№ 3-4 (474) 2018

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Документ
    Визначення природи економічної безпеки організацій
    (2018) Парсяк, В. Н.; Жукова, О. Ю.; Парсяк, Є. В.; Parsyak, Volodymyr N.; Zhukova, Оlena U.; Parsyak, Egor V.
    Анотація. В умовах, коли з низки причин, пов’язаних з наслідками діяльності людини, оточуючий її світ стає дедалі агресивнішим, як ніколи раніше набувають актуальності розробка та реалізація політики безпеки організацій. Це стосується і державних установ, і підприємств, і неприбуткових закладів, які надають, зокрема, освітні послуги. Мета статті полягає у з’ясуванні сутності категорії «економічна безпека», без чого неможливо розпочати рух до вирішення проблем, що супроводжують розробку відповідної концепції та систем захисту організації. Методичну основу дослідження складають неформалізований контент-аналіз та системне узагальнення відомостей, отриманих за його посередництвом з доступних джерел інформації. Виявлено, що економічна безпека має багаторівневу структуру. Це відповідним чином відбивається на специфічних проявах її змісту на кожному з «рівней». Відтак, заходи щодо безпекотворення, які пропонує менеджмент, здатні досягти бажаної мети лише за умов якомога повного врахування виявлених особливостей. Новим концептуальним внеском є доведена взаємозалежність між захищеністю організації та задоволенням потреб суб’єктів, зацікавлених у її зростанні й розвитку. Йдеться про засновників, найманих працівників, споживачів товарів, що продукуються. Обов’язковим є одночасне дотримання кожним з них та всіма разом принципів соціальної відповідальності. Новацією є також пропозиція спостерігати за безпекою, перебуваючи на позиціях системного підходу через прив’язку її до «входу», «виходу» організації та процесу трансформації «входу» у «вихід».
  • Документ
    Система керування зі змінною структурою для забезпечення максимальної швидкодії при стабілізації курсу судна
    (2018) Лебедєв, Д. О.; Lebedev, Denis O.
    Анотація. Використовуючи методи теорії оптимальних процесів, синтезовано систему зі змінною структурою для найшвидшої стабілізації курсу судна, що описується нелінійною моделлю 3-го порядку. Розглянуто нелінійну модель судна, в той час як для більшості аналогічних систем керування розглядалася лише лінійна модель об’єкта. Беручи до уваги максимальну швидкодію рушіїв та підрулюючих пристроїв судна, синтезовано керування на основі рівняння балансу сил і моментів, що забезпечує рух судна оптимальною траєкторією стабілізації курсу. Рівняння балансу сил та моментів визначає математичний і структурний вигляд системи керування зі змінною структурою, структурна схема якої подана в даній роботі. Проведене імітаційне моделювання руху судна у середовищі MATLAB/Simulink для заданого курсу судна при фізичний обмеженості рушіїв судна. Моделювання демонструє ефективність запропонованого підходу за витратами палива та достатню точність стабілізації курсу в порівнянні з ПІД-регуляторами, які наразі використовуються майже у 90 % усіх систем керування. На основі отриманих результатів передбачаються подальші дослідження як щодо модифікації суднових авторульових та систем динамічного позиціонування, так і щодо застосування результатів дослідження для керування рухомими об’єктами інших типів та призначення, наприклад, безпілотних літальних об’єктів, а саме квадрокоптерів. Крім того, актуальною постає задача використання додаткових (наприклад, робастних) систем, які дозволяють модернізувати системи зі змінною структурою. Синтез таких дульних робастно-оптимальних систем керування дозволяє привести об’єкт до стабільного заданого стану за оптимальний час або витрачаючи найменшу кількість палива, при цьому компенсуючи в режимі «онлайн» неконтрольовані зовнішні впливи (наприклад, збурення або вітрове хвилювання).
  • Документ
    Снижение тепловой заметности кораблей класса корвет интенсификацией теплопередачи в элементах системы газовыпуска
    (2018) Кузнецов, В. В.; Кузнецова, С. А.; Kuznetsov, Valerii V.; Kuznetsova, Svitlana A.
    Анотація. Для підвищення скритності кораблів класу корвет розглянутий спосіб зниження температурного та акустичного полів корабельної енергетичної установки. Спосіб передбачає застосування глушників шуму корабельних дизель-генераторів, які суміщені з поверхнею нагріву гарячої води для потреб корабля. Показано, що за рахунок інтенсифікації тепловіддачі шляхом використання лункових систем на оребреній поверхні нагріву можливі зниження температури відпрацьованих газів на зрізі димової труби корабля на 5…30 °С (залежно від розмірів глушника і розташування лунок), звукового тиску на 6,8…13,3 дБ, а також підвищення скритності за тепловомим слідом на 3,2…17,9 %.
  • Документ
    Теплопровідність блоків плавучості підвищеної теплостійкості на базі піноскла
    (2018) Коробейнікова, В. О.; Соломонюк, Н. С.; Korobeynikova, Viktoriya O.; Solomonyuk, Natalya S.
