спалювання метано-водневих сумішей на промисловому пальнику SUEMAX потужністю до 30 кВт. Доля заміщення воднем природного газу складала відповідно [Н2] = 30 % об. та 50 % об. Також в пальнику було спалено чистий водень ([Н2] =100 % об.). Мета дослідження полягала у визначенні енергоекологічних характеристик спалювання метано-водневих сумішей в промисловому газовому пальнику з визначенням емісії NOx, СО та температурних характеристик факелу з порівнянням з випадком спалювання чистого природного газу (метану). Метод дослідження – прямі експериментальні вимірювання енергоекологічних характеристик факела в умовах спалювання метано-водневої суміші в промисловому газовому пальнику. Об’єкт дослідження – процеси спалювання метано-водневої суміші в промисловому газовому пальнику. Предмет дослідження – утворення оксидів азоту NOx і СО при різному співвідношенні метан/водень газової суміші; температурні характеристики спалювання метано-водневих сумішей. На основі аналізу результатів експериментів визначино, що при спалюванні метано-водневої суміші зменшуються викиди СО та збільшуються температури викидних газів і емісія NOx. Встановлено, що емісія оксидів азоту NOx зростає в ~1,5…2,0 рази та складає [NOx] = 89 – 50 ppm для спалювання чистого водню. В той же час відмічається суттєве зниження утворення СО, ~20 разів при спалюванні суміші [СН4] / [Н2] = 50 / 50, % об., рівень утворення СО складає [СО] = 1 – 2 ppm.Документ Про розробку концептуального проекту пошуково-рятувального катера =(Гельветика, 2024) Астахова А. О.; Бадюл Ю. В.; Пащенко Ю. М.; Astakhova Alina O.; Badyul Yuriy V.; Pashchenko Yuriy M.Метою дослідження є вдосконалення процесу проектування пошуково-рятувальних катерів за допомогою принципово нової методики визначення їх головних елементів на початкових стадіях проектування. Методика. Методами концептуального проектування проведено аналіз і вибір головних розмірів пошуковорятувального катера. Результати. Створена модель функціонування пошуково-рятувального катера на етапі концептуальної розробки його проекту з використанням принципів продукт-орієнтованого та систем-орієнтованого проектування. В віртуальному середовищі за допомогою комплексу програм «Bentley Engineering» зроблено формування теоретичної поверхні катера, визначені морехідні якості катера, забезпечені вимоги класифікаційного товариства до його надійності. При розв’язанні задач продукт-орієнтованого проектування судна за допомогою регресійніх рівнянь розкладання суднових робіт на частини, оцінки трудових витрат та вартості матеріалів і обладнання використана модель побудови судна на умовній верфі, визначена собівартість та термін побудови катера. Наукова новизна. Розглянуто нову задачу створення пошуково-рятувального катера, здатного вирішувати різні задачі на річках і морі та надання йому помірної універсальності на основі аналізу задач функціонування та вартості виконання функціональних операцій. Практична значимість. Розроблений на основі сучасних досягнень теорії дослідницького проектування суден програмний комплекс оптимізаційного вибору головних елементів суден службово-допоміжного флоту вирішує питання побудови ефективних спеціалізованих суден для поповнення флоту України.Документ Перспективи розвитку підприємницької діяльності в Україні в контексті державної підтримки(Гельветика, 2024) Боровік Л. В.; Осадча Т. Ю.; Borovik Liubov V.; Osadcha Tetiana Y.За умов воєнного стану українська економіка намагається вистояти, а сектор підприємництва підлаштовується під умови роботи, генерує напрями подальшого розвитку та боротьби з кризовими ситуаціями. Метою цієї статті є визначення структури кількості діючих підприємств в Україні та аналіз розроблених та введених в дію державних проектів та програм для розвитку підприємницької діяльності в умовах війни. Методи. Для проведення даного дослідження було використано загальнонаукові методи: статистичні, аналітичні, графічні, методи групування та порівняння. Наукова новизна. Під час проведення дослідження використано актуальні статистичні дані, на основі яких можна зазначити проблеми сучасного підприємництва в Україні, а також сформувати перспективні напрями розвитку підприємницької діяльності на найближчі роки. Серед актуальних напрямів розвитку можна виділити такі як антикорупційна політика, створення актуальної та доступної консультативно-інформативної підтримки підприємцям, а також сприятливий інвестиційний клімат. Практична важливість. Досліджені сфери державної підтримки щодо розвитку підприємницької діяльності показують, що держава намагається створити умови для гідного відновлення роботи тих підприємств, які через військову агресію втратили можливість продовжувати надавати свої послуги та виготовляти власну продукцію. Зазначені в роботі основні засоби покращення підприємницької діяльності допоможуть створити умови для розширення ведення бізнесу та покращити економічний стан країни. Результати. Підприємницька діяльність в Україні має значний потенціал для розвитку. Тому влада України, заручившись підтримкою та досвідом країн-партнерів, впроваджує проекти та програми розвитку всіх актуальних сфер діяльності. Такі доступні програми стануть в нагоді щодо відновлення або розширення власного бізнесу. Це дасть змогу створити більше робочих місць, збільшити надходження до бюджету та покращити національну економіку.Документ Визначення раціональних структур схемних рішень енергетичних установок надводних кораблів при розкритті невизначеності цілі(Гельветика, 2024) Борисов В. Є.; Кузнецов Г. В.; Borysov Vadym E.; Kuznetsov Heorhii V.Раціональна структура корабельних енергетичних установок при розташуванні в машинному відділенні базується на умовах живучості, енергетичної ефективності та компактності. Наведені умови мають певні протиріччя і потребують обґрунтування оптимізаційного рішення шляхом розкриття невизначеностей при технічних обмеженнях внаслідок класу надводного корабля. При розкритті невизначеностей корабельнихенергетичних установок розгляд варіантів пов’язаних з досягненням цілі та урахуванням дії зовнішньої середи потребують використання різних методів. Метою дослідження є визначення раціональної структури схемних рішень корабельних енергетичних установок в машинному відділенні корабля на умовах технічних обмежень. Метод дослідження структури складних технічних систем базується на теорії систем та системному аналізі з використанням математичного апарату теорії графів. Отримано наступні результати: визначено використання окремих варіантів структурних схем енергетичних установок для надводних кораблів зі швидкістю повного переднього ходу від 25 до 60 вузлів, що обґрунтовує використання дизельної установки при швидкостях до 25 вузлів, газотурбінних і комбінованих установок CODOG, CODAG та COGAG при швидкостях від 30 до 44 вузлів, комбінованих установок CODOG, CODAG та COGAG при швидкостях більше 45 вузлів; структурні схеми енергетичних установок надводних кораблів за показниками діаметру структури, зв’язковості елементів, її ступеня централізації та складності мають наступні топологічні властивості: дизельна установка – компактна, не складна, але має задовільні показники живучості та нерівномірності завантаження; CODOG – відносно компактна, більш складна, живуча і рівномірно завантажена; CODАG – має підвищені габарити, складна, але живуча і рівномірно завантажена; COGOG – компактна, більш складна, живуча і рівномірно завантажена; COGАG – має підвищені габарити, більш складна, живуча і менш рівномірно завантажена. Технічна реалізація елементів корабельної енергетичної установки в її складі залежить від вихідних даних і пов’язана з пошуком узагальненої цілі на базі сукупності заданих технічних характеристик та їх кількісних оцінок.