№ 4 (497) 2024
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд № 4 (497) 2024 за Назва
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Визначення головних елементів пасажирського порому для мультимодального перевезення на маршруті ''Білгород-Дністровський – Овідіополь''(2024) Морозов О. О.; Morozov Oleksii A.Мета. Визначення елементів пасажирського порому для маршруту «Білгород-Дністровський – Овідіопіль» в умовах значних коливань пасажиропотоку та обґрунтування застосування архітектурно-конструктивного типу – судна з аутригерами з модулів понтонів базовими елементами яких є пневматичні балони, для маршруту «Білгород-Дністровський – Овідіопіль». Методика. Застосовано методи теорії і проектування суден, аналізу і статистики. Результати. Використання різних типів катерів показало, що для маршруту «Білгород-Дністровський – Овідопіль» є доцільним використання мультимодальних перевезень за «загальним квитком», що визначає діапазон пасажиромісткості у 18–30 пасажирських міць. На основі отриманих даних було визначено, що застосування модулів-понтонів основним елементом яких є пневматичні балони, у конструкції порому, дозволить значно розширить експлуатаційні можливості. Наукова новизна. Вперше обґрунтовано елементи порому для маршруту «Білгород-Дністровський – Овідіопіль» та визначено тип парому з уніфікованих модулів-понтонів. Практичне значення. Досвід використання катерів які мають досить високу вартість експлуатації при значних коливаннях пасажиропотоку є не раціональним. Тому запропоновано зробити мультимодальні перевезення на маршруті «Білгород-Дністровський – Овідіопіль» за «загальним білетом». Крім того ураховано що основною задачею при проектуванні швидкісних пасажирських суден, що рухаються у перехідному режимі руху, є подолання збільшення хвилєутворення та відповідно хвильового опору або «хвильового бар’єру». Одним зі способів подолання «хвильового бар’єру» є збільшення відношення довжини до ширини при зменшенні осадки, що зменшує хвильовий опір. При цьому однокорпусне судно може не відповідати нормам остійності. Тому для порому було застосовано архітектурно-конструктивний тип – судно з аутригерами (САР) для збереження остійності. Для зменшення вартості побудови та експлуатаційних витрат проаналізовано конструкцію модуля-понтону (МП) з пневматичних балонів (ПБ), матеріалом яких є тканина з полівінілхлорида (ПВХ).Документ Дослідження концептуальних та технологічних варіацій конструкцій плавучих фотоелектричних систем(2024) Ніруманд М. М.; Зайцев В. В.; Niroumand Margarita М.; Zaytsev Volodymyr V.Було проведено дослідження технологічних та конструкційних варіацій проектних та вже працюючих плавучих фотоелектричних систем за допомогою огляду документації по основним технологіям, та розроблена наукова класифікація цих систем. Мета. Мета цього дослідження – окреслення та класифікація технологічних та конструкційних варіацій в проектних та вже працюючих плавучих фотоелектричних установках за допомогою огляду документації по основним технологіям, літератури та дослідженням, присвяченим проектуванню FPV, а також надання технічних даних деяких з найбільших та найвідоміших установок. Метод. Аналіз знайдених публікацій з 2017 року, дослідження наукових статей і результатів для визначення наукових результатів, отриманих під час проведення експериментів та досліджень, і створення нових концепцій плавучих фотоелектричних установок. Результати. Згідно з аналізом будови провідних та найсучасних плавучіх сонячних установок проблема з типом несучіх конструкцій, загальною остійностю та взаємозв'язком між ними досі не вирішена. Наукова новизна. Дослідження та класифікація плавучих фотоелектричних систем проводиться вперше, на основі аналізу існуючих та проектованих систем за останні 10 років. Практична значимість. Швидкий стрибок у розвитку плавучих сонячних електростанцій потребує більш точних даних щодо раціональної конструкції плавучої установки, методу перевірки вітрових та хвильових навантажень, та окремого дослідження зв’язку між вагою та остійностю несучої конструкції.Документ Розробка акумуляторного джерела живлення вантажного самохідного підводного носія(2024) Войтасик Андрій МиколайовичМета. Розробка акумуляторного джерела живлення вантажного самохідного підводного носія (ВСПН), що здатен реалізовувати дві основні підводні технології: установку обладнання у робоче положення шляхом розгортання його на морському дні, згортання обладнання шляхом його установки на ВСПН і повернення на судно-носій (СН). Методика. В рамках дослідження використано метод матеріалознавства для вибору найбільш відповідних матеріалів при досягненні бажаної ємності, тривалого терміну служби та безпеки; метод системного підходу для інтеграції акумуляторного джерела живлення в бортову систему розподілу енергоживлення, щоб забезпечити його ефективну взаємодію з іншими компонентами; метод оптимізації конструкції для покращення конструкції виробу, зокрема для досягнення оптимального співвідношення між ємністю, масою і розмірами. Результати. Проведено аналіз доцільності застосування акумуляторних елементів різних типів за критеріями мінімізації