Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін (СГД)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін (СГД) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 31
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Суб’єкт-суб’єктний підхід до організації педагогічного процесу(2015) Слюсаренко, Ніна; Кульбацька, Марія; Slyusarenko, Nina; Kulbatska, Maria; Слюсаренко, Нина; Кульбацкая, МарияУ статті розглянуто значення та переваги суб’єкт-суб’єктного підходу до організації педагогічного процесу. Розкрито сутність понять «об’єкт», «суб’єкт», «суб’єкт-об’єктний підхід», «суб’єкт-суб’єктний підхід». Виділено особливості суб’єкт-суб’єктної взаємодії та механізм її реалізації. Звернуто особливу увагу на те, що суб’єкт-суб’єктний підхід є однією з ключових складових ефективної взаємодії учасників педагогічного процесу, оскільки передбачає взаємний та плідний розвиток якостей особистостей як учня, так і вчителя у процесі їхнього спілкування та спільної діяльності.Документ Theoretical Modelling of Intercultural Communication Process(2016) Soter, MariiaДокумент Гра як засіб формування готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2016) Сотер, М. В.; Сотер, М. В.; Soter, M. V.Документ Сутність поняття "міжкультурна комунікація"(2016) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Документ Толерантність як основа міжкультурної комунікації(2016) Сотер, М. В.Документ Специфіка підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурнії комунікації в умовах змішаного навчання(2017) Сотер, М. В.; Сотер, М. В.; Soter, M. V.У статті висвітлено своєрідність підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації в умовах змішаного навчання. Розкрито сутність понять «міжкультурна комунікація», «змішане навчання», «традиційне навчання», «традиційне навчання з веб-підтримкою», «повне он-лайн навчання». Висвітлено шляхи, що забезпечать підвищення якості підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації в умовах змішаного навчання. Відзначено, що гармонійне поєднання традиційного і змішаного навчання під час підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації дозволить контролювати час, місце, темп і шлях вивчення матеріалу, підвищити мотивацію, активізувати сам процес навчання, зробити освітній процес мобільним і гнучким, реалізувати суб’єкт-суб’єктну взаємодію між учасниками навчального процесу, застосовувати різні форми навчання, серед яких – індивідуальні, групові, реальні, віртуальні тощо.Документ Формування готовності майбутнього інженерасудномеханіка до міжкультурної комунікації яктрансцендентальної міжкультурної особистості(2017) Сотер, Марія Вікторівна; Слюсаренко, Ніна Віталіївна; Soter, Mariia Viktorivna; Sliusarenko, Nina Vitaliivna; Слюсаренко Ніна ВіталіївнаДокумент Використання веб-квестів у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2017) Сотер, Марія; Сотер, Мария; Soter, MariiaУ статті проаналізовано можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема веб-квестів, у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації. Акцентовано, що ця технологія дозволяє студентам як поглибити, розширити, систематизувати та закріпити отриманні теоретичні знання і практичні уміння й навички, так і відшкодовувати брак комунікації та інтеракції з реальними носіями мови завдяки автентичності текстового матеріалу розміщеного у мережі Інтернет; сприяє розвитку пізнавальних здібностей та активності студентів, творчої ініціативи і відповідальності, формуванню самостійного мислення, здатності до саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації; розвитку дослідницьких умінь, інтеграції знань і упорядкуванню інформації.Документ Критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2017) Сотер, Марія; Soter, M.; Сотер, М. В.У статті представлено критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації Виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивний і комунікативно-діяльнісний критерії готовності до міжкультурної комунікації. Визначено, що критерії сформованості є стандартними характеристиками, які дозволяють достовірно оцінити рівень готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації; варіації вираження тих чи іншихпоказників дозволяють схарактеризувати рівень сформованості готовності студентів до міжкультурної комунікаціїДокумент Діалогові технології у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2017) Сотер, М. В.; Сотер, М. В.; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню питання використання діалогових технологій у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації. Підкреслено роль діалогових технологій при підготовці особистості до міжкультурної комунікації. Акцентовано, що завдяки цій технології студенти вчаться критично