Документ Вдосконалення технологічної системи аспірації в процесах транспортування сипких матеріалів на прикладі дільниці коксосортування(Гельветика, 2024) Галай В. А.; Максимова Н. М.; Halay Volodymyr A.; Maksymova Nataliia M.Мета. Метою досліджень є пошук оптимального варіанту вдосконалення системи аспірації існуючої установки сортування коксу для забезпечення якості повітря в робочих зонах обслуговуючого персоналу, зменшення екологічного навантаження на навколишнє середовище, виконання норм встановлених законодавством та оптимізацію операційних витрат виробництва. Методика. Задля дослідження удосконалення шляхів видалення забрудненого повітря із робочих зон персоналу на дільниці коксосортування коксового цеху було проведено інструментальне вимірювання вмісту коксового пилу в повітрі робочих зон приміщень коксосортувалки під час роботи установки та повторне вимірювання в тих самих точках без використання газоочисної установки. Основні параметри рукавного фільтру визначено розрахунково. Результати. Якість повітря в робочих зонах і повітря, яке скидається, є задовільною, оскільки відповідає встановленим нормативним значенням, але в контексті сучасних тенденцій спрямованих на підвищення вимог щодо якості повітря та показників ресурсо- та енергоефективності виробництва набуває актуальності подальше дослідження вдосконалення систем аспірації та газоочисної установки на дільницях коксосортування коксового цеху. Для очищення повітря від пилу, що надходить від місць пересипів грохотів та валкових сит, установку аспірації та очищення газів доцільно або реконструювати, або замінити з причин виявлення ряду експлуатаційних недоліків: ускладнена наладка розподілу газового потоку; схильність газоходів до абразивного зношення; гідравлічний опір розгалуженої системи газоходів; неможливість підлаштовувати систему під фактичні потреби виробничого процесу. Доцільно зменшити продуктивність аспіраційного пристрою до мінімально можливої з урахуванням забезпечення припинення виходу пилу з укриття, шляхом встановлення місцевих пиловсмоктуючих пристроїв. Наукова новизна. Виявлені та обґрунтовані шляхи вдосконалення системи аспірації та газоочисної установки на дільниці коксосортування коксового цеху за рахунок застосування аспіраційних пристроїв місцевої дії оптимальної продуктивності. Практична значимість. Обґрунтовано використання місцевих пилозахисних пристроїв, що спрощує повернення уловленого пилу в технологічний процес та значно зменшує витрати енергії на виробництво коксу.Документ Аналіз ходовості яхт напівтонного класу(Гельветика, 2024) Казарєзов А. Я.; Пащенко М. Ю.; Пащенко Ю. М.; Kazariezov Anatoliy Ya.; Pashchenko Mykola Y.; Pashchenko Yuriy M.Метою дослідження є вдосконалення процесу проектування обводів крейсерсько-перегонових яхт напівтонного класу на початкових стадіях проектування. Методика. За методами чисельного моделювання проведено аналіз впливу обводів яхт на ходові якості з метою зменшення опору. Результати. В статті розглядаються форми обводів крейсерсько-перегонових яхт «напівтоного» класу (з перегоновим балом IOR = 6,6) які є оптимальним варіантом яхти для морських перегонів. «Напівтонники» швидкохідні, легше справляються із зустрічною хвилею, мають більші можливості підбору вітрил в залежності від вітрових умов. У той же час, в порівнянні з «однотонником», яхта «напівтоного» класу має меншу осадку, вдвічі меншу водотоннажність і відповідно вартість. Як показують попередні дослідження, універсальний «напівтонник» може стати базовою моделлю для створення ряду сучасних відносно легких і недорогих крейсерсько-перегонових яхт. Кажучи про універсальність «напівтонників», ми маємо на увазі те, що їх можна використовувати в самих різних умовах. Досвід плавання в мілководних районах морських заток, великих річок і озер підказує, що при осадці 1,2 м яхта може підходити до необладнаних берегів. Для таких умов, безсумнівно, буде зручний варіант яхти з двома укороченими фальшкілями – з осадкою 1,1–1,2 м. Для чисто морських умов в тому ж корпусі може бути зроблений кільовий варіант яхти з осадкою 1,8–2,1 м. В віртуальному середовищі за допомогою комплексу програм «Bentley Engineering» зроблено формування теоретичної поверхні трьох варіантів яхт: з радіальним корпусом, корпусами типу IOR та «шарпі», розраховані вітрильні поляри ходовості, забезпечені вимоги класифікаційного товариства до їх остійності. Пропонуємий проект яхти напівтонного класу з обводами типу шарпі має гарні ходові якості і може бути запропонований до самостійної побудови аматорами з листового матеріалу. Наукова новизна. У роботі розглянуті питання створення методики розробки обводів яхт напівтонного класу на початковому етапі, яка базується на використанні математичного моделювання. Практична значимість. Основні положення розглянутої в роботі методики початкового проектування можуть бути використані в задачі вибору оптимального з точки зору економічності та ефективності експлуатації проекту яхт.Документ Застосування принципів об'єктно-орієнтованих мов програмування для моделювання клітинного поділу(Гельветика, 2024) Кошова О. П.; Олексійчук Ю. Ф.; Оборожний А. В.; Черненко О. О.; Koshova Oksana P.; Oleksiichuk Yuriy F.; Oborozhnyy Artem V.; Chernenko Oksana O.