маси, габаритних розмірів та вартості. На базі використання літій-іонних елементів, системи контролю заряджання/розряджання та запропонованої структурної і електричної схем з’єднання, розроблено акумуляторне джерело живлення ВСПН з постійною напругою 600 В, ємністю 60 А∙год. Функціонування бортової системи розподілу енергоживлення ВСПН забезпечується використанням окремих перетворювачів енергії інверторного та конверторного типу. Наукова новизна. Впровадження акумуляторного джерела живлення на борту ВСПН дозволяє застосувати оптичний кабель-трос (КТ) замість КТ з електричними провідниками, що призводить до суттєвого зменшення негативного гідродинамічного впливу підводного середовища на ходові якості підводного носія при глибинах занурення більше 100 м. До складу бортових споживачів енергоживлення ВСПН входять: бортовий комп’ютер, відеосистема, навігаційна система, гідроакустична система, рушійно-стерновий комплекс, баластно-вирівнююча система, акумуляторне джерело живлення та решта обладнання, в тому числі і начіпне. Практична значимість. Розроблено структурну та електричну схеми з’єднань ВСПН, що передбачає поділ бортових споживачів електроенергії на групи номіналом 12, 15, 24, 27, 48 та 600 В постійної напруги. В якості перетворювачів електроенергії використовуються AC/DC інвертори та DC/DC конвертори. Застосування акумуляторного джерела живлення ВСПН зібраного на літій-іонних елементах гарантує автономність роботи протягом 2 год при реалізації двох основних підводних технологій: установки обладнання у робоче положення шляхом розгортання його на морському дні, згортання обладнання шляхом його установки на ВСПН і повернення на СН.Документ Розробка електропривода транспортувальної платформи(2024) Войтасик Андрій МиколайовичМета. Розробка та проектування електропривода транспортувальної платформи, яка забезпечує переміщення вантажів масою до 1,5 т вздовж виробничої лінії. Методика. В рамках дослідження використано метод комплексного моделювання для побудови 3D моделей конструкції електроприводної транспортувальної платформи та всього виконавчого обладнання, яке запропоновано застосувати у його складі; метод емпіричного опису технологічних процесів для обґрунтування та пояснення особливостей організації передачі обертових моментів при роботі привода; метод проведення експерименту для засвідчення функціональних можливостей виробу. Результати. На базі використання мотор-редуктора, гальм, перетворювача частоти, шафи поста керування, струмознімача та запропонованої 3D моделі конструкції виробу, розроблено електропривод транспортувальної платформи з метою подальшої експлуатації виробу для переміщення вантажів по виробничій лінії, що надходять в роботизований зварювальний цех. Функціонування виробу забезпечується застосуванням замкненої системи частотно-струмового керування виконавчим асинхронним двигуном з короткозамкненим ротором. Наукова новизна. Отримав подальший розвиток принцип автоматизованого керування пов’язаний з використанням перетворювача частоти для керування виконавчим мотор-редуктором транспортувальної платформи вантажопідйомністю 1,5 т, що дозволяє досягти покращень у стабільності та ефективності транспортування тропривод змінного струму напругою 380 В з частотою мережі 50 Гц використовує ланцюгову передачу обертового моменту від мотор-редуктора до ведучої осі колісної платформи і здатен забезпечити її швидкість руху у 0,5 м/с. Практична значимість. Розроблена транспортувальна платформа спроектована на колісній базі і містить: мотор-редуктор; гальма; перетворювач частоти; шафу поста керування та струмознімач. Використання перетворювача частоти та частотно-струмової системи керування забезпечує гнучкість в налаштуванні швидкості і напрямку руху платформи, що дозволяє налаштовувати її роботу під потреби виробничого процесу. Застосування електроприводної транспортувальної платформи дозволяє здійснювати плавне і точне керування переміщенням вантажів масою до 1,5 т виробничою лінією, що необхідно для досягнення високої якості автоматизованих зварювальних процесів, зменшення збоїв у виробництві і підвищення загальної продуктивності.Документ Розробка мобільного спуско-підйомного пристрою для підводного апарата(2024) Войтасик Андрій МиколайовичМета. Розробка та проектування електроприводного мобільного спуско-підйомного пристрою (СПП) для підводного апарата (ПА), що здатен реалізувати безпечне виконання спуско-підйомних операцій при використанні діючих зразків підводної техніки масою до 500 кг. Методика. В рамках дослідження використано метод комплексного моделювання для побудови 3D моделей конструкції електроприводних механізмів руху захвату, спуску/підйому ватажу, переміщення вантажного візка та всього виконавчого обладнання, яке запропоновано застосувати у його складі; метод емпіричного опису технологічних процесів для обґрунтування та пояснення особливостей організації передачі обертових моментів і забезпечення необхідного класу захисту електроприводних механізмів. Результати. На базі використання чотирьох виконавчих асинхронних електродвигунів з фазним ротором облаштованих редукторними механізмами, блока