    Анотація. Розглянуто і проаналізовано коефіцієнт теплопровідності блоків плавучості з піноскла залежно від властивостей матеріалу та умов його експлуатації. Установлено, що теплопровідність блоків залежить від густини блока, відкритої пористості й рівня його пошкоджуваності гідростатичним тиском води. Наведено рекомендації щодо експлуатації блоків плавучості. Планується подальше підкріплення розрахунків експериментом.
  • Документ
    Вплив виду комбінованого деформування на полігонізаційну субструктуру заліза та сталі У8
    (2018) Дубовий, О. М.; Макруха, Т. О.; Dubovoy, Оleksandr M.; Makruha, Tetiana O.
    Анотація. Розглянуто вплив комбінованого деформування на термічну стабільність полігонізаційної субструктури заліза та інструментальної сталі У8. Таким чином, метою роботи є встановлення можливості фіксації стабілізації полігонізаційної субструктури шляхом комбінованого деформування (динамічне деформування на 30 % та статичне деформування на 30 %). Експериментально досліджені твердість, розмір областей когерентного розсіювання, кількість наноструктурних елементів і кут дезорієнтації субзерен технічно чистого заліза й сталі У8. Установлено можливість термічної стабілізації полігонізаційної субструктури в процесі передрекристалізаційної термічної обробки після попередньої комбінованої деформації (динамічне деформування на 30 % та статичне деформування на 30 %).
  • Документ
    Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку електромагнітного вібраційного приводу автоматизованих технологічних ліній
    (2018) Черно, О. О.; Гуров, А. П.; Іванов, А. В.; Cherno, Oleksandr O.; Hurov, Anatolii P.; Ivanov, Anton V.
    Анотація. Метою роботи є огляд сфери застосування електромагнітного вібраційного приводу в автоматизованих технологічних лініях, аналіз основних принципів забезпечення його енергетичної ефективності, огляд сучасних систем автоматичного керування частотою та амплітудою, аналіз математичних моделей і методів дослідження електромагнітного вібраційного приводу та визначення перспективних напрямків його розвитку. Проведений аналіз показав, що електромагнітний привід вібраційного обладнання має ряд переваг у порівнянні з іншими видами вібраційних приводів і має широкі перспективи розвитку. Відзначено такі сфери за стосування електромагнітного віброприводу, як вібраційне транспортування та дозування сипких матеріалів, вібраційне розділення сипких речовин, вібраційне орієнтування деталей, вібраційне ущільнення сумішей, вібраційне доведення плоских поверхонь, вібраційні випробування та ін. Розглянуто також потенційно можливі сфери його застосування. Виділено три основні принципи побудови енергоефективних електромагнітних вібраційних приводів, основним з яких є забезпечення білярезонансного режиму його роботи шляхом автоматичного керування частотою та амплітудою коливань. Проаналізовано основні принципи побудови систем автоматичного керування частотою та закони автоматичного керування амплітудою вібраційних приводів. Проведено огляд математичних моделей та методів розрахунку електромеханічних процесів у вібраційних електромагнітних приводах. У результаті аналізу визначено перспективні напрямки розвитку електромагнітного вібраційного приводу. Перший напрямок пов’язаний з модифікаціями математичних моделей для виключення процедури диференціювання потокозчеплення, а також урахування втрат енергії на гістерезис та вихрові струми. Другий напрямок — отримання енергетичних характеристик електромагнітного віброприводу, оптимізація частоти коливань за критерієм максимуму коефіцієнта корисної дії та дослідження гармонічного складу струму електромагнітного вібратора з метою визначення можливості використання фазового зрушення між гармонічними складовими струму для автоматичного ладнання на білярезонансний режим. Третім напрямком є вдосконалення системи автоматичного керування, яке полягає у визначенні закону керування частотою та амплітудою електромагнітного вібраційного приводу, що забезпечує автоматичну підтримку найбільш енергоефективного режиму при заданій амплітуді коливань, а також стійкість до впливу вищих гармонічних складових сигналів датчиків струму та вібрації.
  • Документ
    Застосування автономних підводних апаратів з радіобуєм для моніторингу підводної обстановки в портових районах
    (2018) Блінцов, В. С.; Сірівчук, А. С.; Blintsov, Volodymyr S.; Sirivchuk, Andriy S.
    Анотація. Портові акваторії є стратегічними об’єктами морегосподарської діяльності будь-якої країни, тому необхідно надавати безпечне пересування суден у даних акваторіях і попереджати несанкціоновані проникнення. Як засоби висвітлення підводної обстановки в режимі реального часу пропонується використання автономних підводних апаратів з радіобуєм, оскільки вони дозволяють досліджувати великі площі, як автономні підводні апарати, при цьому передаючи інформацію в режимі реального часу, як прив’язні. Була запропонована методологія розрахунку витрат часу на проведення підводних робіт за різних траєкторій руху апарата. За допомогою даної методології було розраховано витрати часу й оптимальну кількість виходів підводних апаратів для портів України з метою дослідження причальних стінок і патрулювання акваторії гідроакустичними приладами. Отримані результати є попередньою оцінкою витрат часу для дослідження портових акваторій і можуть служити для формування технічного завдання для конструювання автономних підводних апаратів з радіобуєм.