Сучасна біологія та медицина потребують все більш точних та детальних моделей клітинних процесів. Моделювання клітинного поділу є критично важливим для розуміння таких явищ, як ріст пухлин, регенерація тканин та розвиток організму. Об'єктно-орієнтовані мови програмування дозволяють створювати моделі, що є легко зрозумілими, модульними та гнучкими. Це сприяє швидкому розвитку та модифікації моделей без необхідності повного переписування коду, що є особливо важливим для наукових досліджень. Мета дослідження полягає в моделюванні клітинного поділу засобами об'єктно-орієнтованих мов програмування. Методика. В дослідженнях використані методи об'єктно-орієнтованих мов програмування, код програми написаний на Kotlin. Результати. Створено модель клітинного поділу, яка охоплює ключові етапи процесу. Використання об'єктно-орієнтованих принципів дозволило структурувати модель таким чином, щоб кожен компонент клітини та етап поділу був представлений окремим класом. Завдяки принципам інкапсуляції, всі елементи та процеси моделі були розділені на окремі модулі, що значно полегшує їх модифікацію та повторне використання. Це сприяє підвищенню якості та надійності програмного забезпечення, що використовується для моделювання. Застосування наслідування та поліморфізму дозволило створити ієрархію класів, що забезпечує зручну розширюваність моделі. Це дозволяє легко додавати нові типи клітин та процеси без необхідності змінювати існуючу структуру коду. Новизна роботи. Робота демонструє новий спосіб використання принципів об'єктноорієнтованого програмування для моделювання складних біологічних процесів, зокрема клітинного поділу. Це є важливим кроком у розвитку методології біоінформатики та комп'ютерної біології. Практична значимість. Робота є актуальною як з наукової, так і з практичної точки зору, сприяючи розвитку нових методів дослідження клітинних процесів та інтеграції біологічних знань з сучасними інформаційними технологіями. Має значну цінність для освіти, оскільки демонструє приклад використання сучасних методів програмування для вирішення складних наукових задач. Це може сприяти підготовці нових поколінь науковців та програмістів, що володіють необхідними знаннями та навичками для роботи у сфері біоінформатики та системної біології.Документ Економіко-математичне моделювання чинників регіонального розвитку(Гельветика, 2024) Коваленко Л. Б.; Пруненко Д. О.; Фролов С. О.; Одерій С. М.; Kovalenko Liudmyla B.; Prunenko Dmytro О.; Frolov Serhii О.; Oderii Serhii М.Визначена актуальність теми дослідження щодо здійснення економіко-математичного моделювання чинників регіонального розвитку. У рамках дослідження досягнута мета відносно встановлення причиннонаслідкових зв’язків між чинниками регіонального розвитку на основі застосування інструментарію економіко-математичного моделювання. Вирішені завдання щодо: визначення чинників регіонального розвитку; розробки напрямів реалізації економіко-математичного моделювання чинників регіонального розвитку; обґрунтування заходів забезпечення регіонального розвитку. У результаті економіко-математичного моделювання встановлено, що найбільший вплив на узагальнюючий критерій регіонального розвитку здійснює індекс сільськогосподарської продукції. Це свідчить про зростання значення сільського господарства у системі регіонального розвитку. Проте, індекс сільськогосподарської продукції на 38 % обумовлює зміни індексу валового регіонального продукту. Слід зазначити, що на низькому рівні обумовлений вплив індексів промислової продукції та будівельної продукції на узагальнюючий критерій регіонального розвитку. Розроблені економіко-математичні моделі вказують на необхідність застосування заходів щодо підвищення значення виробництва будівельної продукції та промислової продукції у системі регіонального розвитку. Крім того, важливого значення набуває подальше збільшення рівня виробництва сільськогосподарської продукції. У системі регіонального розвитку запропоновано удосконалити систему формування та використання інформаційно-аналітичного забезпечення сільськогосподарської, будівельної сфери, промисловості на регіональному рівні. Важливим напрямом формування й використання шляхів забезпечення регіонального розвитку є застосування інструментарію економіко-математичного моделювання, підготовки кваліфікованих спеціалістів, що дозволяє розробити обґрунтовані управлінські заходи.Документ Дослідження енергетичних характеристик високовольтного електрохімічного вибуху(Гельветика, 2024) Козирєв С. С.; Kozyrev Serhii S.Метою роботи є визначення значень енергетичних характеристик високовольтного електрохімічного вибуху, які забезпечують максимальну ефективність екзотермічного перетворення енергії та максимальне виділення хімічної енергії в режимі вибухового горіння екзотермічної суміші в каналі високовольтного розряду. Методика. Оцінка ефективності екзотермічного перетворення енергії в каналі високовольтного розряду проводиться з використанням розробленої методики експериментального визначення кількості хімічної енергії, яка виділилась за рахунок екзотермічних перетворень, з використанням математичного моделювання процесів в каналі розряду. Результати. Досліджено вплив величини електричної енергії, що вводиться в канал розряду; маси екзотермічної суміші; питомої електричної енергії на ефективність перетворення енергії при високовольтному імпульсному розряді в конденсованих екзотермічних середовищах та визначено умови, які забезпечують максимальне виділення хімічної енергії при високовольтному електрохімічному вибуху. Наукова новизна. На основі аналізу результатів експериментальних досліджень впливу енергетичних характеристик високовольтного електрохімічного вибуху на ефективність електровибухового перетворення енергії встановлено оптимальне значення питомої електричної енергії, що забезпечує максимальне виділення хімічної енергії при високовольтному імпульсному розряді в конденсованих екзотермічних середовищах. Практична значимість. Використання визначених в даній роботі умов, що забезпечують виділення максимальної кількості хімічної енергії, для синтезу комбінованих енергоджерел розрядно-імпульсних технологій на основі високовольтного електрохімічного вибуху дає змогу суттєво зменшивши енергозатрати за рахунок максимуму додаткової хімічної енергії, що виділяється в результаті екзотермічних реакцій в каналі розряду, та мінімізувати витрати екзотермічних сумішей при реалізації технологічних операцій з використанням високовольтного електрохімічного вибуху.Документ Особливості визначення оптимальних головних елементів швидкісного пасажирського судна з аутригерами(Гельветика, 2024) Морозов К. О.; Морозов О. О.; Morozov Kostyantyn О.; Morozov Oleksii A.