мислити; вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації; аналізувати, оцінювати, зважувати альтернативні позиції, думки, приймати продумані, продуктивні, логічні рішення з урахуванням думок колег/партнерів; брати участь в дискусіях з дотриманням правил етики спілкування. Звернуто увагу на те, що застосування різних видів бесіди під час підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації сприятиме: формуванню уміння висловити власну точку зору; більш детальному розкриттю проблемних питань, що потребують роз’яснень, уточнень; підтримки продуктивного взаємозв’язку між викладачем і студентами; ефективній перевірці засвоєння навчального матеріалу студентами; мотивації навчальної діяльності; при розходженні відповідей на поставлені викладачем запитання здатності спільними зусиллями, разом, згуртовано знайти відповідь на запитання з включенням елементів дискусії; отриманню студентами важливого досвіду узгодження дій, уміння дійти до спільного консенсусу; уміння зрозуміти думку партнера, доступно пояснити власну точку зору, за потреби, привести аргументи.Документ Шляхи підвищення ефективності мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей(2019) Сотер, Марія; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню шляхів підвищення ефективності мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Підкреслено роль мовної підготовки як запоруки повноцінної професійної реалізації фахівця на вітчизняному й міжнародному ринках праці. Акцентовано, що важливими кроками щодо поліпшення мовної підготовки здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей є формування в них стійкої позитивної внутрішньої мотивації щодо вивчення мов через активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів (поєднання усіх напрямів освітньої діяльності задля отримання ефективного результату; включення різних форм, методів і засобів навчання; постійний інтерактивний зворотний зв’язок усіх суб’єктів освітнього процесу; залучення професійно орієнтованої проблематики навчального матеріалу; постійне самовдосконалення тощо). Наголошено, що сформованість позитивної внутрішньої мотивації може бути реалізована повною мірою лише в тому разі, коли студент виступає повноцінним активним учасником, суб’єктом освітнього процесу, який здатен брати на себе повну відповідальність за власну діяльність і її результати за підтримки й координації викладача. Зазначено, що імплементація інформаційних ресурсів за підтримки й під керівництвом викладача сприяє формуванню іншомовної компетенції в аудіюванні, читанні, письмі; лексичної компетенції, соціокультурної та професійно орієнтованої компетенції, що дозволяє значно інтенсифікувати їхню мовну підготовку. Звернуто увагу, що діалектична єдність усіх напрямів підготовки з включенням різних форм, методів і засобів навчання дозволить у повній мірі підвищити ефективність мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Названо заходи, що реалізуються в межах авдиторної, самостійної та позаавдиторної роботи з метою підвищення ефективності мовної підготовки здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей.Документ Навчально-методичне забезпечення іншомовної підготовки студентів технічних закладів вищої освіти України (50-60 рр. ХХ століття)(2019) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню тенденцій навчально-методичного забезпечення іншомовної підготовки студентів у технічних закладах вищої освіти України в 50-60 рр. ХХ століття. Наголошено, що вивчення іноземної мови набуває пріоритетного значення, іноземна мова виступає обов’язковою складовою професійної підготовки майбутніх фахівців. Акцентовано, що значний інтерес керівництва Радянського Союзу до вивчення іноземних мов протягом 50-60 рр. ХХ століття був представлений на законодавчому рівні через Наказ Міністерства вищої освіти СРСР «Про покращення викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах» № 953 від 21 вересня 1955 року та Постанову Ради Міністрів СРСР «Про покращення вивчення іноземних мов» від 27 травня 1961 року №468, які вплинули на інтенсифікацію різного роду навчально-методичних розробок забезпечення іншомовної підготовки студентів технічних закладів вищої освіти України. Звернено увагу на основні підручники і посібники, що застосовувались під час навчального процесу іншомовної підготовки майбутніх інженерів у вищих навчальних закладах, зокрема, «Підручник англійської мови для вищих технічних навчальних закладів» (Красинська М., Головіна І.; 1957 р.; 1959 р.), «Підручник англійської мови для вищих технічних навчальних закладів» (Гундрізер В., Ланда А.; 1960 р.; 1961 р.; 1963 р.), «Підручник англійської мови» (Шевалдишев А., Суворов С., Корндорф Б.; 1945 р.; 1952 р.; 1953 р.; 1955 р.), «Практичний курс німецької мови» (Зав’ялова В., Косарєва Л.; 1967 р.), «Підручник німецької мови для закладів вищої освіти» (Ерліх Е., Трімм А., Вольф Л.; 1958 р.; 1960 р.) тощо.