енергетики та керування, супровідного електротехнічного обладнання та запропонованої 3D моделі конструкції, розроблено електропривод мобільного СПП для ПА з метою подальшої експлуатації виробу під час проведення різноманітних морських підводно-технічних робіт з залученням прив’язної підводної техніки. Функціонування виробу забезпечується застосуванням релейно-контакторної схеми керування з підключенням дистанційного кнопкового поста, що дозволяє приведення в рух електроприводних механізмів мобільного СПП за командами оператора. Наукова новизна. Виконання спуско-підйомних операцій з застосуванням прив’язних ПА масою до 500 кг, запропоновано реалізовувати з застосуванням мобільного СПП. До складу виробу входить комплект необхідного електрообладнання поєднаного з блоком керування та енергетики, який застосовується для керування електроприводними механізмами руху, що дозволяє реалізувати безперебійний та надійний спуск і підйом підводної техніки з усталеною швидкістю роботи механізмів 0,25 м/с. Прийняті технічні рішення при розробці 3D моделі конструкції виробу привели до створення мобільного пристрою, що підвищує ефективність і гарантує безпеку проведення спуско-підйомних операцій, а також дозволяє збільшити зручність використання прив’язних ПА з борту судно-носія (СН). Практична значимість. Розроблений мобільний СПП призначений для покрашення ефективності проведення спуско/підйомних робіт з залученням ПА і спроектований у вигляді металевої конструкції Г-подібної форми до складу якої входять: електроприводні механізми руху захвату, спуску/підйому ватажу, переміщення вантажного візка, блок енергетики та керування. Застосування мобільного СПП для ПА надає можливість зменшити втомлюваність палубної команди та підвищити рівень безпеки при виконанні спуско-підйомних операцій при використанні діючих зразків підводної техніки масою до 500 кг.Документ Розробка сервопривода перевантажувального пристрою(2024) Войтасик Андрій Миколайович; Voitasyk Andrii M.Мета. Розробка та проектування сервопривода перевантажувального пристрою, що здатен виконувати захват і переміщення вантажів у вертикальній та горизонтальній площинах для їх подальшого розвантаження на спеціалізовані носії. Методика. В рамках дослідження використано метод комплексного моделювання для побудови 3D моделей конструкції сервоприводних механізмів руху перевантажувального пристрою та всього виконавчого обладнання, яке запропоновано застосувати у його складі; метод емпіричного опису технологічних процесів для обґрунтування та пояснення особливостей організації передачі обертових моментів; метод проведення експерименту для засвідчення функціональних можливостей виробу. Результати. На базі використання необхідного обладнання у складі: синхронних електродвигунів, редукторних механізмів, гальмівних резисторів, мережевого дроселя, силових та координатних модулів, електромагнітного захватного пристрою та запропонованої 3D моделі конструкції, розроблено сервопривод перевантажувального пристрою з метою експлуатації виробу під час захвату і переміщення вантажів у вертикальній і горизонтальній площинах та їх подальшого розвантаження на спеціалізовані носії. Функціонування сервоприводних механізмів руху перевантажувального пристрою вантажопідйомністю 40 кг забезпечується застосуванням синхронних електродвигунів з постійними магнітами, які в порівнянні з асинхронними двигунами мають більший обертовий момент і менші інерційність та динамічні характеристики. Наукова новизна. Отримала подальший розвиток методологія підвищення ефективності проведення автоматизованої обробки вантажів на виробничій ділянці шляхом впровадження розробленого перевантажувального пристрою з електромагнітним захватним механізмом, що сприяє покращенню якості виконуваних робіт. Теоретично обґрунтовано та розроблено сервопривод перевантажувального пристрою, який забезпечує обробку вантажів масою до 40 кг з підтриманням швидкостей: вертикального підйому/спуску вантажу – 1,73 м/с; горизонтального переміщення вантажу – 1,64 м/с. Керування сервоприводом перевантажувального пристрою за векторним законом реалізовано на базі одного силового та двох координатних модулів. Практична значимість. Розроблений перевантажувальний пристрій призначений для автоматизації роботи виробничої лінії промислового заводу та здатен виконувати функції обробки вантажів у вигляді металевих заготовок різних типорозмірів масою не більше 40 кг в межах своєї робочої зони. Пристрій спроектований у вигляді П-подібної металевої конструкції, на якій встановлюється комплект необхідного обладнання для забезпечення роботи двох сервоприводних механізмів руху: підйому/спуску вантажу з застосуванням електромагнітного захватного пристрою; переміщення вантажного візка, який рухається вперед/назад вздовж мосту перевантажувального пристрою. Застосування перевантажувального пристрою з електромагнітним захватним механізмом для обробки вантажів передбачає роботу від трифазної електромережі змінного струму напругою 380 В з частотою 50 Гц та передбачає можливість їх переміщення: у вертикальній площині на відстань 1 м, у горизонтальній площині на відстань 3 м.