Мета. Розгляд особливостей архітектурно-конструктивного типу та визначення оптимальних елементів швидкісного пасажирського судна з аутригерами на стадії концептуального проектування. Методика. Застосовано методи теорії і проектування суден, аналізу та статистики. Результати. Судна з аутригерами відрізняються за своїм архітектурно-конструктивним типом (АКТ), від класичних катамаранів та тримаранів, тим що не складаються з трьох або двох однакових корпусів. Судна цього типу мають співвідношення корпусу L/B від 8 до 10. Це призводить до зменшення остійності та виникає «бар’єр остійності». Відповідно для нівелювання цього застосовуються аутригери. Велике співвідношення довжини до ширини L/B та відносної довжини l L V = 3 САР, дозволяє зменшити «хвильову» складову в загальному балансі опору без значного збільшення змоченої поверхні судна. Сформульована оптимізаційна задача вибору оптимальної конфігурації головних елементів швидкісного пасажирського САР. Визначені незалежні змінні, нормативні та тривіальні обмеження пошукового простору. Розроблено загальну блок-схему математичної моделі проектування швидкісного пасажирського САР. В умовах економічних ризиків для визначення критерію оптимізації застосовано метод статистичних випробувань або метод Монте-Карло. Наукова новизна. Вперше визначені особливості пасажирського судна з аутригерами та сформульована оптимізаційна задача вибору оптимальної конфігурації головних елементів САР. Практичне значення. Відновлення швидкісного пасажирського сполучення з порту Одеса є актуальною перспективою, особливо у післявоєнному розвідку півдня України. В різні роки швидкісне морське сполучення с Одеси було пріоритетною задачею. На даний час морські транспортні засоби які обслуговували пасажирські напрямки з порту Одеса, вже списані, або морально застаріли. Тому для маршруту Одеса–Стамбул, є доцільним створення нового швидкісного пасажирського судна, а саме швидкісного пасажирського судна з аутригерами.Документ Процесний підхід до управління комунікаціями(Гельветика, 2024) Мирута Н. М.; Myruta Nataliia М.Мета. Дослідження елементів комунікації, ідентифікація процесу управління комунікаціями за допомогою процесного підходу для підвищення його ефективності та результативності. Методика. Теоретичною основою дослідження є праці вчених. Контент-аналіз – для дослідження думок та пропозицій науковців щодо елементів, етапів та змісту процесу комунікацій. Процесний підхід – для побудови логіки процесу комунікації, визначення його структури, виявлення входів та виходів. Методологія структурного моделювання SADT – для побудови схеми процесу комунікації. Метод узагальнення – для підсумку результатів дослідження. Результати. З метою підвищення результативності комунікацій пропонується застосувати процесний підхід до управління ними. Процесний підхід представляє будь яку діяльність (в тому числі і управління) у вигляді процесу, який складається з сукупності підпроцесів, пов’язаних між собою через виходи–входи: вихід попереднього підпроцесу є входом наступного. До процесу управління комунікаціями необхідно включити підпроцеси: «встановлення мети управління комунікацією», «підготовка комунікації» та «здійснення комунікації». Крім цього, враховуючи важливість оцінки їх результативності, четвертим пропонується включити підпроцес «оцінка результату управління комунікацією». Входом процесу управління комунікаціями є мета діяльності організації. Виходом підпроцесу «Встановлення мети управління комунікаціє» є мета, яка і визначить зміст підпроцесу «Підготовка комунікації». Важливим входом в цей підпроцес має бути зворотний зв'язок із отримувачем повідомлення, бо саме він підштовхує процес до розвитку. Виходом з підроцесу «Підготовка комунікації» буде розроблений комплекс її елементів: це визначена цільова група (отримувач повідомлення), обраний канал та сформоване повідомлення. Цей перелік елементів буде входом в підпроцес «Здійснення комунікації». Входом в підпроцес «Оцінка результатів управління комунікацією» є вихід підпроцесу «Здійснення комунікації», а саме результат цього процесу. Наукова новизна. Запропонований процесний підхід до управління процесом комунікації, в якому на відміну від існуючих, наявність кожного етапу обґрунтований попереднім, що унеможливлює зайві чи недоцільні етапи, а процес управління не переривається. Практична значущість. Запропонований підхід дасть змогу ідентифікувати всі необхідні етапи комунікації, побудувати їх у логічній послідовності, що призведе до врахування причин можливих комунікативних бар’єрів та підвищенню ефективності та результативності комунікації.Документ Метод вибору оптимальної форми корпусу парусної яхти за критерієм мінімуму опору води(Гельветика, 2024) Некрасов В. О.; Астахова А. О.; Nekrasov Valeriy O.; Astakhova Alina O.Серед трьох традиційних етапів проектування суден – концептуального, технічного та робочого, підвищена увага у даний час приділяється концептуальному (дослідницькому) проектуванню. Пояснюється це необхідністю попереднього відшукання потрібних показників ефективності проектованого судна, які на наступних етапах проектування становяться основними цілями реалізації проектного рішення. Методами, за допомогою яких на етапі концептуального проектування здійснюється пошук судна з необхідною ефективністю, є варіантний або оптимізаційний метод вибору його головних елементів. У зв'язку з тим, що на етапі концептуального проектування, як правило, функціональні зв'язки між головними елементами та показниками ефективності відсутні, ці зв'язки або моделюються, або використовуються ті, що отримані в результаті обробки статистичних даних щодо плаваючих суден та проведення серійних модельних випробувань. Метою цієї роботи є складання методу вибору оптимальних параметрів форми корпусу парусних яхт на основі використання регресійних рівнянь, отриманих за результатами серійних експериментальних досліджень ходовості яхт у дослідних басейнах. Для реалізації мети побудовано формулювання оптимізаційної задачі вибору оптимальних параметрів форми корпусу яхти та приведено метод її розв’язання. В цієї задачі: в якості критерія оптимальності обрано мінімум опору води руху яхти, система незалежних змін побудована такім чином, щоб достатньо повно врахувати особливості впливу форми корпусу на опір води, а система обмежень – щоб виявляти таку область рішень, яка забезпечує мінімальні значення опору води в усьому діапазоні можливих швидкостей руху яхти, від малих до великих. У якості методу розв'язання оптимізаційної задачі обрано метод узагальненого редукованого градієнта. Приведено приклади розв’язання оптимізаційної задачі, які розкривають вказані особливості її формулювання. Показано ефективність використання запропонованої оптимізаційної задачі під час вибору головних елементів яхт на стадіях їх концептуального проектування.Документ Бізнес-аналіз та проектний менеджмент в ІТ: ефективні стратегії та практики(Гельветика, 2024) Ольховська О. О.; Парфьонова Т. О.; Бражніченко А. О.; Olkhovska Olena V.; Parfyonova Tatiana O.; Brazhnichenko Artur O.