Документ Тенденції розвитку іншомовної підготовки у технічних закладах вищої освіти України 50-60 рр. ХХ століття(2019) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню тенденцій розвитку іншомовної підготовки в технічних закладах вищої освіти України 50-60 років ХХ століття. Підкреслено роль іншомовної підготовки для здобувачів технічних закладів вищої освіти в межах науково- технічної революції, посилення співпраці та конкуренції між Радянським Союзом та провідними світовими державами. Акцентовано, що важливими кроками щодо поліпшення іншомовної підготовки здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей у 50-60 років ХХ століття стали наказ Міністерства вищої освіти СРСР від 21 вересня 1955 року «Про покращення викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах» № 953, «Положення про кабінет іноземних мов» Методичного управління Міністерства вищої освіти СРСР (1951 р.), постанова Ради Міністрів СРСР «Про покращення вивчення іноземних мов» від 27 травня 1961 року № 468. У наказі Міністерства вищої освіти СРСР від 21 вересня 1955 року «Про покращення викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах» № 953 наголошено на запровадженні в усіх закладах вищої освіти викладання іноземної мови з першого по четвертий курси, а також закріпленні вивчення іноземної мови в навчальних планах університетів й інженерно-фізичних спеціальностей усіх закладів вищої освіти на першому і другому курсах – 240–270 годин, на третьому і четвертому курсах для всіх спеціальностей – 2 години на тиждень. Звернено увагу на основні заходи, що здійснювались у межах технічних закладів вищої освіти протягом 50–60 років ХХ століття з метою підвищення якості іншомовної підготовки, зокрема, на включенні текстів іноземною мовою в списки обов’язкової літератури з профільних курсів; обов’язкове використання іноземної літератури під час підготовки курсових і дипломних проєктів, а також в гуртках студентського наукового товариства; залучення спеціальних завдань з іноземної мови в період виробничої практики тощо.Документ Мовна підготовка в технічних закладах вищої освіти України в контексті ідей студентоцентризму (початок XXI ст.)(2019) Сотер, М. В.У статті розглянуто значення мовної підготовки в технічних закладах вищої освіти України в контексті ідей студентоцентризму (початок XXI ст.). Підкреслено роль мовної підготовки як запоруки повноцінної професійної реалізації фахівця як на вітчизняному, так і міжнародному ринках праці. Звернуто особливу увагу на вплив студентоцентризму на мовну підготовку студентів технічних закладів вищої освіти.Документ Новітні тенденції іншомовної підготовки майбутніх фахівців у технічних закладах вищої освіти України (початок XXI століття)(2020) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Статтю присвячено дослідженню новітніх тенденції іншомовної підготовки майбутніх фахівців у технічних закладах вищої освіти України (початок XXI століття). Підкреслено роль «Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання» у перебудові національних стандартів іншомовної підготовки. Акцентовано, що інтегроване навчання спеціальності та іноземної мови, яке ґрунтується на вивченні фахових дисциплін у нерозривній єдності з опануванням іноземної мови й залученні внутрішньо-дисциплінарних та міждисциплінарних зв’язків, є необхідністю й істотно новим кроком щодо поліпшення й модернізації іншомовної підготовки здобувачів технічних закладів вищої освіти. Це дозволить адаптувати майбутніх фахівців до подальшої професійної діяльності, сприятиме їхній конкурентоспроможності й успішному функціонуванню на міжнародному ринку праці. Наголошено, що імплементація інтегрованого навчання спеціальності й іноземної мови в освітній простір технічного закладу вищої освіти посилює практичний компонент іншомовної підготовки. Зазначено, що сучасні реалії іншомовної підготовки орієнтовані на залучення інноваційних методів і підходів до навчання, що ґрунтуються на взаємодії здобувачів освіти, сприяють моделюванню майбутньої фахової діяльності. Звернуто увагу на потребу переорієнтації освітнього процесу на особистість майбутнього фахівця, студентоцентризм. Виокремлено основні тенденції іншомовної підготовки у технічних закладах вищої освіти України в умовах модернізації вищої освіти (початок ХХІ століття): узгодженість і синхронізація вимог щодо іншомовної підготовки через імплементацію «Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання»; інтегроване навчання спеціальності та іноземної мови; посилення практичного компонента іншомовної підготовки здобувачів освіти; переорієнтація освітнього процесу на особистість студента, студентоцентризм та ін.