В умовах швидкого розвитку інформаційних технологій та зростаючих вимог до ефективності бізнес-процесів, компанії стикаються з необхідністю впровадження ефективних методів бізнес-аналізу та проектного менеджменту. Ця тема є критично важливою для успішного управління ІТ-проектами та забезпечення конкурентоспроможності на ринку. Метою дослідження є вивчення та узагальнення найкращих практик бізнес-аналізу та проектного менеджменту в ІТ, а також розробка рекомендацій для їхнього застосування на практиці. Особливу увагу приділено аналізу ефективних стратегій управління ІТ-проектами, виявленню ключових факторів успіху та розгляду інструментів, що сприяють підвищенню продуктивності та якості виконання проектів. Методика. Для досягнення поставленої мети у роботі використано кількісні та якісні методи дослідження, включаючи аналіз літератури, аналіз успішних ІТ-проектів. Методологія дослідження включає збір і обробку даних, інтерпретацію результатів з метою виявлення ефективних стратегій та практик. Результати. В роботі досліджено основні принципи, стратегії та практики бізнес аналізу та проектного менеджменту, зокрема їх взаємодію та вплив на ефективність реалізації ІТ-проектів. Стаття охоплює аспекти співпраці та комунікації між бізнес аналітиками та проектними менеджерами, важливість гнучкості та адаптивності у сучасному проектному середовищі, а також детально розглядає стратегії та практики, що сприяють підвищенню ефективності ІТ-проектів. Зокрема, розглядаються гнучкі методології (Agile, Scrum), використання сучасних інструментів для управління проектами та бізнес аналізу (Jira, Trello, MS Project), постійне навчання та розвиток команди, регулярний зворотний зв’язок та оцінка ефективності, а також управління ризиками та орієнтація на потреби клієнтів і кінцевих користувачів. Результати дослідження демонструють, як інтеграція цих елементів сприяє успішній реалізації ІТ-проектів, підвищенню продуктивності команд та задоволеності клієнтів. Новизна роботи включає узагальнення результатів дослідження, практичні рекомендації та інноваційні підходи для покращення бізнес аналізу і проектного менеджменту. Практична значимість. Результати дослідження показують, що успіх ІТ-проектів значною мірою залежить від правильно організованого бізнес аналізу та ефективного управління проектами. Запропоновані стратегії та практики можуть бути використані для покращення продуктивності та якості виконання ІТ-проектів, зменшення ризиків та підвищення задоволеності зацікавлених сторін.Документ Обґрунтування раціональних параметрів електроприводів насосних агрегатів для систем агропромислового комплексу(Гельветика, 2024) Семенов А. О.; Скрипник В. О.; Харак Р. М.; Супрович О. С.; Semenov Anatolii О.; Skrypnyk Viacheslav O.; Kharak Ruslan М.; Suprovych Оleksandr S.У статті розглядається важливість оптимізації параметрів електроприводів насосних агрегатів для забезпечення максимальної ефективності їх роботи в системах водопостачання агропромислового комплексу. Аналізується вплив правильно підібраних параметрів електроприводу на зниження енергоспоживання, зменшення зносу обладнання та підвищення продуктивності систем. В результаті дослідження запропоновано реко мендації щодо підбору раціональних параметрів електроприводів, що забезпечують підвищення енергоефективності та надійності систем агропромислового комплексу. Мета. Обґрунтування раціональних параметрів електроприводу насосного агрегату для забезпечення максимальної ефективності підвищення коефіцієнта корисної дії в системах водопостачання агропромислового комплексу в залежності від технічних параметрів системи «електродвигун–насос». Методика. Аналіз роботи електроприводів насосних агрегатів для досягнення обґрунтування раціональних параметрів електроприводів з використанням регулювання зміною характеристики системи та регулювання зміною характеристики насоса. Результати. Дослідження показали, що для забезпечення максимальної ефективності роботи насосних агрегатів необхідно: вибирати раціональну потужність та тип електродвигуна на основі технічних параметрів системи «електродвигун–насос»; враховувати коефіцієнт корисної дії (ККД) насоса та передачі; розраховувати параметри електродвигуна, враховуючи можливі відхилення режиму роботи насоса. Наукова новизна. Розробка методології обґрунтування раціональних параметрів електроприводів для насосних агрегатів, що забезпечують максимальну ефективність роботи в агропромислових комплексах. Вперше запропоновано методику комплексного підходу до вибору параметрів електродвигуна, яка враховує: зміни характеристик системи насос–мережа; зміни характеристик насоса; вплив механічних характеристик насоса та електродвигуна на роботу всієї установки. Практична значимість. Практична значимість роботи полягає у можливості: оптимізувати робочу точку системи для забезпечення максимальної ефективності; підвищити енергоефективність насосних агрегатів за рахунок правильного підбору режимів роботи.Документ Забезпечення відмовостійкості та стабільності роботи інформаційної системи оцінювання ризику банкрутства(Гельветика, 2024) Сіньковський А. П.; Триус Ю. В.; Sinkovskyi Artem P.; Tryus Yurii V.У даній роботі представлено комплексний підхід до забезпечення відмовостійкості та стабільності роботи інформаційної системи оцінювання ризику банкрутства підприємств. Дослідження зосереджено на розробці та впровадженні передових технологій та методів, спрямованих на підвищення надійності, масштабованості та ефективності системи в умовах високих навантажень та потенційних збоїв. Ключовим аспектом роботи є впровадження можливості автоматичного масштабування, що дає можливість системі динамічно адаптуватися до змін у навантаженні. Особлива увага також приділена реалізації event-driven архітектури з використанням асинхронного підходу, що реалізований на стороні мікросервісів. Даний підхід дозволяє значно підвищити пропускну здатність системи та зменшити latency (затримки) при обробці запитів. У роботі також представлено впровадження паттерну Circuit Breaker, використання якого дозволяє системі залишатися функціональною навіть при частковій недоступності окремих сервісів. Значну увагу приділено балансуванню навантаженнь з використанням Kubernetes. Представлено практичні рекомендації щодо оптимізації розгортання та управління контейнеризованими мікросервісами. Робота також висвітлює аспекти моніторингу та логування в розподіленій системі, що є важливим для швидкого виявлення та усунення проблем. Представлено підходи до централізованого збору та аналізу логів, а також методи візуалізації метрик продуктивності. Практична значимість роботи полягає у розробці конкретних рекомендацій та технічних рішень, які можуть бути застосовані для підвищення відмовостійкості та стабільності роботи інформаційних систем оцінювання ризику банкрутства. Запропоновані підходи дозволяють значно підвищити надійність та ефективність таких систем, що є критичним для прийняття точних та своєчасних рішень.Документ Аналіз впливу зміни параметрів газодинамічних процесів при лазерному зварюванні на рівень механічних характеристик з’єднань зі сталі 09Г2С(Гельветика, 2024) Соколовський М. В.; Сіора О. В.; Юрченко Ю. Ю.; Бондарєва В. І.; Бернацький А. В.; Sokolovskyi Mykola V.; Siora Oleksandr V.; Yurchenko Yurii Y.; Bondarieva Valentyna I.; Bernatskyi Artemii V.При виготовленні різних конструкцій та деталей виробів різних галузей промисловості постало завдання вивчення особливостей газодинамічних процесів лазерного зварювання у різних просторових положеннях та їх впливу на характеристики зварних з’єднань. Мета даної роботи – аналіз впливу зміни параметрів газодинамічних процесів на рівень механічних характеристик зварних з’єднань зі сталі 09Г2С при лазерному зварюванні в різних просторових положеннях. Одержані в ході виконання досліджень наукові результати планується використати при відпрацюванні технологій лазерного зварювання виробів різних галузей промисловості. З метою вивчення даної проблеми, було проведено ряд експериментальних робіт, включаючи виготовлення серії експериментальних зразків стикових зварних з’єднань у різних просторових положеннях з використанням різних систем газового захисту та напрямків зварювання, випробування цих зразків на розтяг, вимірювання їх мікротвердості, а також вивчення мікроструктури шліфів. На базі даних, отриманих з допомогою експерименту, було проаналізовано вплив відносного просторового положення заготовки, зварювальної головки та газового захисту на ванну розплаву та характеристики зварних з’єднань при лазерному зварюванні в різних просторових положеннях. Після виконання робіт було визначено, що при лазерному зварюванні низьколегованих сталей, застосування аргону і, більшою мірою, суміші аргону з вуглекислим газом, призводять до підвищення твердості металу швів за рахунок зростання кількості і твердості бейнітної складової. При цьому, під час лазерного зварювання сталі 09Г2С підвищений вміст марганцю сприяє збільшенню твердості з’єднання. Встановлено, що в додачу до використання системи газового захисту, швидкість охолодження рідкого металу підвищувалася, що є причиною додаткового зростання твердості. Застосування суміші 80 %Ar + 20 %CO2 призводить до невеликого (10...30 %) збільшення ширини швів в поєднанні зі значним поліпшенням формування верхнього посилення і усуненням схильності до утворення підрізів.Документ Інтелектуальний потенціал регіону: багатогранність ініціалізації, виклики та стратегії розвитку(Гельветика, 2024) Сумара А. О.; Бондаренко В. Є.; Sumara Artem O.; Bondarenko Valeriia Ye.У статті розглянуто важливі аспекти формування інтелектуального потенціалу регіону у контексті забезпечення інноваційно-цифрової моделі розвитку. Визначено, що формування інтелектуального потенціалу є ключовим для досягнення сталого економічного зростання та соціального прогресу в сучасних умовах. Досліджено ефективне управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу, врахування різноманітних факторів, що впливають на цей процес, включаючи інституційні, фінансові, соціальні та інфраструктурні аспекти. Особлива увага приділяється розгляду трьох можливих траєкторій ініціалізації інтелектуального потенціалу регіону – розширеної, простої та звуженої – які визначаються соціально-економічними умовами в конкретному регіоні. На прикладі Миколаївської області, розташованої на півдні України, детально аналізується її стратегічний підхід до розвитку до 2027 року. Основні напрями включають інноваційну промисловість, розвиток транспортно-логістичного комплексу, підвищення туристичного потенціалу та екологічної сільськогосподарської продукції. Також у статті розглядаються виклики та обмеження, що перешкоджають успішному формуванню інтелектуального потенціалу Миколаївської області, зокрема недостатність наукових досліджень, проблеми з кадрами, корупція та складна демографічна ситуація. Запропоновані рекомендації спрямовані на зменшення цих бар'єрів і створення сприятливого середовища для розвитку інтелектуального потенціалу регіону. Метою статті є дослідження ключових аспектів формування інтелектуального потенціалу регіону в контексті забезпечення інноваційно-цифрової моделі розвитку, визначення основних викликів та обмежень, що перешкоджають цьому процесу, та розробка рекомендацій для створення сприятливого середовища, яке сприятиме сталому економічному зростанню та соціальному прогресу на прикладі Миколаївської області. Методика дослідження включає в себе комплексний підхід, який поєднує кількісні та якісні методи аналізу. Основні етапи дослідження: 1. Аналіз науково-теоретичних джерел: дослідження публікацій, наукових статей, монографій та інших джерел, які висвітлюють проблематику формування інтелектуального потенціалу регіону. 2. Емпіричний аналіз: збирання та аналіз статистичних даних щодо економічного розвитку регіону, рівня освіти, науково-дослідної діяльності, демографічної ситуації, інвестиційної привабливості та інших важливих показників. 3. Польове дослідження: проведення інтерв'ю та опитувань серед представників влади, бізнесу, академічних установ та громадських організацій для виявлення основних викликів та потреб у розвитку інтелектуального потенціалу. 4. Системний аналіз: використання методів SWOT-аналізу для оцінки сильних та слабких сторін, можливостей та загроз у контексті формування інтелектуального потенціалу регіону. 5. Моделювання сценаріїв розвитку: розробка кількох можливих траєкторій ініціалізації інтелектуального потенціалу регіону (розширена, проста, звужена) з урахуванням соціально-економічних умов. 6. Розробка рекомендацій: на основі отриманих даних і аналізу формулювання конкретних пропозицій та рекомендацій для владних структур, бізнесу та академічних установ щодо оптимізації процесу формування інтелектуального потенціалу. Ця методика дозволяє всебічно дослідити процес формування інтелектуального потенціалу, враховуючи різноманітні аспекти та фактори, що впливають на цей процес, та розробити ефективні стратегії для його оптимізації. Результати. В результаті проведеного дослідження було визначено, що формування інтелектуального потенціалу регіону є ключовим фактором для забезпечення сталого економічного зростання та соціального прогресу. Аналіз показав, що ефективне управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу повинно враховувати інституційні, фінансові, соціальні та інфраструктурні аспекти. Було виявлено три можливі траєкторії ініціалізації інтелектуального потенціалу – розширена, проста та звужена, які залежать від соціально-економічних умов конкретного регіону. На прикладі Миколаївської області проаналізовано її стратегічний підхід до розвитку до 2027 року, що включає інноваційну промисловість, розвиток транспортно-логістичного комплексу, підвищення туристичного потенціалу та підтримку екологічної сільськогосподарської продукції. Було ідентифіковано основні виклики, зокрема недостатня результативність наукових досліджень, втрата кваліфікованих кадрів, корупція та складна демографічна ситуація. Запропоновані рекомендації спрямовані на подолання цих бар’єрів та створення сприятливого середовища для розвитку інтелектуального потенціалу регіону. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі процесу формування інтелектуального потенціалу регіону з урахуванням специфіки соціально-економічних умов Миколаївської області. У статті вперше запропоновано концепцію багатогранного підходу до управління інтелектуальним потенціалом, яка враховує інституційні, фінансові, соціальні та інфраструктурні аспекти. Досліджено три можливі траєкторії ініціалізації інтелектуального потенціалу – розширену, просту та звужену – і проаналізовано їх вплив на стратегічний розвиток регіону. Також внесено нові пропозиції щодо подолання викликів, зокрема, шляхом активізації співпраці між науковими установами та промисловими підприємствами, а також вдосконалення механізмів боротьби з корупцією і підтримки молодих науковців.Документ Освіта, наука та цифрові технології як ключові чинники розвитку інтелектуального потенціалу регіону(Гельветика, 2024) Сумара А. О.; Бондаренко В. Є.; Sumara Artem O.; Bondarenko Valeriia Ye.У статті подано, що формування інтелектуального потенціалу регіону є ключовим чинником у забезпеченні інноваційно-цифрової моделі розвитку, що сприяє сталому економічному зростанню та високій якості життя населення. Виокремлено, що цей процес передбачає активну співпрацю між освітніми та науковими установами, бізнесом і владою, спрямовану на генерацію та впровадження нових знань і технологій. Узагальнено, що основні напрямки включають цифровізацію освіти, підтримку науково-дослідницької діяльності, інтеграцію принципів смарт-спеціалізації, створення інноваційних кластерів та розвиток людського капіталу через підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів. Досліджено, що формування інтелектуального потенціалу Миколаївської області є важливим чинником для реалізації інноваційно-цифрової моделі розвитку регіону. Визначено, що Стратегія розвитку області до 2027 року передбачає чотири стратегічні цілі: стійке економічне зростання багатогалузевої економіки, висока якість життя, збереження та розвиток територій, і конкурентоспроможна економіка на основі інновацій. Проаналізовано, що виконання плану заходів на 2021-2023 роки було ускладнено війною, яка затримала реалізацію багатьох проєктів. Проте, з 2024 року розвиток інтелектуального потенціалу потребує подальшої цифровізації освіти, підтримки наукових досліджень, впровадження принципів смарт-спеціалізації та підвищення кваліфікації кадрів. Розглянуто, що важливим є створення інно ваційних кластерів, розвиток підприємництва та міжнародної співпраці. Досліджено, що в умовах війни та післявоєнного відновлення регіону, акцент має робитися на аграрному секторі, оборонній промисловості та IT-технологіях. Узагальнено, що ці заходи сприятимуть економічному відродженню регіону, підвищенню його конкурентоспроможності та якості життя населення, забезпечуючи стале зростання на основі інноваційних та цифрових рішень. Метою дослідження є аналіз і визначення стратегічних підходів до формування та ефективного управління інтелектуальним потенціалом регіону в умовах інноваційно-цифрової трансформації. Це передбачає дослідження ключових факторів, які впливають на розвиток інтелектуального потенціалу, таких як освіта, науководослідницька діяльність, співпраця між державою, освітніми установами та бізнесом. Особливу увагу буде приділено аналізу досвіду Миколаївської області та розробці рекомендацій для підвищення конкурентоспроможності та стійкості регіону в сучасних умовах. Методика дослідження включає в себе комплексний підхід, який поєднує кількісні та якісні методи аналізу. Основні етапи дослідження: 1. Аналіз науково-теоретичних джерел – дослідження публікацій, наукових статей, монографій та інших джерел, що висвітлюють проблематику формування інтелектуального потенціалу регіону. 2. Емпіричний аналіз – збирання та аналіз статистичних даних щодо економічного розвитку регіону, рівня освіти, науково-дослідної діяльності, демографічної ситуації, інвестиційної привабливості та інших важливих показників. 3. Польове дослідження – проведення інтерв'ю та опитувань серед представників влади, бізнесу, академічних установ та громадських організацій для виявлення основних викликів та потреб у розвитку інтелектуального потенціалу. 4. Системний аналіз – використання методів SWOT-аналізу для оцінки сильних та слабких сторін, можливостей та загроз у контексті формування інтелектуального потенціалу регіону. 5. Моделювання сценаріїв розвитку – розробка кількох можливих траєкторій ініціалізації інтелектуального потенціалу регіону (розширена, проста, звужена) з урахуванням соціально-економічних умов. 6. Розробка рекомендацій – на основі отриманих даних і аналізу формулювання конкретних пропозицій та рекомендацій для владних структур, бізнесу та академічних установ щодо оптимізації процесу формування інтелектуального потенціалу. Ця методика дозволяє всебічно дослідити процес формування інтелектуального потенціалу, враховуючи різноманітні аспекти та фактори, що впливають на цей процес, та розробити ефективні стратегії для його оптимізації. Результати. В результаті проведеного дослідження було визначено, що формування інтелектуального потенціалу регіону є ключовим фактором для забезпечення сталого економічного зростання та соціального прогресу. Аналіз показав, що ефективне управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу повинно враховувати інституційні, фінансові, соціальні та інфраструктурні аспекти. Було виявлено три можливі траєкторії ініціалізації інтелектуального потенціалу: – Розширена траєкторія: орієнтована на комплексний підхід до розвитку, включаючи інтенсивну цифровізацію освіти, створення інноваційних кластерів, активне міжнародне співробітництво та інвестиції в наукові дослідження. – Проста траєкторія: орієнтована на поступове удосконалення існуючих систем освіти та науки без значних інвестицій у новітні технології та інфраструктурні зміни. – Звужена траєкторія: орієнтована на обмежене удосконалення певних секторів, зокрема у відповідь на нагальні виклики, такі як демографічні зміни або кризові ситуації. На прикладі Миколаївської області проаналізовано її стратегічний підхід до розвитку до 2027 року, що включає інноваційну промисловість, розвиток транспортно-логістичного комплексу, підвищення туристичного потенціалу та підтримку екологічної сільськогосподарської продукції. Було ідентифіковано основні виклики, зокрема недостатня результативність наукових досліджень, втрата кваліфікованих кадрів, корупція та складна демографічна ситуація. Запропоновані рекомендації спрямовані на подолання цих бар’єрів та створення сприятливого середовища для розвитку інтелектуального потенціалу регіону. Це передбачає: – Покращення системи освіти через впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), онлайн-курсів і змішаних форм навчання. – Активна підтримка науково-дослідницької діяльності та створення інноваційних кластерів. – Співпраця між державою, освітніми установами та бізнесом для забезпечення фінансування та розвитку інфраструктури. – Розвиток людського капіталу через підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів. – Стимулювання підприємництва, особливо малого та середнього бізнесу, для створення робочих місць та підтримки економічного зростання. Ці заходи сприятимуть формуванню конкурентоспроможного і стійкого інтелектуального потенціалу Миколаївської області, що забезпечить її економічну стабільність та соціальний прогрес в умовах постійних викликів. Наукова новизна. У даному дослідженні представлено новий підхід до формування інтелектуального потенціалу регіону, акцентуючи увагу на комплексному управлінні інституційними, фінансовими, соціальними та інфраструктурними аспектами. Вперше виявлено та систематизовано три основні траєкторії ініціалізації інтелектуального потенціалу регіону – розширену, просту та звужену. Ці траєкторії дозволяють адаптувати стратегії розвитку в залежності від специфічних соціально-економічних умов регіону. Також вперше в контексті Миколаївської області проведено детальний аналіз стратегічного підходу до розвитку до 2027 року, що включає інноваційні моделі промисловості, транспортно-логістичний комплекс, туристичний потенціал та екологічно чисту сільськогосподарську продукцію. Визначено специфічні проблеми, зокрема недостатню ефективність наукових досліджень, втрату кваліфікованих кадрів, корупцію і демографічні виклики. Це дослідження пропонує нові рекомендації для подолання цих бар'єрів і створення сприятливого середовища для розвитку інтелектуального потенціалу.Документ Аналіз ролі фахівців із тестування та забезпечення якості(Гельветика, 2024) Трофименко О. Г.; Соколов А. В.; Чикунов П. О.; Ахмаметьєва Г. В.; Атанасевич А. О.; Trofymenko Olena G.; Sokolov Artem V.; Chykunov Pavlo O.; Akhmametieva Hanna V.; Atanasevych Anastasiia O.Статтю присвячено висвітленню питань фахової і злагодженої роботи команди спеціалістів з контролю та забезпечення якості, адже від неї багато в чому залежить успіх програмних проєктів. На фахівців з тестування та забезпечення якості ПЗ покладається велика відповідальність. Залежно від розміру компанії та масштабів проєкту команда тестувальників може складатися з різної кількості та різного роду фахівців з тесту вання: тестувальники програмного забезпечення, інженери з тестування, аналітики тестування та спеціалісти з контролю якості програмного забезпечення та інші. Кожен з них відповідає за свою ланку роботи і має свою зону відповідальності, що в решті решт сприяє розподілу обов’язків та більш якісному підходу до розподілу та виконання роботи. Метою роботи є дослідження ролі різних спеціалістів із забезпечення якості програмного забезпечення та важливість навчання тестуванню здобувачів вищої освіти спеціальностей, які стосуються розробки ПЗ. Методика. У статті розглянуто та систематизовано ролі, обов’язки та навички різних фахівців команди з тестування. Результати. З’ясовано, що в когорту можливих професій команди з контролю якості та тестування входять: тестувальник ПЗ (QA Tester або Software Tester); інженер з автоматизації тестування (Test Automation Engineer); інженер з тестування (QA Engineer, QE); спеціаліст з тестування (QА Specialist, QS); спеціаліст з контролю якості (QС Specialist); аналітик тестування (QA Analyst); лідер із забезпечення якості (QA Lead, Team, QA Teach Lead); менеджер із забезпечення якості (QA Manager, QA Architect); голова (керівник) із забезпечення якості (Head of QA, Director of QA). Залежно від досвіду роботи в компаніях, рівня фаховості і відповідальності в окремі посади виділяють позиції: Intern/Trainee QA (стажер), Junior QA (новачок), Middle QA та Senior QA. Також залежно від способу проведення тестування ПЗ для QA Engineer розрізняють позиції: Manual QE, Automation QE та General QE. Для підвищення кваліфікації своїх фахівців з розробки і тестування ПЗ ІТ-компанії проводять регулярні тренінги і навчальні курси. Практична значимість. Досліджено роль набуття програмних результатів навчання і компетентностей щодо тестування створюваних програмних продуктів у здобувачів вищої освіти українських університетів, які навчаються за спеціальностями, що стосуються розробки ПЗ.Документ Maritime sector and digital transformation(Гельветика, 2024) Yalama Viktor V.; Khmelniuk Mikhailo H.; Yakovleva Olga Yu.; Trandafilov Volodymyr V.; Ялама В. В.; Хмельнюк М. Г.; Яковлева О. Ю.; Трандафілов В. В.Метою цього дослідження є застосування проектування, орієнтованого на можливості (CDD), для підвищення енергоефективності холодильних систем у холодильному ланцюзі, з особливим акцентом на цифровій трансформації. Це включає оптимізацію ефективності енергетичної системи та інтеграцію надійної системи управління ризиками. Методологія. Моделювання за допомогою Petri Net і альфа-алгоритму були використані для оптимізації єфективності енергетичної системи за допомогою методів Process Mining. Методологія наголошує на розробці цифрового холодильного підприємства з використанням шаблону об’єктно-орієнтованого проектування та вдосконалення, орієнтованого на можливості. Для забезпечення доступу в режимі реального часу до важливої інформації та підтримки прийняття стратегічних рішень використовувалися аналітика даних, платформи Big Data для конкретного домену та децентралізовані ІТ-інтегровані платформи, адаптовані до операцій холодового ланцюга. Результати. Дослідження показало, що застосування методології проектування, орієнтованої на можливості, у холодильних системах призводить до значного підвищення енергоефективності, зменшення впливу на навколишнє середовище та покращення продуктивності системи. Інтеграція управління ризиками в об’єктно-орієнтовану структуру розробки, орієнтовану на можливості, уможливила комплексне керування даними, підтримку прийняття рішень у режимі реального часу та оптимізовані організаційні процеси, сприяючи підвищенню ефективності. Наукова новизна. Це дослідження підкреслює інноваційне застосування проектування, орієнтованого на можливості, для цифрової трансформації холодильних систем холодильного ланцюга. Дослідження пропонує підхід шляхом поєднання моделювання Petri Net, альфа-алгоритму та методів Process Mining для оптимізації енергетичних систем та ефективної інтеграції управління ризиками. Практичне значення. Отримані результати підкреслюють важливість проактивних заходів, спрямованих на управління кліматом, стійкість та енергоефективність у вирішенні складних завдань, пов’язаних із холодильним зберіганням, транспортуванням і системними компонентами. Цифрова трансформація холодового ланцюга визначена як вирішальна для досягнення стійких, ефективних та інтелектуальних рішень для охолодження, що забезпечує конкурентоспроможність організацій на ринку, що швидко розвивається. Практичне застосування цього дослідження підтримує зусилля промисловості щодо задоволення зростаючих попитів на охолоджене транспортування та холодильне зберігання за допомогою інтеграції інноваційних технологій.